Засвiдчено надійність парових котлів

На пускорезервній котельні гідротехнічного цеху Хмельницької АЕС нещодавно протягом чотирьох­ днів були проведені чергові еко­лого-теплотехнічні випробування чотирьох парових котлів, у яких взяли­ участь працівники спеціалізованої організації «Техенерго» з міста Львова.

-  Випробування кожного котла проходило окремо та поетапно згідно із розробленою програмою, - розповідає начальник ПРК Яро­слав Андрійчук (на знімку). - Під час випробування всі котли  показали хороші технологічні характеристики при несенні встановленого навантаження з виробництва пари.  Після завершення випробувань спеціалі­стами був виданий технічний звіт про виконану роботу, в якому були видані режимні карти на кожен із перевірених котлів. Ви­пробування котлів проходило за участю­ оперативного персоналу всіх змін ПРК. Хочу наголосити, що це має велике значення у набутті професійного досвіду моло­дими спеціалістами, бо котли пос­тійно перебувають у чергуванні і не зав­жди є можливість наглядно продемонструвати кожному спеціалісту всі експлуата­ційні процедури.

Ярослав Андрійчук також від­значив, що для надійної роботи котлів та їх допоміжного обладнання важливим є регулярне про­ведення ремонтів та технічного обслугов­ування згідно із затвер­дженими графіками. Це важливі технологічні операції, бо пускорезервна котельня має бути повністю підготовлена до термінового введення в експлуатацію.  Для цього потрібно постій­но контролювати її стан, своєчасно проводити обслуговування та ремонтні роботи. Підвищенню надій­ності обладнання сприяє й те, що раніше праців­никам пускорезервної котельні вдалося запровадити ефективну систему консервації котлів під надлишковим тиском пари від діючого енергоблока. Це дає можливість зменшити час на організацію подачі пари від котлів у колектор власних потреб електростанції, а також сприяє забезпеченню підтримання у належному стані поверхонь їх нагрівання у період «гарячого» резерву.

У всі періоди роботи електро­станції важко переоцінити значення пускорезервної котель­ні. Технологія вимагає її обов’язкову наявність. За три з половиною десятки років роботи вона не раз виручала атомників та жителів міста енергетиків і має знаходитись у так званому  «бойовому» чергуванні.

На Хмельницькій АЕС пускорезервна котельня є першим пусковим об’єктом під час її спорудження. У жовтні 1982 року запрацював перший паровий котел і тепло­фікаційна установка в комплексі із допо­між­ним обладнанням.

- Пускорезервна котельня є надзвичайно важливим об’є­ктом,- продовжує розпо­відь Яро­слав Семенович. -Особливо під час проведення планово-попере­джу­валь­них ремонтів блоків. Траплялися випадки, коли у період опалювального сезону зупи­нявся енергоблок, і подача тепла у виробничо-господарські примі­щення, житлові будинки залежала від злагодженої роботи колективу, що опікувався роботою котлів.  Сьогодні в зоні обслуговування дільниці пускорезервної котельні знаходяться такі об’єкти, як масломазутодизельне господарство, станція технічного обслуговування, ремонту та заправки вогнегасників.

У колективі пускорезервної котельні Ярослав Андрійчук трудиться більше трьох десятків років. Він обіймав посаду начальника зміни і вже 17  років очолює  колектив ПРК. Керівник впевнений, що у разі несприятливих обставин, працівники ПРК будуть, як завжди, на висоті.

Олександр Шустерук

Фото автора

 

Сооружение пускорезервной котельни - на завершающем этапе

На пускорезервную  котельную пода­но постоянное напряжение. В связи с этим процесс работ усложнился: кол­лектив электромонтажни­ков управления ЭЮМ в эти дни трудится только по нарядам, поскольку вся аппаратура находится под напряжением.

