Згуртований колектив однодумцiв

З начальником хімічного цеху М.В. Замфіракі ми зустрілися в переддень професійного свята хі­мі­ків. А ще в під­роз­ділі  готувалися до від­значення 30-річчя це­ху, випало стати свід­ком розгляду цього питання на засіданні цехового комітету. Відразу впало у вічі, що профспілкові активісти не просто генерують ідеї, а й самі зголошуються їх реалізовувати. У розмові звучали цікаві думки що­до проведення урочистих зборів, запланованих на 4 червня у стан­ційному конференц-залі. Думаю, все у хіміків вийде організовано і пристойно, як це бувало багато років поспіль.

Незважаючи на солід­ний, як для виробничого підрозділу вік, тут і досі залишилося багато людей, котрі були безпосередніми свід­ками і учасниками становлення колективу, його профе­сійного зростання, творцями  історії, яка вже вимірюється трьома десятиліттями. Історії, яка переповідається старшими молодшим, яка вимірюється конкретними справами, збережена у фотознімках і замітках у цехових стінгазетах. Їх в архіві хімцеху сила-силенна, адже перші стін­нівки з’явилися невдовзі після створення цеху.

Найбільша  зміна

Цікаво, з жартівливими нотками в голосі, інтерпретує події тридцятилітньої давнини, пов’язуючи їх зі своїм особистим, молодий начальник зміни хімцеху Володимир Гудзь.

- Наказ про створення нашого підрозділу датується 30 квітня 1985 року, перше розпорядження по цеху було видане 13 травня того ж року, саме тоді я й народився, - каже сміючись. – Так що не випадково я в хімцеху працюю.

Прийшов сюди у 2008 році, маючи диплом про вищу освіту за спеціальністю «атомна енергетика». Каже, що сподобалося відразу, адже потрапив у «дуже дружелюбний, хороший, теплий колектив». Починав свій трудовий шлях з оператора установки центрифугування. Потроху набирався досвіду, практичних навиків, зростав як фахівець. Вже два роки, як ровесник підрозділу очолює зміну хімцеху. Микол­а Васильович Замфіракі називає його перспективним і надзвичайно добросо­вісним. У підпорядкуванні Володимира Віталійовича 13 робочих місць, розосереджених на доволі великій території проммайданчика. Аби скоординувати дії персоналу, потрібен великий обсяг знань, уміння і професіоналізму, усе це, за словами начальника хімцеху, властиве його молодому колезі. Той гордиться, що очолює найбільшу з-поміж усіх цехів зміну, яка налічує 23 працівники.

Розмовляли ми з Володимиром у приміщен­ні, де знаходиться щит хімічного водоочищення. Саме тут у 1985 році були вироблені перші кубометри знесоленої води необхідної для надійної роботи станційного обладнання. І хоч устаткування, на якому доводять воду з озера, що біля навчально-тренувального центру, до необхідних кондицій від­працювало свій ресурс, на якості води це не познач­ається. Наразі проходять процедуру продовження термінів експлуатації ввіреного обладнання, у перспективі сподіваються, що й у них пройде реконструкція така ж, як на Южно-Українській АЕС, - за сучас­ними мірками, де всі процеси автоматизовані.

І найбільша  лаборатораторія

Крім того, що у хімцеху найбільша зміна, мають вони так само найбільшу на станції лабораторію. Йдеться про водно-хімічну лабораторію, яка має у своєму складі 4 функціональні групи: група І контуру, група ІІ контуру, газо-масляна група і група корозії та фільтруючих матеріалів. Другий рік очолює лабораторію після виходу на заслужений відпочинок О.С.Козар Микола Машук.

- Загалом у лабораторії працює 27 чоловік, - розповідає він. – Роботи досить багато і вона доволі цікава, адже ми співпрацюємо з усіма основними підрозділами, маємо в своєму багажі не один рік хороших стосунків і плідної співпраці. Хоро­ший у нас колектив, є на кого покластися.

Ми побували у кожній з чотирьох груп і вислухали їх представників. Інженер групи­ корозії і фільтруючих матеріалів Микита Комаров прийшов на станцію нещодавно після навчання у Севастопольському національному університеті ядерної енергії і промисловості, працює за спеціаль­ністю. Задоволений роботою в хімцеху, його група відслідковує корозійний стан всього тепломеханічного обладнання станції, видаючи за результатами аналізу від­повідні протоколи, які лягають в основу пакету документів на продовження ресурсу того чи іншого обладнання. Це надто відпові­дальна ділянка роботи.

На відміну від Микити провідний інженер групи першого контуру ВХЛ Рузіна Труфанова має набагато більший трудовий стаж у хімцеху. Приїхала у Нетіш­ин після закінчення Москов­ського енергетичного інституту, як молодий спеціаліст, у 1989 році. Поруч з нею інші колеги, які в цеху з перших днів. Живуть, як одна сім’я, на виробництві і поза ним, під­тримуючи один одного у радості і скруті. Сама Рузіна Халі­тівна активна у громад­ському житті, вона член комісії профкому по роботі з дітьми і шефській роботі. Разом з іншими профспілковими активістами часто відвідує мешканців Кривинського закладу для літніх людей­ та Берездівської школи-інтернат.

- Працювати з людьми подобається, ніхто цього мені не нав’язує. Просто, це стиль життя, - пояснює.

