Жіночий слід на банкнотах
Під час підготовки виставки паперових грошей із зображенням енергетичних об’єктів, яка відбулася у Нетішинському міському краєзнавчому музеї, довелось познайомитись із різною інформацією про енергетичні особливості багатьох країн. Найбільше цікавили ті, що увічнили на банкнотах зображення ГЕС, ТЕС, дослідних ядерних реакторів. Одного разу натрапив на зображення блочного щита управління на паперових грошах – 10 марках Німецької Демократичної Республіки, які надійшли у обіг 1971 року. На їх реверсі зображено не тільки приміщення, з якого контролюється вся робота діючої АЕС, а й жінку у ролі оператора. Як на перший погляд, тут нічого не має дивного, бо жіночі образи представлені на грошах різних країн. Але через деякий час в мережі Інтернет знайшов обговорення серед бонистів саме цієї банкноти. Виявляється, що за всю історію розвитку атомної енергетики у Німеччині, як східній, так і західній, жодного разу не було зафіксовано участі жінок в управлінні складними системами АЕС.
Але ж чому саме жінка в оточенні пультів та моніторів зображена на німецькій банкноті? Тут прояснити ситуацію може зображення на аверсі відомої у світі феміністки Клари Цеткін, яка боролась за рівноправ’я усіх жінок. Логіка проста: якщо чоловікам довіряють пильнувати за безпекою діючих реакторів, то чому до цього рівня не підняти й представниць кращої половини людства.
Щодо зображення блочного щита управління, то й досі достеменно не відомо, яка німецька АЕС стала його прообразом.
Після розвалу Берлінської стіни економіка двох об’єднаних Німеччин швидко включилась в інтеграційні процеси. Те ж саме відбулось з ядерною енергетикою. Вона там виробляє близько 28 відсотків електроенергії в країні, при цьому зі спожитої електроенергії на ядерну енергію припадало 23 відсотки (станом на 2010 рік).
Історія розвитку німецької ядерної енергетики розпочалася із спорудження дослідних реакторів 1950-х та 1960-х років. Перша комерційна станція була підключена до мережі 1969 року. Останні десятиліття у Німеччині активно точаться дебати про згортання ядерної технології виробництва електроенергії. Особливо вони загострилися після аварії на Фукусімській АЕС. 6 червня 2011 року Федеральний уряд Німеччини вирішив залишити 9 енергоблоків вісьмох атомних електростанцій та поступово до кінця 2022 року повністю відмовитися від виробництва ядерної енергії. 30 червня 2011 року відповідний закон було прийнято Бундестагом. У кінці червня 2015 року була закрита Графенрайнфельдська АЕС.
Загалом у період з 1957 по 2004 рік у Німеччині запущено близько 110 ядерних установок. Серед них як ядерні реактори для отримання електроенергії, так і дослідницькі реактори. До речі, на сьогодні єдиним в державі є Дрезденський навчальний ядерний реактор. До катастрофи у Японії, Німеччина виробляла близько чверті своєї електроенергії з ядерного палива.
Зважаючи на нинішні тенденції ставлення до атомної енергетики у Німеччині, можна переконливо сказати, що тамтешнім жінкам аж ніяк не вдасться реалізувати мрію в управлінні АЕС з БЩУ.
А яка роль жінок у виробництві електроенергії на Хмельницькій АЕС? Станом на сьогодні їх тут 1724. Серед них майже 100 керівників, більше шести сотень - професіонали та фахівці та майже одна тисяча робітниць. Серед цього загалу понад 90 відсотків жінок мають вищу та відповідну фахову освіту. Жінки на електростанції успішно трудяться у таких сферах, як економіка і фінанси, бухгалтерський облік, робота з громадськістю і засобами масової інформації, хімічні технології, юридичне забезпечення роботи підприємства, нормування та оплата праці, питання постачання і зберігання товарних цінностей, дезактивація і наведення порядку у зоні суворого режиму, приготування їжі та прибирання робочих місць і території. Їх праця не залишається непоміченою. Дві працівниці ВП ХАЕС удостоєні звання «Заслужений енергетик України», одна нагороджена Орденом Княгині Ольги 3 ступеня, також є жінки, що удостоєні Почесного звання «Мати-героїня».
Працює в колективі Хмельницької АЕС Оксана Олександрівна Аржанцова, - єдина жінка в державі - машиніст-обхідник турбінного устаткування 7 групи ТЦ.
Якщо повернутися до теми зображення на паперових грошах жінок, які пов’язані із атомною енергетикою, то варто згадати такі країни, як Франція та Польща. Вони увічнили відому дослідницю, дворазового лауреата Нобелівської премії Марію Скадовську-Кюрі. До речі, поляки у знак шани про свою талановиту землячку її ім’ям назвали свій дослідний ядерний реактор – Марія.
Олександр Шустерук
На знімку: «феміністична» німецька банкнота номіналом 10 марок; Марія Скадовська-Кюрі на сучасній польській банкноті.
