Байдужість вбиває майбутнє
Кілька тижнів тому, збираючи гриби, поверталася з тихого полювання краєм берега водосховища Хмельницької АЕС, через ліс, який належить Ізяславському лісництву Хмельницької області. На цьому березі дуже полюбляють відпочивати та рибалити острожани, а також приїжджі серфінгісти. Картина була просто жахлива. Скрізь, куди не кинь оком – сміття, пластиковий непотріб, памперси, скляні пляшки з-під алкоголю, торбинки, бляшанки тощо. Величезний дисонанс був від гарних краєвидів нашої природи і бруду, який після себе залишають відпочиваючі. Так як я є співзасновником громадської організації «Острозьке міське товариство захисту довкілля і тварин «Еко-Друг», мене завжди бентежить ставлення людей до природи. Тому, того самого дня, увечері, я розмістила замітку з фото в соцмережі «Однокласники», де найчастіше бувають онлайн острожани, на яку я натрапила та скопіювала в іншій соціальній мережі «Фейсбук». Ця невелика стаття настільки мене вразила, що я розмістила її з надією на те, що можливо хтось замислиться і зробить висновки. Приводжу повністю її текст:
«Вони заслуговують на те, як вони живуть.
Живу за кордоном. У вряди-годи приїхали з чоловіком у гості до моєї мами в **. Я зібрала близьку рідню на пікнік із шашликом. Вирішили піти в місце, яке недалеко від маминого будинку, - красива долина з озером, невеликим ліском. Все дитинство і юність я любила гуляти там серед запашних трав і польових квітів, купатися в озері.
Прийшли на місце. Польові трави перетворилися на жорсткий високий бур’ян, галявинки випалені або закидані пластиковим сміттям. Я була так розчарована! Ми ледве знайшли більш - менш чисту галявину біля озера, прибрали сміття та недопалки, щоб можна було сісти, розвели вогонь у мангалі. Шашлик вийшов смачний, але вигляд моєї улюбленої долини мене пригнічував - все таке брудне, жалюгідне... Озеро - і те помутніло і висохло. Зайти в нього поплавати я не ризикнула. З самого початку я попросила рідних не кидати сміття в траву та кущі, а збирати в спеціальний пакет. Сама перевірила, щоб після нас нічого не залишилося. Я голосно обурювалася, як можна так занапастити місце, де самі ж і відпочивають. На виході з долини в ста метрах є сміттєві баки - невже так важко туди донести?
Коли ми вже збиралися йти, я виявила, що пакета з сміттям ні у кого в руках немає. Я стала питати, у кого він. І мама від мене відмахнулася - мовляв, ми вже викинули ... Я розгубилася: «Як викинули, куди?» - «Туди, в очерет. А що, ми самі крайні? Всі там кидають!». Дістати сміття звідти було вже неможливо - пакет застряг в очереті над урвищем.
Я усвідомила велику істину: вони заслуговують на те, як вони живуть. Вони заслуговують потрісканого асфальту, ліхтарів без ламп, брудних вулиць, смердючих річок, жебрацьких зарплат і пенсій. Їм самим плювати на себе, так чому б уряду не плювати на них? Вони самі себе не поважають - хто буде їх поважати у відповідь? Це не уряд смітить на вулицях і трощить дитячі майданчики. Це не президент краде лампочки і дроти. Я більше не вірю вашим скаргам. Земляки, ви самі собі створили пекло, і вам у ньому жити».
Дійсно, розміщення мною у соцмережі замітки невідомої мені жінки, викликало неабиякий резонанс. Люди почали це обговорювати, і в тому числі жахливий стан водосховища. Депутат Острозької міської ради Сергій Захарчук запропонував від слів перейти до діла і в найближчі вихідні зібратися на невеликий двогодинний флешмоб з прибиранням сміття на березі «дамби», як називають водосховище острожани. Дату визначили - 21 вересня. Але через несприятливі погодні умови акцію перенесли на іншу суботу - 28 вересня. В дійсності, я чекала, що прийде більше людей, проте відгукнулося небагато. Але ті, хто захотів долучитися до флешмобу, взяв з собою навіть своїх дітей. Підсумок прибирання – на не зовсім великій ділянці ми зібрали близько 30 величезних пакетів різного непотребу і наповнили два картонні ящики скляними пляшками. Судячи з пляшок з-під горілки та коньяку, на водосховищі відпочивають не такі вже й бідні люди. Але вони насправді дуже бідні...духовно, бо навіть присутні на акції собаки підбирали сміття...
В оголошенні про флешмоб гарантувався гарний настрій. І він дійсно був. А також гарячий чай і усвідомлення, що ми дійсно діти нашої землі, яку ми хочемо зберегти для наступних поколінь. Всі дружно погодилися, що такі акції ми маємо проводити постійно, зі сподіваннями, що наступного разу долучиться більше людей. А також маємо надію, що наш приклад стане повчальним для тих людей, які не мають відповідного виховання та засмічують ліс, де відпочивають. І вони, нарешті замисляться над своїми вчинками, поки в нашій державі відбувається бардак і не має належного контролю за діями таких горе-туристів.
Хочу подякувати всім учасникам суботньої акції – Віктору та Наталі Гловацьким, Марині та Ярославу Тарасюкам, Михайлу Балацькому, які взяли з собою своїх дітей, родині Поліщуків, Олегу Ширяєву, Сергію Захарчуку, Олегу Стратюку, моїй донечці за небайдужість і щирий відгук. А також заступнику міського голови Віталію Ундіру, який люб’язно погодився надати транспорт для забору сміття, хоч ця територія і не належить місту.
Галина Шишкова
Фото автора
