ХАЕС на…страусиному яйці

У Нетішинському міському краєзнавчому музеї в залі «Історія міста Нетішин та ХАЕС» представлено незвичайний експонат – страусине яйце, на якому зображено герб нашого міста та електростанцію. Автором цього витвору є  жителька міста Могилів-Подільський Вінни­цької області, художник графік Тетяна Мороховець.

Що ж надихнуло майстриню на створення такого виробу? Торік Тетяна Савелівна вперше відвідала Нетішин, де мешкають її донька та зять.

Дитячі роки Тетяни Мороховець пройшли в селі Цекинівка Ямпі­льського району, де мешкала її бабуся. З дитинства дівчина мала потяг до малювання, успішно навчалася в дитячій художній школі. Творчі здобутки згодом не забарились – була презентована перша персональна виставка, яка відбулась у кінотеатрі молдавського міста Сороки у 1966 році.

Захоплення творчістю привело Тетяну до Вижницького училища прикладного мистецтва, де у 1972 році здобула фах художника-майстра. Це були одні з найкращих її років у творчій біографії. Поряд з нею навчалось багато талановитих дітей, які згодом змогли себе реалізувати в царині прикладного мистецтва. Тетяна Мороховець була знайомою із дружиною засновника легендарного ансамблю «Смерічка» Левка Дутківського Аллою. Ця жінка в той час багато експериментувала у сфері естрадного костюму. У її стилізованому у народних традиціях одязі на відповідальні концерти виходили  учасники «Смерічки», Софія Ротару. Принаймні у Алли Дутківської можна було багато чому повчитись.

Сталось так, що Тетяна пов`язала свою долю з військовим журналістом Володимиром. Як відомо, війсь­ковим не доводилось вибирати місце служби, отож довелось відчути романтику необлаштованих гарнізонів. Але це не лякало молоду жінку, бо вона до кожних життєвих обставин підходила, як мовиться, творчо. Її майстерність стала в пригоді під час оформлення Будинків офі­церів, випуску військових газет. В роки служби чоловіка в Угорщині взяла участь у міжнародному конкурсі графічних робіт. Саме її серію «Старовинний Будапешт» було визнано кращою, за що художницю відзначено першим місцем. Згодом її роботи експонувались у поль­ському місті Легніца, вона була  лау­реатом II Всесоюзного фестивалю народної творчості.

Вже два десятки років Тетяна Мороховець мешкає у місті Могилів-Подільський, є автором численних персональних виставок, працювала методистом місцевого Будинку народної творчості. Сьогодні вона досконало володіє технікою в таких видах народного мистецтва, як витинанка та писанка-дряпанка. Кращі зразки експонувались на всеукраїнських святах народного мистецтва «Українська витинанка», «Українська писанка»  тощо.

- Для пасхального оздоблення яєць, - розповідає Тетяна Савелівна, - я експериментувала з різними техніками, згодом переконалась, що ближче до душі оздоблення методом дряпання. Спочатку фарбується яйце, а потім за допомогою гострих предметів на ньому створюються графічні композиції.

У майстрині біль­шість великодніх яєць оздоблено композиціями на релі­гійну тематику. Принаймні вона практикує відтворення не канонічного образу Божої Матері Діви Марії. Тому її роботи легкі для сприйняття, навіюють до роздумів про віч­ність, добро, милосердя.

Під час спілкування  телефоном я поцікавився, як народився задум відтворити на страусиному яйці графічні зображення герба Нетішина та контурів Хмельницької АЕС. Тетяна Савелівна відповіла, що коли вперше гостювала у своїх дітей і побачила місто енергетиків, то була вражена його компактністю та охайністю. Сподобались їй і місцеві краєвиди. Саме тоді й народився задум передати свої позитивні емоції через творчість. За словами майстрині, робота з страусиним яйцем вимагає великого терпіння, бо для створення візерунків потрібна ювелірна точність, необережність може просто знищити виріб.

Тетяна Мороховець, окрім графіки, живопису, писанкарства, витинанки брала участь в ілюструванні поетичних та прозових видань місцевих та закордонних авторів. І як це не дивно, знаходить час для зустрічі з поетичним словом: її творчий доробок доповнюють дві поетичних збірки - «В год дракона» (1988 р.) та «Цветок на ладони» (2005 р.). Тетяна Савелівна пишається тим, що її доньки Олена та Ольга також добре розуміються на народній творчості. Родинну творчу палітру сьогодні доповнюють внуки Сергій та Артем, які захоплені поезією, а чотирнадцятирічна внучка Софійка також намагається торувати бабусин шлях, має вже  вагомі результати – її роботи стали експонатами Всеукраїнського музею «Українська витинанка».

Тетяна Мороховець переконана, що вироби народного мистецтва повинні бути у кожній сім’ї, бо це обереги, як мовиться, роду-племені, нашої національної сутності.

Олександр Шустерук