До всесвiтнього дня охорони довкiлля

Щороку 5 червня відзначається Всесвітній день охорони довкілля (World Environment Day). 11 травня 1971 року до генерального секретаря ООН надійшло звернення, яке підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу. Вони попере­джали людство про небезпеку, що загрожує йому у зв’язку із забрудненням довкілля. Офіційно Всесвітній день охорони довкілля був установлений Генеральною асамблеєю ООН 15 грудня 1972 року. Також було засновано нову організацію в системі ООН – Програму ООН по навколишньому середовищу, під егідою якої всім світом відзначається День охорони довкілля. Останній є одним із основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем природи.

На сьогодні наша планета налічує близько 8.7 млн біологічних видів. З них описано приблизно 1.6 млн. За останні 400 років планета втратила близько 100 видів лише хребетних тварин. На цей час близько 22 тис. видів рослин і тварин перебувають на межі зникнення. Кожну годину вмирає 3 види живих організмів, тобто майже 30 тис. щорічно. Близько 60% екологічної системи деградує або використовується нерозважливо, що призводить до втрати багатьох представників флори та фауни. Як наслідок – у найближчі 50 років стан навколишнього середовища істотно погіршиться.

Для того, щоб зберегти ціліс­ність навколишнього середовища, створюють природоохоронні території. Їх є велика кількість, і рівень захисту в них відрізняється та залежить від статусу, встановленого національними законами. По-сусі­дству з Нетішином розташувались території природо-заповідного фонду і загальнодержавного, й місцевого значення.

Досить цікавим є ботанічний заказник загальнодержавного значення «Теребіжі» у Славутському районі на захід від села Голики. Його площа становить 30.3 га. Заснований у 1995 році як гідрологічний, а з 2005 року – ботанічний заказник. Урочище «Теребіжі» – це колишня долина стоку льодовикових вод. На цій території в час заповідання охоронявся комплекс із 4-х озер. Усі водойми перебувають на різних стадіях евтрофікації (збагачення водойми біогенними елементами – планктоном, водоростями, іноді – добривами), тобто, вони перетворюються на болота. За словами очевидців, зараз в урочищі немає жодного озера як такого. Всі вони заросли прибережно-водними та болотними рослинами.

Найбільшу наукову цінність «Теребіжів» становить дуже рідкісна рослина осока богемська, занесена до Червоної книги України. Це – єдине місцезростання цього виду для усієї рівнинної частини України.

Ще однією «родзинкою» регіону є комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Озеро Святе». Ця природного походження водойма розташована в Ізяславському районі. Площа пам’я­тки природи – 8.2 га. Глибина озера на час заповідання (1990 рік) становила 3-4 м, а у т. зв. ямах – до 9 м. За словами очевидців, які минулого року вимірювали глибину за допомогою ехолота, середня глибина озера складає 1.5 м, а ям як таких уже немає. Більшість дослідників краю стверджують, що ця водойма – вулканічного походження (на це вказують форма, розмір і глибина). Живиться озеро за рахунок власних донних джерел. Багато води надходить у нього під час сильних злив, танення снігу. Рівень води у водоймі протягом року практично однаковий, хоча зараз озеро міліє. Вода влітку тепла, бо витоку з нього немає й нікуди віддавати тепло. Жодна річка не впадає в озеро й не витікає з нього. Посередині водойми – острів, на якому збереглися старі дерева: берези, кілька видів кущів та трав’яна рослинність.

Хоча водойма й замкнута, в ній розвелося чимало риби. Вода м’яка, має темний колір. На неї впливають ґрунти (глинисті донні), а також велика кількість болотних рослин і коріння дерев, що опущене у воду з усіх боків.

Загалом, озеро Святе – неповторний гідрологічний витвір, вивчення якого займе ще дуже багато часу. Хоча водойма й має статус заповідності, її природоохоронний режим має бути кращим, ніж зараз. Озеро є об’єктом інтенсивного відвідування. Туристи засмічують його береги, розводять вогнища, вирубують кущі, дерева для багаття, що призводить до зміління водойми. Жителі села Голики, розташованого поруч із селом, випасають худобу, яка витоптує рослинний покрив, у тому числі рідкісні рослини.

З наведених прикладів бачимо, що питання охорони навколишнього середовища на даний час актуальне як ніколи.

Нижче представимо декілька пунктів зі звіту ООН про вплив людини на природу за останні 50 років.

- З 1970 року населення Землі зросло вдвічі, глобальна економіка виросла у 4 рази.

- Між 1980-ми та 2000-ми роками для створення пасовищ великої рогатої худоби вирубано 100 млн га тропічних лісів.

- На 2000 рік залишилось тільки 13% водно-болотних угідь від тих, які існували у 1700 році.

 - Деградація ґрунтів знизила продуктивність 23% суші на планеті.

 - Порівняно з 1980 роком рівень забруднення пластиком зріс у 10 разів.

- Кожного року люди викидають 300-400 млн тонн важких металів та токсичних матеріалів у води Землі.

- Особливо небезпечною є люд­ська діяльність для тварин і рослин: 25% видів знаходяться під загрозою.

- Станом на 2014 рік лише 3% Світового океану були вільними від людського впливу. Як бачимо, ситуація вкрай жахлива.

Всесвітній день охорони навколишнього середовища є чудовою нагодою зробити хоча б один крок до покращення стану довкілля. Кожен для себе повинен знайти його сам. Дехто відмовиться від пластикового посуду або від поїздки в транспорті, хтось посадить дерево, а інший, нарешті, прибере сміття у своєму дворі.

Пам’ятаймо, що лише разом ми зможемо зробити довкілля чистішим, адже наше майбутнє багато в чому залежить саме від нас.

Наталія Горячова

На знімках: Осока богемська; озеро Святе, взяття проби води.