Без складностей не обходиться

«Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №4» серед «наймолодших» медичних установ країни і виникла вона разом з будівництвом Хмельницької АЕС та міста Нетішин. В цьому факті є позитивні і негативні моменти. Можна констатувати, що медикам дістались прекрасні корпуси стаціонару і полі­клініки, нового пологового відділення тощо. З іншого боку, багато що робилось поспіхом, відтак залишилось чимало дефектів, бажає покращення матеріально-технічна база, старішають кадри, а нового припливу немає. До того ж, СМСЧ-4 за менш ніж 30-літнє існування належала різним відомствам.

Начальник медсанчастини Юрій Іванович Уляницький на запитання: чи є зрушення від передачі закладу з підпорядкування НАЕК «Енергоатом» у МОЗ України і як впливає на спецмедчастину нинішнє реформування медицини  констатує, - ніяк.

- Зверніть увагу. Ми офіційно іменуємось «Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №4» і підпорядковуємось безпосередньо міністерству. А реформування здій­снюється за умови надання на це згоди міської влади із погодженням у МОЗ. Керівники знаходяться у Києві, у них не завжди доходять руки до нас. За роки незалежності так і не було сформовано повноцінну структуру, яка б опікувалась 19 спеціалізованими медсанчастинами України. Нам надано певний статус і відповідні зобов’язання, не завжди підкріплені матеріально. Напевно, і «ламати» нашу структуру сьогодні недоречно, бо треба пропонувати відпрацьовану практику, яка доведе свої переваги над нині­шньою. От коли пілотні проекти, що впроваджуються у Вінницькій та Донецькій областях, отримають схвальну оцінку спеціалістів, тоді, можливо, відбудуться зміни і в нашій структурі.

-  Насправді ж, які особливості надають вам статус спеціалізованого закладу?

- Їх багато, і вони специфічні для кожного підрозділу медсанчастини. Головна ж відмінність у тому, що за потреби заклад перетворюється на шпиталь і має місця виїзної локалізації за межами Нетішина.

- Тим не менше, вам і на місці є що локалізовувати. Принаймні у ряді відділень протікають дахи, давно безгоспне колишнє хірургічне відділення...

- На жаль, фінансування  закладу обмежується лише захищеними статтями на кшталт зарплати, харчування хворих, забезпечення певними групами медикаментів. Буквально тиждень тому був у заступника міністра охорони здоров’я Романа Михайловича Богачова із своїми болями і пропозиціями. Їх взято до відома. А як вирішуватиметься проблема, то це вже питання. Ви ж розумієте, що кожного тижня до міністра не потрапиш. І в цьому також проблема спецмедчастин. Хочеться, щоб якомога менше було перепон на шляху отримання допомоги лікарському закладу і лікарської допомоги для тих, хто цього потребує.

Розмову вів Віктор Гусаров

 

Наша довідка.

Юрій Іванович Уляницький

Народився в місті Брянка на Луганщині. У селі Гута - Яцковецька Дунаєвецького району Хмельницької області закінчив восьмирічку, після чого вступив до Кам’янець-Подільського медучилища. Служив старшиною полкового медичного пункту. Після армії навчався на лікувальному факультеті Полтавського стоматологічного інституту. З 1986 по 2000 рік – в Славутській центральній лікарні. Обирався депутатом Славутської міської ради, був головою постійної комісії з охорони здоров’я, заві­дував гастроентерологічним відділенням ЦРЛ. Далі в Нетішині, в якості лікаря-анестезіолога пологового відділення СМСЧ-4. З лютого 2009 -  начальник «ДЗ СМСЧ-4».