Дорога до себе

Біографія інженера цеху теплової автоматики та вимірювань Хмельницької АЕС Олега Рогальського густо помережана географічними переміщеннями. На світ він з'явився у білоруському містечку Лунінець. Через рік його батьки  переїздять на  Рефтинську ДРЕС. Згодом валізи із домашніми пожитками вже перевозились на Смоленську ДРЕС. У 1981 році сім'я Рогальських опинилась у Нетішині. Цей період свого життя Олег пам'ятає добре. Тут розпочалось велике будівництвого нового міста та електростанції.

Незвично було звикати до присутності великої кількості техніки, рух якої нагадував великий мурашник. У нетішинських автомобілістів виникла потреба створення власного автопарку. Цю відповідальну місію було довірено батьку Олега Володимиру Феодосовичу. Вдома син не раз чув розмови про надходження перших одиниць техніки, яка тимчасово «дислокувалась» на тракторному стані села Кривин. Згодом Володимир Рогальський вже спостерігав, як в районі підприємства «Інтеграл» створюється повноцінний автопарк.

На час приїзду сім'ї Рогальських до Нетішина місцеві школи перебували у стадії будівництва. Отож, у четвертий клас Олег пішов до другої школи  старовинного міста Острога. Туди учнів доставляли централізовано.

У школі дітлахи переймались не лише навчанням, траплялась нагода провести час на стадіоні, взяти участь в організації екскурсій. Багато позитивних емоцій у хлопця залишилось після відвідин замку князів Острозьких. Потім з друзями обговорював зразки різної зброї, яку раніше доводилось бачити лише у кінофільмах. Юних романтиків вражала велич середньо-вічної архітектури. Принаймні з верхнього поверху старовинного замку можна розгледіти околиці Нетішина, - міста, що стало другою батьківщиною.

У місті енергетиків Хмельниччини будівельники не нудьгували. Кожного місяця здавався в експлуатацію той чи інший об’єкт. Олег був серед тих, кому випала честь першими переступити поріг нової другої школи. Під час навчання хлопець демонстрував прихильність до різних наук. Особливі успіхи були у фізиці та математиці. Над хлопцем тяжіла і велика відповідальність, бо ж мама у цьому освітянському закладі працювала педагогом. Не посоромити її було справою честі.

Але не тільки точні науки вабили дитячу допитливість. Подобалась і література. У школі Олег довідався, що крім Пушкіна, Лермонтова, Єсеніна світова література багата творчими здобутками Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Рабіндраната Тагора тощо.

Гарні знання точних наук та золота шкільна медаль допомогли Олегу Рогальському успішно закінчити авіаційне училище за спеціальністю технік-механік з обслуговування літаків. Згодом виявилось, що такі знання прийнятні і на Хмельницькій АЕС. У 1990 році Олег Володимирович був зарахований електрослюсарем у штат цеху теплової автоматики та вимірювань. Першим етапом молодого спеціаліста було озна­йомлення зі складними системами, від на­дійності роботи яких залежить безпека діючих енергоблоків. Поступово приходив і професійний досвід. Олег Рогальський не знехтував можливістю без відриву від виробництва закінчити фаховий університет, що дало можливість згодом перейти на інженерну посаду.

У 2005 році на другому енергоблоці Хмельницької АЕС в експлуатацію були введені системи промислового телебачення СПТ- 1, що дало можливість  забезпечення спостереження за важливими агрегатами реакторної установки і турбінного відділення, у тому числі і за об’єктами, що знаходяться в закритих приміщеннях, доступ персоналу до яких неможливий при  експлуатації енергоблока. Нові системи також стали у пригоді для  своєчасного виявлення несправностей і порушення режимів роботи основного устаткування, що знаходиться в зоні контролю системи.

Це стало основою професійної діяльності інженера Олега Рогальського. Чотири роки тому він взяв активну участь у модерні­зації перевантажувальної машини  на другому­ енергоблоці. Завдяки встановленню промислового телебачення з'явилась можливість здійснювати дистанційний візуальний контроль перевантаження палива і за зоною переміщення перевантажувальної машини в апаратному (центральному) залі енерго­блока. Разом зі своїми колегами Олег Володимирович також брав участь у введен­ні в експлуатацію системи відеоспостереження центру технічної підтримки операторів в аварійних ситуаціях першого енергоблока.

- На електростанції процеси реконструк­ції та модернізації відбуваються постійно, - розповідає Олег Рогальський, - вони, зазвичай, проходять під час ремонтних кампаній. Під час експлуатації енергоблоків ми ретельно контролюємо роботу основного обладнання. Це процес безперервний.

Досвід засвідчує, що значні виробничі успіхи можливі у колективі, в якому пліч-о-пліч трудяться однодумці. Таких не бракує на дільниці засобів обчислювальної техніки. Це справжні професіонали. Свою кваліфікацію вони підтверджують надійністю експлуатації довіреного обладнання.

У колективі дільниці давно переконались у правдивості твердження, що не хлібом єдиним живе людина. Працівники підрозділу - люди із широким світоглядом. У вільний від роботи час Олег Рогальський може годинами із електричним паяльником чаклувати над платами електронних пристроїв. Його працьовитим рукам піддається і відновлення справності агрегатів автомобіля.

Багато цікавого про колекціонування старовинних та сучасних монет може розповісти начальник дільниці засобів обчислювальної техніки Микола Павленко. Своє нумізматичне зібрання він неодноразово представляв під час виставок у Нетішинському міському краєзнавчому музеї.

У багатьох сферах культурного життя міста енергетиків проявляє себе інженер Віталій Шевчук. Координує роботу «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС» електрослюсар Сергій Онищук. На різних волейбольних полях нашої держави відстоює спортивну честь Нетішина інженер Максим Штойко. Чимало подорожей у різні куточки світу здійснила інженер Віра Трифонова.

За словами Олега Рогальського, колектив дільниці є для нього великою сім’єю, де панує дух виробничих успіхів, виручки та взаєморозу­міння.

Олександр Шустерук

Фото  автора