Безпека АЕС – найвищий прiоритет

Ось той незворотній шлях, яким іде колектив станції з моменту введення в експлуатацію першого енергоблока, а понад 10 років тому і другого­. І кожен новий прожитий день переконливо дово­дить: робота на безпеку – процес безперервний. З поправкою на час, обставини, досвід, новітні напрацювання теоретиків і практиків. Підходи до оцінки рівня безпеки всіх діючих енергоблоків з ВВЕР були переглянуті (на той час ще в СРСР) після чорнобильської аварії. Вони вилилися у розроблені в 1988 році «Зведені заходи з підвищення надійності і безпеки діючих атомних електростанцій з реакторами ВВЕР».

З цього, власне, розпочалася наша розмова з заступником головного інженера Хмельницької АЕС з технології та інжинірингу О.В.Хатьомкіним.

- Частина передбачених Заходами робіт була реалізована, частина переходила в інші програми, – каже він. – Відповідність рівня безпеки діючих ядерних установок міжнародним стандартам невпинно відстежували місії МАГАТЕ, їх рекомендації за результатами роботи відображені у документі під назвою «Проблеми безпеки атомних електростанцій з реактором ВВЕР-1000/320 і їх категорії» (Зелена книга). На той час Україна працювала над введенням в експлуатацію двох енергоблоків - №2 ХАЕС і №4 РАЕС. В ході реалізації проекту всі зауваження були усунуті і виконано передбачені заходи з підвищення безпеки в повному обсязі. Триває така робота у відповідності до рекомендацій МАГАТЕ на всіх інших енергоблоках, де зараз (у тому числі на ХАЕС) реалізуються 36 галузевих програм модернізації і підвищення безпеки. Найбільш значущими з них, які втілювалися на нашій станції в останні роки, є: «Комплексна програма модернізації і підвищення безпеки енергоблоків АЕС України» (2002 р.); «Програма модер­нізації Х2/Р4» (2003-2010 рр.); «Концепція підвищення безпеки АЕС України» (2006-2010 рр.); «Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України» (починаючи з 2011 року). Із останньої на енергоблоці №2 виконано 39 заходів, на першому – 24. Роботи в цьому напрямку триватимуть і надалі. Заходи з реконструкції і модернізації в рамках КЗПБ, переду­сім закупівлю необхідного обладнання для них, передбачалося здійснити за рахунок кредитних коштів Євратом і ЄБРР. Угоди на залучення коштів ратифіковані, щоправда «живих»­ грошей поки що не надійшло. Фахівці працюють над тим, аби кредит був отриманий і ми мали можливість провести прозору процедуру з вибору постачальників обладнання­.

Події в Україні, її слабке економічне  становище впливають на постачання потрібного нам обладнання. Проект реакторної установки ВВЕР-1000 радянського зразка, відтак обладнання наших енергоблоків було виготовлено на пострадянському просторі. Втім на першому енергоблоці від початку його експлуатації значна кількість обладнання із країн східної Європи. І в процесі модернізації чи заміни обладнання його постачальники обираються у відповідності до вимог чинного в Україні законодавства. При цьому переможці торгів визначаються на конкурсній основі. Одним із обов’язкових критеріїв безпечної експлуатації обладнання є його відповідність технічним умовам та діючим в галузі атомної енергетики нормам і стандартам. Отож, серед постачальників як українські виробники, так і східні та західні партнери.

Якщо говорити про поточний рік, колективу належить завершити реалізацію технічно складного і водночас дуже важливого з точки зору безпеки заходу «Комплексної програми…» – «Запитка от надежного питания II категории систем нормальной эксплуатации, обеспечивающих подкритичность реактора».

У рамках реалізації КЗПБ передбачено також виконання на ХАЕС 15 «постфукусімських» заходів. За більшістю з них роботи уже ведуться.

Це лиш стислий виклад розмови про хід виконання на Хмельницькій АЕС заходів, включених до КЗПБ та інших програм з підвищення безпеки, а також продовження термінів експлуатації енергоблока №1. Навіть простий перелік робіт, без заглиблення у їх суть, мету, доволі об’ємний. За кожним із заходів – копітка щоденна праця багатьох людей, котрі сповна розуміють усю покладену на них відповідальність за ввірений об’єкт.

Ольга Сокол

Фото  з архіву редакції