Забезпечують ядерну безпеку
Тридцять п’ять років тому на Хмельницькій АЕС був створений відділ ядерної безпеки. З плином часу його діяльність неодноразово коригувалась під впливом сучасних технологій. На сьогоднішній день основним напрямком роботи працівників відділу є контроль за поводженням із свіжим та відпрацьованим ядерним паливом, а також супроводження його експлуатації в активній зоні ректора. Під контролем фахівців перебувають такі напрями, як контроль якості ядерного палива, проведення вхідного контролю палива, його належне зберігання, безпечне використання, виконання нейтронно-фізичних розрахунків, контроль відповідності вимогам нормативних та виробничих документів під час експлуатації, а також відправлення відпрацьованого ядерного палива. Також відділ ядерної безпеки відповідає за облік ядерних матеріалів на Хмельницькій АЕС, що є однією зі складових співпраці України з МАГАТЕ, бо Україна ратифікувала договір про нерозповсюдження ядерної зброї та використання ядерних матеріалів винятково у мирних цілях. Для цього згідно з угодою між Україною та МАГАТЕ на Хмельницькій АЕС встановлена спеціальна апаратура, за допомогою якої міжнародні експерти контролюють переміщення ядерних матеріалів, а фахівці відділу ядерної безпеки супроводжують експлуатацію цієї апаратури.
- Наш підрозділ, - розповідає начальник відділу ядерної безпеки Леонід Вайнер, -складається із лабораторії палива, теплофізичної лабораторії та ядерно-фізичної лабораторії. Тут трудяться справжні інтелектуали, які про ядерне паливо знають не лише із лекцій вузівських викладачів. Мені імпонує те, що кожен із моїх колег не зупиняється на досягнутому, а прагне далі розвиватись, бо виробнича діяльність у сфері забезпечення ядерної безпеки постійно стикається із реконструкцією та модернізацією, без яких неможливо успішно вирішувати складні галузеві завдання.
- Кажуть, що фахівцями не народжуються. Це постійна клопітна праця. Як відомо, вашим колегам постійно потрібно підтверджувати свою кваліфікацію.
- Саме так. Фахівці відділу, які займаються обґрунтуванням безпеки паливних завантажень та виконують нейтронно-фізичні розрахунки, проходять відповідне навчання, а також підтримку кваліфікації та атестацію. Це відбувається на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (НТУУ «КПІ»). Вони стають слухачами курсу лекцій викладачів та науковців НТУУ «КПІ», беруть участь у практичних заняттях та складають відповідні іспити, після чого отримують атестат на право виконання розрахунків. Атестат має термін дії, його періодично потрібно підтверджувати складанням відповідних іспитів. Фахівці відділу, що займаються обліком і контролем ядерних матеріалів, також проходять відповідне додаткове навчання і підтримку кваліфікації в центрі ім. Джорджа Кузмича у Інституті ядерних досліджень Національної академії наук України, на базі лабораторій якого виконується підготовка та оновлення практичних знань з неруйнуючого аналізу ядерних матеріалів, лабораторні роботи з обліку та контролю ядерних матеріалів у відповідності із вимогами Державної системі обліку та контролю ядерних матеріалів, Держатомрегулювання та МАГАТЕ.
- До діяльності українських ядерних об’єктів прикута увага різних міжнародних інституцій. У яких проектах беруть участь працівники відділу ядерної безпеки?
- Фахівці ВЯБ беруть активну участь у реалізації міжнародного проекту «Нульовий рівень відмови ядерного палива», основною метою якого є виявлення та виключення на етапах виготовлення, транспортування, зберігання та експлуатації паливних збірок усіх чинників, що можуть призвести до розгерметизації оболонок ТВЕЛ та передчасного вивантаження паливної касети з активної зони.
Крім того, наші фахівці співпрацюють із спеціальними моніторинговими місіями ОБСЄ в Україні. Під час таких зустрічей міжнародні спостерігачі цікавляться рівнем захисту діючих енергоблоків та заходами, які сприяють безпеці населення зони спостереження Хмельницької АЕС. На останній з таких місій я розповідав про заходи із підвищення безпеки діючих енергоблоків на Хмельницькій АЕС, особливості роботи Хмельницької АЕС в умовах маневрових режимів, також охарактеризував заходи поводження із ядерним паливом. Під час бесіди із міжнародними експертами було зазначено, що поводження із відпрацьованим ядерним паливом є важливою складовою безпечної експлуатації діючої АЕС. Раніше згідно із затвердженою схемою було передбачене його вивезення до Російської Федерації. В сучасних умовах це економічно невигідно, як для енергокомпанії, так і для нашої держави. Саме тому на основі енергетичної програми розвитку України було прийняте рішення про спорудження у 30-кілометровій зоні ЧАЕС Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива трьох вітчизняних АЕС – Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. Воно буде здійснюватись за технологією американської фірми Holtec International.
- Протягом тривалого періоду увага працівників вашого відділу була спрямована на продовження терміну експлуатації першого енергоблока. У яких заходах ви брали участь?
- Перед закінченням терміну експлуатації першого енергоблока було вивантажене все ядерне паливо із реактора і розміщене у басейні витримки. Тривали роботи із заміни і модернізації обладнання, де однією із найважливіших стала модернізація перевантажувальної машини. Активну участь в цій роботі брали і наші фахівці. Зазначу, що на другому енергоблоці модернізація машини вже виконана, тепер ось дійшла черга і до першого енергоблока. Всі монтажні та налагоджувальні роботи були завершені за графіком. Були проведені повноцінні випробування машини на імітаторах ТВЗ, випробування закінчились успішно і машина була прийнята в експлуатацію. Перевантажувальна машина виконує переміщення ядерного палива, і нова модернізована машина дала можливість набагато пришвидшити і значно автоматизувати цей процес.
Хочу нагадати, що на сьогодні у світі, за даними МАГАТЕ, експлуатується 440 атомних енергоблоків, 134 з них - зі строком експлуатації понад 30 років. Досвід, отриманий під час продовження термінів експлуатації перших двох рівненських енергоблоків і першого блока Південно-Української АЕС, підтверджує той факт, що українські реактори мають для цього достатній запас міцності. Реалізація різних проектів дає можливість підвищити рівень безпеки експлуатації енергоблоків і надійність їх роботи; сприяє зменшенню ризиків виникнення аварій під час стихійного лиха або інших екстремальних ситуацій, мінімізації їх наслідків.
Одна з основних умов продовження проектного терміну експлуатації енергоблоків АЕС України - зберегти існуючий рівень енергогенерації в Україні. І дуже приємно усвідомлювати, що до цього процесу вносить свою лепту і колектив відділу ядерної безпеки Хмельницької АЕС.
Олександр Шустерук
Фото автора
