Завдяки рукотворному «сонцю»

Інженер з експлуатації групи корозії і контролю фільтруючих матеріалів водно-хімічної лабораторії хімічного цеху Хмельницької АЕС Володимир Ковальчук належить до когорти тих працівників, які постійно перебувають у пошуках покращення своїх професійних навичок за рахунок самовдосконалення та підвищення інтелектуального рівня. Красномовно про це свідчить наявність у нього трьох дипломів від різних навчальних закладів.

Коли 2018 року були впроваджені спеціальні заходи з модернізації лабораторій на діючих АЕС у нашій державі, виникла необхідність залучення до модернізаційних процесів у хімічному цеху Хмельницької АЕС фахівців, то вибір випав саме на Володимира Ковальчука.

Він взяв участь у налагодженні та введенні у дослідну, а згодом й у промислову експлуатацію одного із двох атомно-емісійних спектрометрів з індуктивно-зв’язаною плазмою іСАР 7400 Duo. На сьогодні це одне з найсучаснішого обладнання, яке використовується на ХАЕС, та дає можливість виконати елементний аналіз води, відкладень, вхідний контроль реагентів.

За словами Володимира Євгеновича, протягом одного вимірювання  одночасно можна виконати аналіз до тридцяти елементів. Такі дослідження на наших діючих АЕС раніше не проводились, аналізи виконувалися іншими методами з нижчим відсотком визначення елементів. Раніше одне дослідження тривало 3-4 доби, тепер разом з пробопідготовкою воно проводиться протягом робочого дня та зі значно нижчим рівнем похибки. Атомно-емісійні спектрометри з індуктивно-зв’язаною плазмою призначені для проведення багатоелементного аналізу. Це означає, що за одне вимірювання виконується кількісне визначення усіх елементів, що цікавлять, при цьому загальний час аналізу практично не залежить від кількості елементів, що визначаються.

Робота на атомно-емісійному спектрометрі з індуктивно-зв’язаною плазмою іСАР 7400 Duo Володимира Ковальчука вимагає великої точності та уважності, майже як у ювелірній майстерні. Сама плазма, за допомогою якої обробляються матеріали для визначення в них вмісту елементів, сягає температури в межах семи тисяч градусів за Цельсім, а це майже на одну тисячу більше за температуру поверхні Сонця. Таку своєрідну термічну обробку не витримає жоден земний матеріал , бо перетвориться в особливу речовину – плазму. До речі, температура плавлення такого тугоплавкого металу, як вольфрам, складає 3400 градусів за Цельсієм, а титану – 3150.

Щоб втримати плазму під контролем, використовується електромагнітна котушка з обдуванням аргоном, – уточнює Володимир Євгенович.

На роботу у хімічний цех Володимир Ковальчук прийшов у 2010 році. Трудову діяльність розпочав із апаратника 3 групи оперативного персоналу хімводоочищення. Майже десять років перебуває на інженерних посадах. Крім супроводу  вимірювання на атомно-емісійному спектрометрі з індуктивно-зв’язаною плазмою іСАР 7400 Duo він виконує обстеження корозійного стану технологічного устаткування електростанції відповідно з діючими регламентами, робочими програмами та заявками цехів-власників устаткування чи ремонтних підрозділів.  Крім цього, координує роботу та забезпечує виконання вимірювань лаборантами групи корозії і контролю фільтруючих матеріалів. Також бере участь у розробці нових методик виконання вимірювань, проводить розробку і своєчасну корекцію процедур з експлуатації приладів лабораторного контролю.

Коли Володимир Ковальчук почав працювати у хімічному цеху, йому певний час довелось долучитись до виконання слюсарних робіт. Така довіра не була випадковою. У вільний від роботи час він любить займатись реставрацією раритетних засобів пересування. Великих зусиль було докладено для відновлення німецького автомобіля початку сімдесятих років – «Трабанта». Зараз його власником став один із мешканців нашої столиці, який вирішив раритет переобладнаним під електромобіль. Золотим рукам умільця підкорилось повне відновлення старих мотоциклів «ІЖ-Планета» та «Восход», про які мріяли у юнацькі роки Володимира Євгеновича ледь не всі його ровесники. Тепер ці «металеві коні» перебувають у приватній колекції фермера на Вінниччині.

- Люблю роботу з металом. Це важко описати, коли вдається шматку звичайного заліза надати правильних форм якоїсь корисної деталі, – каже хімік-експериментатор.

Для того, щоб втілювати свої задуми Володимир Євгенович самотужки опанував різні методи обробки металу. У його руках стають послушними електродрелі, шліфувальні машинки та, звичайно, різак газозварювання, який за принципом роботи дещо нагадує оптичні емісійні спектрометри, на яких йому доводиться працювати у хімічному цеху.

Обізнаності із сучасними методами проведення багатоелементного аналізу, обробки металу передувала зовсім інша сфера діяльності Володимира Євгеновича. Після закінчення Київського медичного училища він майже десять років працював фельдшером у прий­мальному відділенні Нетішинської спеціалізованої медико-санітарної частини. Ця робота завжди була пов’язана із постійними екстремальними ситуаціями, коли доводилось рятувати життя. Такі умови змогли ще більше морально загартувати чоловіка. А прагнення до самовдосконалення йому не бракує. Коли почав працювати у хімцеху, то не знехтував можливістю стати студентом Одеського національного технічного університету та здобути фах «Спеціаліст з атомної енергетики».

- Успішне прийняття у промислову експлуатацію на Хмельницькій АЕС двох атомно-емісійних спектрометрів з індуктивно-зв’язаною плазмою іСАР 7400 Duo, обслуговуванням яких займається інженер з експлуатації групи корозії і контролю фільтруючих матеріалів водно-хімічної лабораторії хімічного цеху Хмельницької АЕС Володимир Ковальчук, – розповідає начальник водно-хімічної лабораторії Микола Машук, – два роки тому стало приводом для проведення на нашій електростанції семінару представниками компанії-виробника та постачальника. У ньому взяв участь експлуатаційний персонал чотирьох АЕС нашої держави, де застосовуються нові прилади з аналогічними технічними характеристиками, методиками роботи. Також обговорювались питання атомної спектрометрії, експлуатації програмного забезпечення, яке використовується у новому обладнанні, розробку методів кількісного аналізу на спектрометрах іСАР 7400, внутрішні стандарти, якими користуються хіміки в ядерній галузі. Практична частина семінару включала в себе роботу безпосередньо у лабораторіях Хмельницької АЕС, де учасники проводили аналіз робочого середовища другого контуру, відкладень, здійснювали контроль реагентів та електролітів. Нам приємно усвідомлювати те, що наш підрозділ має хороших фахівців своєї справи, серед яких є й Володимир Ковальчук.

Олександр Шустерук

На знімку: Володимир Ковальчук під час роботи на атомно-емісійному спектрометрі з індуктивно-зв’язаною плазмою іСАР 7400 Duo

Фото автора