Так далi жити не можна

Такої важкої ситуації, як переживає зараз «Енергоатом», компанія ще не знала за весь період її існування. Цими словами розпочав свій виступ на зустрічі з профспілковим активом Хмельницької АЕС голова профспілки «Енергоатому» Олексій Лич. До слова, голова Атомпрофспілки Валерій Матов, характеризуючи поточний стан справ у нашій галузі і паливно-енергетичному комплексі України загалом, охарактеризував його наступним чином: «Ми реально дійшли до тої лінії, переступити  яку просто неможливо. Далі – обвал».

Про фінансове становище атомників, яке не дозволяє реалізовувати в повному обсязі виробничі та соці­альні програми, не висловлювався хіба що лінивий. Справу добряче заговорили, а реальних зрушень поки що нема. Олексій Лич нарікав на відсутність нормального робочого діалогу сторін навіть на рівні галузі. За його словами, профспілки протягом трьох місяців намагалися зустрі­тися з профільним міністром, аби поінформувати про проблеми в атомній енергетиці і спільно пошукати шляхи виходу з плачевної ситуації. І коли нарешті зустріч була призначена, міністр на розмову не з’явився, приславши свого заступника. Втім, Олексій Васильович не схильний вважати, що можливості порозуміння вичерпано і всіляко стримує поривання до протестних акцій, адже в трудових колективах активно заговорили про такий крок. Він поділяє стурбованість атомників несправедливо низьким тарифом на свою продукцію і формування його за залишковим принципом, що створює труднощі для повноцінної безпечної експлуатації енергоблоків, продовження ресурсу ядерних потужностей, соціальної захищеності персоналу, гальмує подальший розвиток. Але підстав виходити на вулицю наразі не бачить.

Надаючи слово для виступу О.В. Лича, голова профспілкового комітету Хмельницької АЕС Михайло Гук сказав: «Зараз Олексій Васильович розповість про наші перспективи в плані соціального розвитку». Відразу варто зауважити, що в тих перспективах надто мало кольорів веселки. Сподіватися, що в наступному році суми на виконання соці­альних програм зростуть, марно, бо їм просто нізвідки взятися – компанія, аби покривати свої витрати на виробництво, вимушена раз-по-раз брати у банків  в борг. У той же час в літній період суттєво скоротилося виробництво електроенергії і нових вливань чекати нізвідки. Ні, енергоблоки не простоювали через поломки абощо, вітчизняні АЕС працювали в умовах диспетчерських обмежень. Чому? Тому що найбільший споживач електроенергії - потужні промислові підприємства зупинили виробництво. Кошти, які могли б отримати атомники за свою товарну продукцію в сумі з заборгованістю за спожиту електроенергію сягнули близько трьох мільярдів гривень.

Профспілки давно б’ють на сполох, скеровуючи листи з пропозиці­ями виходу зі скрутного становища у різні інстанції. Реакція, на жаль, близька до нуля.  Але свої аргументи атомники і надалі готові відстоювати на всіх рівнях, ведучи непростий діалог з виконавчою та законодавчою гілками влади. В числі своїх вимог ставитимуть необхідність врегулювання тарифної політики, створення єдиного «атомного» органу управління, законодавче забезпечення функціонування ринку електроенергії, продовження ресурсу і будівництво нових енергоблоків, досягнення високих соці­альних стандартів. Тобто увесь комплекс заходів необхідний для безпечної експлуатації ядерних потужностей і соціальної захищеності персоналу.

Окремі повідомлення Олексія Лича містили певні нотки оптимізму. Найперше, атомні електростанції наразі викреслені зі списку об’єктів, які підлягають корпоратизації. Друге, сьогодні не розглядається питання про яке-небудь скорочення чисельності персоналу, його оптимізацію. Ну і те, що стосується наших гаманців. Є підстави вважати, що виплата «тринадцятої» зарплати таки відбудеться. Залишиться вона на рівні минулорічної чи різнитиметься, наразі відповіді немає, питання в стадії обговорення. Так само залишається відкритим питання стосовно відсотка підвищення зарплатні в грудні   і в наступному році. А от до Дня енергетика атомники можуть, за словами Михайла Гука, розраховувати на отримання премії в розмірі 20 відсотків від посадового окладу.

Тривають переговори щодо пролонгації чинного Колективного договору на наступний рік, хоча й з певними коригуваннями. Пакет пропозицій готується, певна частина їх вже оприлюднена (ознайомитися з ними можна, відкривши папку «Профком»). Вони, зокрема стосуються виплат при виході на заслужений відпочинок. Не секрет, що пенсіонерам вже чимало заборгували через відсутність коштів. Проведені розрахунки показують, що відразу всіх виплат зробити не вдасться, спершу борги повернуть тим, хто залишив виробництво у першому півріччі поточного року, а також у 2012 році.

Учасники зустрічі порушували ряд питань, які стосуються  виробництва,  оплати праці, житлового будівництва, соціальних стандартів, участі трудових колективів у вирішенні злободенних проблем. Олексій Лич запевнив, що профспілки і надалі обстоюватимуть інтереси людей, вимагатимуть від кері­вників галузі і країни державницького підходу до вирішення негараздів, які лихоманять стратегічне виробництво.

Ольга Сокол

Фото з архіву редакції