Змінився стан душі – пишу картини і вірші

У міському краєзнавчому музеї відкрилась виставка творчих досягнень Ольги Вельдіної. Напевно мало хто очікував від людини, що усе життя присвятила медицині, творчого пориву у вигляді малюнків, картин, гобеленів і віршів.

Під час презентації Ольга Костянтинівна прочитала кілька рядків, які в українській інтерпретації можна висловити так: «Змінився стан душі – пишу картини і вірші».

- Я по краплині всотувала навколишню красу, не усвідомлюючи, що незабаром це стане поштовхом до творчості, - розповіла мисткиня. - Після безликих казахських степів, я була вражена Нетішином і навколишньою місцевістю. Природа цього краю досконала і вимагає відображення у будь-який спосіб.

Ольга Вельдіна розпочала цю місію із віршованих рядків. Римовано оспівуючи природу поступово дійшла висновку, що може не лише словами висловити своє ставлення до життя. Згадала юні роки, коли рука просилась до пензля, коли оформлювальні роботи були частиною шкільного і студентського життя.  Зрештою, саме художня практика дозволила свого часу знайти їй роботу.

Справа у тому, що після закінчення Омського державного медичного інституту за спеціальністю лікар-педіатр, Ольга поїхала услід за чоловіком у Степаногорськ, що у Казахстані. Місто входило до числа «закритих», де на роботу без відповідних направлень не беруть. А потреба у молодої сім’ї була, та й навички педіатра слід було закріпити. Довелось до розповіді про фахові здібності додати, що вміє гарно малювати. Умовою працевлаштування стала домовленість, що художні здібності виллються у конкретні справи. Довелось розмалювати дитячу по­ліклініку сюжетами з народних казок.

Удосконалювалась як фахівець. 1999 року закінчила клінічну ординатуру у НДІ педіатрії м. Москви, опановувала напрям алергології та імунології. А тоді шлях проліг до Нетішина. Тут працювала у дитячому соматичному відділені, згодом на посаді лікаря з гігієни праці у відділі охорони здоров’я ХАЕС.

Пенсія не стала потрясінням, а лише переформатувала напрям прикладання сил і думок. Згадалось, що «багато є такого в світі, друг Гораціо, що мудрецям не снилось».

І мозок закипів, руки запросились до творчої роботи. Атргалерея м. Канни, що у Нормандії, оцінила доробок мисткині. Протягом 2019 року роботи Ольги Костянтинівни демонструвались у  артгалереях Франції. У квітні поточного року два твори О.Вельдіної у міжнародному фестивали Golden Time увійшли до числа призових.

Виставка у міському музеї – перша персональна. На презентації друзі та колеги по творчому цеху висловлювались на адресу побаченого і почутого. Відгуки схвальні, а сама виставка – несподіванка для людей, які давно знають О.Вельдіну. Тим і цікаве життя, що для таланту немає вікового обмеження, а вчитись розуміти прекрасне можна на любому відрізку долі.

Віктор Гусаров

Фото автора