Забезпечують ядерну безпеку

Пт, 13 Вересня 2019
Забезпечують ядерну безпеку

Забезпечують ядерну безпеку

Тридцять п’ять років тому на Хмельницькій АЕС був створений відділ ядерної безпеки. З плином часу його діяльність неодноразово коригувалась під впливом сучасних технологій. На сьогоднішній день основним напрямком роботи працівників відділу є контроль за поводженням із свіжим та відпрацьованим ядерним паливом, а також супроводження його експлуатації в активній зоні ректора. Під контролем фахівців перебувають такі напрями, як контроль якості ядерного палива, проведення вхідного контролю палива, його належне зберігання, безпечне використання, виконання нейтронно-фізичних розрахунків, контроль відповідності вимогам нормативних та виробничих документів під час експлуатації, а також відправлення відпрацьованого ядерного палива. Також відділ ядерної безпеки відповідає за облік ядерних матеріалів на Хмельницькій АЕС, що є однією зі складових співпраці України з МАГАТЕ, бо Україна ратифі­кувала договір про нерозповсюдження ядерної зброї та використання ядерних матеріалів винятково у мирних цілях. Для цього згідно з угодою між Україною та МАГАТЕ на Хмельницькій АЕС встановлена спеціальна апаратура, за допомогою якої міжнародні експерти контролюють переміщення ядерних матеріалів, а фахівці відділу ядерної безпеки супроводжують експлуатацію цієї апаратури.

- Наш підрозділ, - розповідає начальник від­ді­лу ядерної безпеки Леонід Вайнер, -складається із лабораторії палива, теплофізичної лаборато­рії та ядерно-фізичної лабораторії. Тут трудяться справжні інтелектуали, які про ядерне паливо знають не лише із лекцій вузівських викладачів. Мені імпонує те, що кожен із моїх колег не зупиня­ється на досягнутому, а прагне далі розвиватись, бо виробнича діяльність у сфері забезпечення ядерної безпеки постійно стикається із реконструкцією та модернізацією, без яких неможливо успішно вирішувати складні галузеві завдання.

- Кажуть, що фахівцями не народжуються. Це постійна клопітна праця. Як відомо, вашим колегам постійно потрібно підтверджувати свою кваліфікацію.

- Саме так. Фахівці відділу, які займаються обґрунтуванням безпеки паливних завантажень та виконують нейтронно-фізичні розрахунки, проходять відповідне навчання, а також підтримку кваліфікації та атестацію. Це відбувається на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (НТУУ «КПІ»). Вони стають слухачами курсу лекцій викладачів та науковців НТУУ «КПІ», беруть участь у практичних заняттях та складають відповідні іспити, після чого отримують атестат на право виконання  розрахунків. Атестат має термін дії, його періодично потрібно підтверджувати складанням відповідних іспитів.  Фахівці відділу, що займаються обліком і контролем ядерних матеріалів, також проходять відповідне додаткове навчання і підтримку кваліфікації в центрі ім. Джорджа Кузмича у Інституті ядерних дослі­джень Національної академії наук України, на базі лабораторій якого виконується підготовка та оновлення практичних знань з неруйнуючого аналізу ядерних матеріалів, лабораторні роботи з обліку та контролю ядерних матеріалів у відповідності із вимогами Державної системі обліку та контролю ядерних матеріалів, Держ­атомрегулювання та МАГАТЕ.

- До діяльності українських ядерних об’єктів прикута увага різних міжнародних інституцій. У яких проектах беруть участь працівники відділу ядерної безпеки?

- Фахівці ВЯБ беруть активну участь у реаліза­ції міжнародного проекту «Нульовий рівень відмови­ ядерного палива», основною метою якого є виявлення та виключення на етапах виготовлення, транспортування, зберігання та експлуатації паливних збірок усіх чинників, що можуть призвести до розгерметизації оболонок ТВЕЛ та передчасного вивантаження паливної касети з активної зони.

Крім того, наші фахівці співпрацюють із спеці­альними моніторинговими місіями ОБСЄ в Україні. Під час таких зустрічей міжнародні спостерігачі цікавляться рівнем захисту діючих енергоблоків та заходами, які сприяють безпеці населення зони спостереження Хмельницької АЕС. На останній з таких місій я розповідав про заходи із підвищення безпеки діючих енерго­блоків на Хмельницькій АЕС, особливості роботи Хмельницької АЕС в умовах маневрових режимів, також охарактеризував заходи поводження із ядерним паливом. Під час бесіди із міжнародними експертами було зазначено, що поводження із відпрацьованим ядерним паливом є важливою складовою безпечної експлуатації діючої АЕС. Раніше згідно із затвердженою схемою було передбачене його вивезення до Російської Федерації. В сучасних умовах це економічно неви­гідно, як для енергокомпанії, так і для нашої держави. Саме тому на основі енергетичної програми розвитку України було прийняте рішення про спорудження у 30-кілометровій зоні ЧАЕС Централізованого сховища для зберігання відпра­цьо­ваного ядерного палива трьох вітчизняних АЕС – Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. Воно буде здійснюватись за технологією американської фірми Holtec International.

- Протягом тривалого періоду увага праців­ників вашого відділу була спрямована на продовження терміну експлуатації першого енерго­блока. У яких заходах ви брали участь?

-  Перед закінченням тер­міну експлуатації першого енергоблока було вивантажене все ядерне паливо із реактора і розміщене у басейні витримки. Тривали роботи із заміни і модернізації обладнання, де однією із найважливіших стала модернізація перевантажувальної машини. Активну участь в цій роботі брали і наші фахівці. За­значу, що на другому енерго­блоці модернізація машини вже виконана, тепер ось дійшла черга і до першого енергоблока. Всі монтажні та налагоджувальні роботи були завершені за гра­фі­ком. Були проведені повноцінні випробування машини на імітаторах ТВЗ, випробування закінчились успішно і машина була прийнята в експлуатацію. Перевантажувальна машина виконує переміщення ядерного палива, і нова модернізована машина дала можливість набагато пришвидшити і значно автоматизувати цей процес.

Хочу нагадати, що на сьогодні у світі, за даними  МАГАТЕ, експлуатується 440 атомних енергоблоків, 134 з них - зі строком експлуатації понад 30 років. Досвід, отриманий під час продовження термінів експлуатації перших двох рівненських енергоблоків і першого блока Південно-Української АЕС,  підтверджує той факт, що українські реактори мають для цього достатній запас міцності. Реалізація різних проектів дає можливість підвищити рівень безпеки експлуатації енергоблоків і надійність їх роботи; сприяє зменшенню ризиків виникнення аварій під час стихійного лиха або інших екстремальних ситуацій, мінімізації їх наслідків.

Одна з основних умов продовження проектного терміну експлуатації енергоблоків АЕС України - зберегти існуючий рівень енергогенерації в Україні. І дуже приємно усвідомлювати, що до цього процесу вносить свою лепту і колектив відділу ядерної безпеки Хмельницької АЕС.

Олександр Шустерук

Фото автора




Перспектива