Престижний рейтинг треба зберегти

Рейтинг атомної електростанції залежить від багатьох параметрів, абсолютну перевагу над якими має її безпечна експлуатація. Загалом встановлено п“ять таких рейтингів, найвищий з яких ідеальний. Українські АЕС, у тому числі й Хмельницька, удостоєні другого престижного рейтингу, що означає, за словами заступника генерального директора з якості й управління М.Г.Кременя, - нормально працююча станція. Зусилля колективу атомників спрямовані на те, аби зберегти досягнуті позиції, підтвердивши високу кваліфікацію персоналу готового й надалі забезпечувати наді­йну роботу ядерного об`єкта. Таку готовність наші енергетики демонстрували впродовж бага­тьох років роботи, отримуючи високу оцінку своєї діяльності від вітчизняних і міжнародних експертів, які систематично і скрупульозно інспектують підприємство. Ось і невдовзі на ХАЕС має відбутися партнерська перевірка ВАО АЕС (Московський центр), наразі триває процес підготовки до її проведення.

- Партнерська перевірка пройде у листопаді, - каже Максим Григорович. – Вперше вона відбуватиметься за новими критеріями, ці вимоги з`явилися минулого року і повязані, передусім, зі славнозвісними подіями на японській Фукусімі.

- У чому вони полягають?

- Загалом, як і раніше, перевірятимуться ті ж області, - функціональні та загальновиробничі, але з з акцентом на роль людського фактора який визначено у фундаментальних критеріях.

Тобто за всіма напрямками, як наприклад, виробничі завдання, експлуатація, ремонт, хімія, радіаційний захист, досвід експлуатації, надійність обладнання та рештою інших, першим пунктом стоятиме робота з персоналом, роль лідерства, знання ризиків та інше.

- Чи проводилися вже партнерські перевірки за новими вимогами на інших українських АЕС?

- Так, її пройшла Южно-Українська АЕС.

- Які атомні електростанції мають рейтинг ідеальний?

- Всі вітчизняні АЕС отримали другий високий рейтинг.

- Окресліть, будь ласка основне завдання партнерських перевірок.

- Якщо коротко, то їх проведення покликане забезпечити відповідність атомних електростанцій сучасному рівню експлуатації, а ще передати кращий досвід.

- Ви сказали, що перевірка проводитиметься через призму людського фактора, а які вимоги до роботи з персоналом виходять на перший план?

- Робота з персоналом – це підвищення культури безпеки  і позиція керівництва станції спрямована на покращення цієї роботи. В її основу мають бути по­кладені довірчі стосунки, за яких керівник довіряє персоналу і навпаки, та впровадження полі­тики непокарання.

- Якою має бути ця політика?

- Зовсім не означає, що персонал уникне покарання через допущені помилки, яких могло не бути, власну халатність тощо. Але він не повинен каратися за те, що вчасно поінформує про відому йому проблему і тим самим сприятиме її оперативному вирішенню і уникненню невтішних наслідків. Іншими словами, політика непокарання це політика довіри. Бо ситуація, коли працівник, знаючи про негаразди на виробництві, змовчить тільки через те, що отримає доброго прочухана від кері­вника за «розголошення», ні до чого доброго не приведе. А страх бути покараним матері­ально чи звільненим з роботи часто-густо породжує саме таку поведінку. Настав час удосконалити систему роботи з персоналом. Персонал має бути відвертим, розуміти вплив своєї роботи   на безпеку. Щодо політики непокарання, то ми готові розробляти відповідні заходи.

- Чи можна сказати іншими словами, що політика непокарання це полі­тика стимулювання?

- Факт мотивації і справді там присутній, система непокарання, яка діє уже в багатьох країнах, спонукатиме персонал до активної участі  в покращенні виробничого процесу.

- Максиме Григоровичу, як багато часу потрібно для за­провадження нових підходів у роботі з персоналом, на чому акцентуватиметься увага в ході партнерської перевірки? На якій стадії втілення цих вимог?

- Є в управ­лінні персоналом моменти, прогресивні і виправдані, вони добре прижилися на Заході, але не можуть бути швидко і якісно зреалізованими у нас. Адже маємо велику різницю у кількості персоналу в розрахунку на один енергоблок. Очевидно, доведеться для початку звузити коло персоналу і з ним відпрацьо­вувати позитивні світові практики. Відразу скажу, це справа не одного дня і даватиметься не без труднощів. Як і все нове, її потрібно вистраждати.

У 2007 році ми на ХАЕС взялися налагоджувати зворотній зв“язок з персоналом, але, на жаль, зупинилися на півдорозі. Однією з причин стала відсут­ність підрозділу, який би фахово цим займався. Зараз мусимо все відновити і довести до логічного завершення – така вимога дня.

Серед заходів, над якими будемо працювати, запуск бази даних коригувальних заходів. Програмне забезпечення уже готове, маємо навчити людей належним чином з нею працювати.

В числі нових підходів, які мають стати невід“ємною частиною нашої роботи, анкетування, система розвитку керівників, оцінка розуміння персоналом його впливу на безпеку для запобігання можливих аварійних ситуацій і різного роду відмов обладнання, роль лідерства.

- З усім цим потрібно впоратися до партнерської перевірки? Хіба реально?

- Одні заходи будуть розпочаті, інші треба спланувати на поточний, наступний і подальші роки. Але з цього шляху вже точно не звернемо.

Наразі триває активна підготовка до проведення партнерської перевірки, якраз завершуємо роботу над пакетом попередньої інформації. В подальшому – безпосередньо удосконалення завдань і функцій в структурі управління персоналом.

До речі, у листопаді матимемо фактично дві перевірки водночас – партнерську і корпоративну. Не думаю, що буде складно їх пройти, готуємося, як і належить, цілком серйозно. І впевнені, що відстоїмо престижний рейтинг, якого досяг колектив за роки експлуатації.

Ольга Сокол