Утрудняет пусконаладочные работы целый ряд недоделок, оставленные эю­мовцами. Так, электромонтажники, выполнив работы на щите 0,4 кв, КРУ- 6 кв ПРК, не сде­лали заземление оболочки кабелей, уплотнение ка­бельных проходов. Из-за этого только на щите 0,4 кв ПРК мы потеряли два дня, хотя могли вы­полнить эту работу в два-три раза быстрее.

Много недоделок приш­лось устранять на тран­сформаторе собственных нужд  КРУ-6: делать за­земление, выполнять бло­кировку разъединителей. Это привело к опозданию с подачей напряжения на 8 часов.

Серьезные просчеты до­пущены в строительной части. Отдельные фунда­менты сделаны плохо. Они не выдерживают вибраци­онных нагрузок. В сроч­ном порядке принимают­ся меры по усилению фундаментов, а в некото­рых случаях их переделы­вают. Пусконаладочные работы задерживают­ся на несколько дней.

Известная истина: ка­чественный проект в пол­ной мере влияет на тем­пы работ. Но группа ра­бочего проектирования ТЭП, к сожалению, иног­да забывает о ней, допус­кает ошибки в проектах. Это наглядно видно на некоторых примерах из процесса сооружения пускорезервной котельной. Так, в заказных специфи­кациях пропущено от­дельное оборудование, которое нередко приходится искать на родственных за­водах, изготавливать на месте. Скажем, две стан­ции управления воздухо­дувок очистных сооруже­ний вынуждено было из­готавливать управление ЭЮМ совместно с электрогруппой дирекции, а тран­сформаторы 6/0,23 кв питания защит подстан­ции 35/6 кв установлены без проекта. Не выдан проект на установку трансформаторов 6/0,4 кв питания защиты   ПРК.

Но особого упрека за­служивает коллектив ГРП ТЭП в вопросе проектиро­вания кабельной трассы 6 кв от подстанции 35/0,6 кв до ПРК. Проект выполнен таким образом, что сегодня ставится под сомнение надежная работа этой кабельной линии в период эксплуатации, так как она проходит в зоне интенсивных строительно-земляных работ и пересе­кает 37 коммуникаций. Для наглядности достато­чно описать только одну из «встреч» трассы с ком­муникацией водопровода ответственных потребителей, которые она уже пе­ресекла. Только по настоя­тельному требованию ди­рекции строящейся АЭС проект был изменен, ка­бель в районе пересече­ния с водопроводом за­ключен в стальные трубы, что позволит, хотя и в тяжел­ых условиях для строителей, проводить земляные работы по рытью котлована под этими тру­бами для монтажа водоответственных потребите­лей в будущем.

Такие и подобные не­достатки уже сейчас дают о себе знать. На их уст­ранение уходит главная ценность в нынешней об­становке на сооружении ПРК - время.

Л.  Макара, мастер электроцеха

 ди­рекции строящейся АЭС

На фото: современный вид ПРК (на перед­нем плане) и станции.

 

У каждого – своя вина

Монтаж пускорезервной котельни звершен. Но работы по подготовке ПРК к пуску продолжаются. И здесь очень важным звеном являются совместные усилия всех организаций, участков, управлений, своевременное выполнение ими своих заданий.

- Этого как раз и не чувствуется, говорит исполняющий обязанности главного инженера дирекции строящейся АЭС Анатолий Степанович Березюк. - Участок ПРОМ-5 срывает работы по утеплению и уплотнению помещений ПРК, участок механизации до сих пор не подготовил теплогенераторы. Думаю, что начальникам этих участков тт. Гучкову и Бирюкову надо немедленно исправить положение.

Общеизвестно, что тепло для жителей поселка необходимо уже сейчас. Но затянулись работы по подготовке ММДХ к приему мазута (участки ПРОМ-3 и УЭМП). Пока еще не готовы подъездные пути, по которым топливо будет поступать на пускорезервную котельную.

Все указанные недостатки серьезно мешают своевременному  вводу в действие важного объекта строительства АЭС.

М. Михайленко

«Энергостроитель», №43, 1982 год