Побачив грака – весну зустрічай
Народне прислів’я
До навчання в університеті, особисто для мене, птахи ділилися на три види: ворони, голуби і горобці. Університет подарував мені знайомство з різноманітним пташиним царством і відкрив одну приголомшливу істину: ці чорні птахи, що голосно кричать – зовсім не ворони! Це – граки.
Називати грака вороною – ображати його грачину гідність. Це все одно, що називати людину горилою – та ж ступінь родинних зв’язків для обох прикладів. Хоча грак трохи схожий на ворону – голосом, формою і розміром тіла, він – зовсім окремий вид з родини воронових, родич ворони, крука і галки.
На відміну від ворони, грак має витонченіше тіло. Його яскраво чорне оперення виблискує на сонці синім, зеленим і фіолетовим. Грак відрізняється від інших воронових товариськістю – грачині зграї вражають уяву чисельністю. І гніздуються граки великими зграями, будуючи колонії до 30 гнізд! Кому не знайомі ці гамірні грачині «багатокімнатні дерева». Такі колонії довговічні – можуть існувати багато десятиліть. Під гучний гамір сусідів у грачиних гніздах відкладаються яйця, народжуються і вигодовуються пташенята. І самець, і самка однаково турбуються про своїх нащадків, від вкритого росою ранку до захмарених сутінок приносячи їжу в гніздо.
Тут криється ще один нюанс. З точки зору жителів міст грак – птах неприємний, асоціюється з брудом і смітниками. А для селян він – корисний тим, що споживає усіляких шкідливих для сільського господарства жуків. І користь значно перевершує шкоду від грачиних зграй.
Після того, як істина відкрилась мені й я зрозуміла, що поряд з нами живуть не ворони, а граки, я перестала розуміти зміст картини Саврасова «Граки прилетіли». Але ж вони нікуди і не відлітали! Сиділи всю зиму на голих деревах, літали з одного кінця міста в інший, порядкували на промерзлих смітниках… А виявляється, все не так просто. Насправді, граки здійснюють кочівлі на зиму, рухаючись з північних районів у південні, де тепліше. Так от, «наші» граки відлітають на південь чи глибше у Європу, а до нас прилітають зимувати зграї з Росії. А весною все повертається на свої місця і «рідні» граки прилітають до наших міст і сіл.
У народі вважається, що граки одними з перших птахів повертаються до місць гніздування. Люди кажуть: граки весну відкрили, адже вони прилітають у березні. У народному календарі навіть є такий день – Герасима-граківника, який відзначається 17 березня, коли визначався хід весни і майбутній урожай.
Цього року весна владно вступила в свої права вже у березні. Граки вже прилетіли. Такі впізнаванні з дитинства, а виявляється – абсолютні незнайомці. Тепер, коли знаємо правду про граків, варто познайомитися ближче.
Анна Зайцева
