ТЕХНiКА ВiДНОВЛЕНА – НА ПЕРЕДОВУ

У Нетішині ентузіасти завершують відновлення та модернізацію багатоцільового транспортера із легкою бронею (БТ-ЛБ), якого чекають українські військові, що відстоюють Україну в ході антитерористичної операції на сході нашої держави. Ініціатором такої акції виступили міський голова Нетішина Олександр Супрунюк та його перший заступник Павло Скиба, який нині формує загін бійців в зону АТО. Саме він звернувся до знайомих, що працюють у Генеральному штабі Збройних Сил Міністерства оборони України із пропозицію конкретної допомоги у лагодженні бойової техніки.

Відповідь, як мовиться, не забарилась. Військові запропонували відновити багатоцільовий транспортер, що перебував на балансі військових міста Старокостянтинів. Для доставки бойової одиниці нетішинці відправили спеці­альний транспорт.

Спочатку до відновлення транспортера долучився голова Нетішинської міської організації Української спілки ветеранів Афганістану Василь Пундик. На підтримку прийшли колишні воїни-інтернаціоналісти та багато інших небайдужих людей. Насамперед необхідно було довести до пуття «кразівський» двигун. Із цим успішно справились спеціалісти КП НМР «ЖКО». Але на цьому процес модернізації не закінчився. Враховуючи, що тягач працюватиме у зоні бойових дій, було вирішено покращити його захищеність. До справи долучились справжні фахівці у сфері роботи з металом – працівники нетішинської фірми «Weld Group».

- Нам ще ніколи не доводилось відновлювати військову техніку,- розповідає технічний директор фірми «Weld Group» Микола Козачук, - відтак консультувались у спеціалістів оборонної промисловості. Товщина броні тягача складає лише десять міліметрів. Цього недостатньо, щоб протистояти артилерійському обстріл­у кумулятивними снарядами, пряме попадання яких спопеляє все, що знаходиться у танку чи бронетранспортері. Панацеєю може стати спеціальний кумулятивний захист.

До спеціалістів фірми долучився  підприємець Сергій Бондарчук. Відтак швидко освоїли методику виготовлення спеціального захисту. Сама ж процедура потребує великої кількості якісного металу, тому не зайвою стала допомога багатьох жителів міста енергетиків, працівників Хмельницької АЕС, які зібрали кошти на придбання матеріалу.

- А хочете відчути себе в якості водія тягача? – запитав автора цих рядків Микола Козачук.

Відкривши люк, мимоволі спираюся на руки, щоб опуститись  в середину кабіни. Ставати не має куди – просто ногами на сидіння, в же потім можна і прийняти звичне, як мовиться, робоче положення. Як на перший погляд, місце водія тягача нічим не відрізняється від робочого місця тракториста – датчики, манометри, важелі. Суттєва відмінність – відсутнє вікно, водію тягача доводиться орієнтуватись на місцевості за допомогою невеликих перископів. Та й без захисного шолома тут не           обійтися, бо надто обмежений простір.        

- Важко уявити, що відчувають члени екіпажу тягачів, «бетеерів» чи танків, - каже Микола Козачук, - коли у броню попадає снаряд. Гул не­ймовірний. Сподіваюсь, що наш кумулятивний захист надійно захистить життя військовослужбовців.

Для модернізації тягача спеціалісти фірми використовують сучасне зварювальне обладнання. У кожного своє техноголічне завдання. Над відновленням багатоцільо­вого транспортера із легкою бронею поряд із технічним директором Миколою Козачуком трудяться Сергій Бондарчук, Сергій Кучерський, Олександр Капуш, Валерій Божик, Богдан Омелянчук. У ремонті паливної системи допоміг слюсар транспортного цеху Михайло Коінов, а електрообладнання – начальник лабораторії уніфікованого комплексу технічних засобів та програмно-технічного комплексу цеху теплової автоматики та вимі­рювань Хмельницької АЕС Олександр Гульчук.

 «Все для фронту, все для перемоги!» Ця фраза стала крилатою ще на початку сорокових років минулого століття. Життєві реалії вкотре зробили її  актуальною.

Олександр Шустерук

На знімку: Микола Козачук разом­ із колегами – Сергієм Бондарчуком­ та Валерієм Божиком  відновлюють багатоцільовий транспортер.

Фото автора