Сімнадцять років на ХАЕС працює інженер газо-масляної лабораторії З.О. Дзядович. Група займається хімічним контролем газових і масло систем станції, робить вхідний контроль масел і дизельного палива, виконує хроматографічний контроль масел і газів. На основі аналізів, зроблених персоналом групи, експлуатаційники визначають подальшу придатність масел для надійної роботи обладнання.

Широкий спектр діяльності і у групи другого контуру, про неї повідала нам інженер Тетяна Федорчук. Персонал аналізує і здійснює хімічний контроль всіх технологічних середовищ ІІ контуру: конденсату, живильної  води, пари. В числі об’єктів, де лаборанти на початку робочого дня відбирають проби для проведення хімічного контролю, установки хімводоочищення, пуско-резервна котельня, очисні споруди промислового майданчика ХАЕС, резервна дизельна електростанція тощо.

Даючи оцінку очолюваному колективу­, М.В.Замфіракі називає його згуртованим,­ творчим, професійним, відповідальним. Цех працює стабільно, жодних зривів виробничих завдань з вини персоналу не було. Кожен на своєму робочому місці виконує покладені на нього функції на совість, розуміючи, що від цього в кінцевому результаті залежить безпека наших енергоблоків. З любов’ю говорить про лю­дей, з якими пліч-о-пліч пройшли великий­ трудовий шлях, зауважуючи, що в їх ко­лек­тиві не може працювати тільки лінивий. Хто з лінощами не дружить, знайде себе.

- Як зарекомендували себе наші колишні колеги із телестудії Тетяна Тарасюк і Олександр Малярчук?

- Жодних претензій до них немає, адаптувалися, справляються зі своїм колом обов’язків.

2015 рік у хімцеху багатий на ювілеї. Із повної тридцятки діяльності підрозділу вже двадцять, як його очолює Микола Васильович. А наступного дня після нашої зустрічі він святкував свій особистий поважний ювілей, і ми приєднуємося до щирих вітань колег. Вони напрочуд тепло, не ради протоколу, говорять про свого керівника, про колектив загалом. Переважають у ньому жінки, їх 118, чоловіків вісім десятків. Співрозмовники, особливо з числа представників молодої генерації, зауважують, що жінки у багатьох випадках виконують чоловічу роботу. Якіс­но, достойно, без нарікань на складнощі. І дружелюбну атмосферу в колективі ставлять їм у заслугу.

Своє професійне свято хіміки зустрічають у доброму настрої, шлють вітання не тільки колегам по цеху, а й персоналу інших підрозділів, з якими тісно співпрацюють.

Ольга Сокол

Фото з архіву редакції

 

Сторінки  історії виникнення хімічного цеху

З0 квітня 1985 року ди­ректором споруджуваної Хмельницької АЕС О.І.Троценком  підписаний Наказ №167 про створення хімічного цеху.

Цех розташовувався в «югославському» бу­диночку біля ПРК (пуско-резервної котельні).

Формування цеху йшло важ­ко через брак кваліфікованих фахівців. Першими працівниками, які прибули в цех, става­ли випускники місцевого СПТУ №23 - апаратни­ки, лаборанти, оператори.

13 травня 1985 року написано перше розпорядження по хімічному цеху: «У зв’язку з організацією хімічного цеху згідно з Наказом №167 від 30.04.1985 року ХАЕС:

1. Підпорядкувати персонал зміни і ремонт­ний персонал старшому інженеру цеху В. О. Гордієн­ко і начальнику зміни С. А. Симоновій.

2. Підпорядкувати   персонал   експрес-лабораторії старшому інженеру хімлабораторії Л. І. Трубніковій та інженеру Н. В. Бессараб».

Саме вони були першими працівниками цеху під керівництвом начальника М. С. Круголова.

1 липня 1985 року введено посаду заступника начальника ХЦ, на яку призначений В.П. Підберезний.

Перше приміщення масляної лабораторії знаходилось в будІвлі ПРК.

10 вересня 1985 року в цеху проведено перші комсомольські, а 11 вересня перші профспілкові збори. У жовтні цього ж року на­родився гімн цеху. Текст складали колективно. Вперше він був виконаний у листопаді 1985 року учасниками художньої самодіяльності цеху. Ба­гато учасників художньої самодіяльності до сьогодні працюють в цеху.

12 грудня 1985 року  отримано перші кубометри хімзнесоленої води. Тільки тепер в колективі усвідомили, що атомна станція починається з води. У цеху панував гарний трудовий настрій, формувався колектив, який прагнув працю­вати та приносити користь. На високому рівні було організоване технічне навчання. Цим постійно і з високою відповідальністю займалися Н. К. Бурмістрова та кандидат хімічних наук Л.О.Цурік. Як результат - лаборанти та апаратники були дуже добре підготовтені.

У грудні 1985 року була створена ВХЛ (водно-хімічна лабораторія), її очолила Н.К. Бурмістрова, а 22 грудня колектив хімічного цеху відсвяткував День енергетика. У приміщенні лабораторії було організовано святковий вечір, на який запросили підшефний 9-А клас середньої шко­ли № 2. Там відбулося посвячення учнів у енерге­тики, конкурс кулінарів, концерт учасників цехової художньої самодіяльності.

З березня 1986 року оперативний персонал цеху почав працювати по змінах. Перший запис в оператив­ному журналі виконано зміною «Г».

Від компетентності фахівців хімічного цеху залежить ефективність роботи численних систем не лише хімічного цеху, а й реакторного, турбінного, електричного та інших підрозділів. Цех працює стабі­льно, продуктивно і злагоджено.