Поети всіх країн, єднайтесь
«Ми - цілковиті ровесники: народилися в один і той же день, місяць і рік. Наші прізвища починаються з одних і тих же літер. Ми живемо в різних країнах. Попри всю творчу неповторність й індивідуальність, ми зрозуміли, що нас єднають одні й ті ж художні й життєві цінності, а тому на засадах побратимства і рівноправності уклали Поетичний союз. Поетам усіх країн потрібно єднатися». Це слова з презентації у міському краєзнавчому музеї двох творчих особистостей – Анатолія Криловця та Павла Кричевського, мешканця села Вельбівне на Рівненщині та жителя Підмосков’я. Зауважимо, що у Павла українське коріння, він родом з Сумщини. Але доля закинула у Росію, де поет довгі роки викладав англійську мову, курс «Поетика літературного авангарду», створений автором за власною концепцією. Зазначимо, що Павло тричі ставав переможцем міжнародних конкурсів викладачів англійської мови, 2005 року здобув ґрант на підвищення кваліфікації в елітній світовій школі викладачів англійської мови «Studio Cambridge» у Великій Британії.
І тяжіння у його перекладацькій діяльності до англосаксонської літератури позначене плеядою видатних імен, серед яких Томас Харди. Знавці англійської стверджують, що Кричевський добре відтворює у російському варіанті дух і букву англійської поезії. А щодо українців, то у його творчому доробку переклади Максима Рильського, Павла Тичини, Ліни Костенко, Василя Голобородька, Олекси Стефановича, Олександра Олеся, зрештою одного з творчого тандему «Кри-Кри», Анатолія Криловця. Саме щойно видрукована у Луцькому видавництві «Твердиня» книга «Ехо/Эхо» і була в центрі уваги нашої зустрічі у музеї. Гадаю, саме в назві книги поети припустились білінгвічної неточності: в українському варіанті «эхо» перекладається, як «луна».
І лунали з вуст перекладачів гарні рядки власних віршів, на які спромоглись літературні побратими. Не завжди вдається знайти навіть у спорідненій мові точну риму, чи образ, що задається автором. Часто слова мають інший рід, в одній мові жіночий, в іншій – чоловічий, або середній. Проте практично білінгвічна публіка, що була присутня на зустрічі, відзначила, що обидва перекладачі впорались з поставленими завданнями: відтворили настрій, глибину рядків, стиль, подекуди і рими у взаємних перекладах. У російській сучасній культурі не так багато зразків гарно перекладеної української поезії. Тут і політичний підтекст, і певна зверхність старшого брата, і погана обізнаність про кращі зразки української поезії. Павло Кричевський у цьому сенсі зробив великий крок назустріч і, як зауважує у передмові критик і поет Віктор Мельник, «видання збірки такого формату на тлі сучасних подій в Україні наперекір амбіціям політиків, кривавим іграм та створеної внаслідок цього прірви між братськими націями стало своєрідним прикладом єдності двох слов’янських мов - української та російської, прикладом побратимства двох народів, прикладом цілісності та закликом до миру».
Павло повний усвідомлення непростих міждержавних стосунків. Він переклав на російську вірш Анатолія Криловця «Воїнам УПА», не надто веселу і однозначну пісню Святослава Вакарчука «Веселі, брате, часи настали». Читачеві буде цікаво прочитати переклад класика української літератури Олександра Олеся у транскрипції Павла Кричевського «Європа мовчала». Дуже точний вірш, як для нашого часу.
Европа молчала
Когда Украина за жизнь,
как могла,
Боролась с карателем
и умирала,
И слова сочувствия
только ждала,-
Европа молчала.
Когда Украина
в неравной борьбе
Слезами кровавыми
вся истекала,
Поддержки друзей
ожидала себе,-
Европа молчала.
Когда Украина в железном ярме
Трудилась на пана
и в ранах пахала,
И скалы немые стенали во тьме,
Европа молчала.
Когда Украина, собрав палачу
Кровавую жатву, сама умирала,
От голода слова лишившись
и чувств,-
Европа молчала.
Когда Украина и жизнь
прокляла,
Сплошною могилою стала,
Слеза покатилась у демона зла.
Европа молчала.
Зазначимо, що «Літературна кав'ярня» міського краєзнавчого музею не вперше дає трибуну для митців краю. Гарно і влучно вела діалог господиня закладу Оксана Кононюк. Місцеві автори мали можливість висловити свої зауваження і слова вдячності А.Криловцю та П.Кричевському. Відбувся обмін книгами, зав’язались знайомства між митцями, які обов’язково віддзеркаляться у творчості кожного.
Віктор Гусаров
Фото Олександра Шустерука
