Чорний амур як складова технологічного процесу виробництва електроенергії

Наприкінці жовтня у ставок-­охолоджувач Хмельницької атомної електростанції запустять 300 тисяч особин зарибку білого й чорного амура, коропа й товстолоба. Рибу збирають із розплідників, де її відгодовували влітку. Риба у ставках-охолоджувачах - не лише сировина для їдалень, а й частина технологічного процесу.

Хмельницька атомна електростанція - стратегічний об’єкт енергосистем країни. Для її роботи потрібна чиста холодна вода, яку беруть зі ставка-охолоджувача площею 22,4 квадратних кілометри.

Але стави засмічують водорості, бувало, із решіток блочно-насосної установки вивозили їх вантажівками, - каже Микола Панащенко, директор Хмельницької атомної станції. - Тому ще проектом 1979 року було передбачено заселити водойми рибою, яка поїдає водорості.

То ще не найбільша проблема, - додає 42-річний Олександр Левицький, начальник відділу охорони навколишнього середовища ХАЕС. - Велику загрозу роботі станції становить мушля дрейссена, яка перебралася сюди з Азовського моря і прилеглих до нього річок.

Тепла вода температурою 26‑27 градусів оптимальна для мушлі дрейссена. А температура ставу біля електростанції навіть узимку близько 5-8 градусів, а на виході з теплооб­мінної системи - 16‑18. Вода повинна постійно омивати третій контур енергоблока, забираючи зайве тепло. Із реактором вода не стикається і залишається такою ж, як і на вході.

За словами Левицького, стан води постійно контролюють за 30 параметрами. Її якість у водосх­овищі атомної станції набагато краща, ніж у сусідніх озерах і в річці Горинь. Водосховище охороняють, тут постійно зимують птахи, живуть бобри, є багато дикої риби. Збереження дикої природи в зоні спостереження ХАЕС стало під­ставою для прийняття 2 серпня 2013 р. Указу Президента України про створення Національ­ного природного парку «Мале Полісся».

Ці комфортні умови ідеальні для мушлі дрейссена, - каже 52-річний Віктор Кушнерук, заступник начальника гідро­технічного цеху ХАЕС. - 2005-го її щільність у каналі становила до 30 кілограмів на ква­дратний метр. Під час чищення каналу діставали по 1,5 тисячі тонн.

Мушля дрейссена заселила технологічне обладнання ХАЕС. У результаті цього 2005 року енерго­блоку довелося знизити потужність, бо до системи охолодження реактора не надходила необхідна кількість води. Атомники чистили зарості екскаватором-драглайном і помпою, однак цього було недостатньо. Вчені з Інституту гідробіології НАН України порадили застосувати біологічний метод очистки - заселити водойму чорним амуром, який харчується мушлями. В Україні такий не водиться, його спеціально виростили у водосховищі Ла­дижинської гідроелектростанції на Він­ниччині.

Хмельницькі рибалки кажуть, зловити амура на вудку - рідкісна удача. Це розумна й обережна риба. У сітки не йде, оскільки тримається певної території й водоймою не гуляє. Промисловий вилов на ставку-охолоджувачі заборонений, сітками ловлять хіба що праці­вники рибгоспу для штучної інкубації. А індивідуальний рибацький рекорд належить голові Клубу рибалок-любителів ХАЕС Сергієві Оні­щуку. Він зловив 25-кілограмового амура, що коштувало йому вивихнутої руки і пошкоджених сухожиль.

Головне завдання чорного амура - виїдати мушлі дрейссени. Рибі це дозволяють глоткові зуби. Із моменту запуску амура у ставок-охолоджувач кількість небезпечного молюска різко знизилася. Екологи прогнозують, що сплесків його розмноження, як вісім років тому, вже не буде.

Приємним доповненням є видовище, яке спостерігають щороку працівники та гості станції. Підкоряючись своїм природним інстинктам, чорний амур іде на нерест проти потоку води, що виходить від станції. Величезні рибини одна заодною високо вистрибують з води і падають назад. На думку директора станції, телеканал «Дискавері» може позаздрити українським атомникам, а також студентам і школярам із Хмельницької, Рів­ненської та Львівської областей, які регулярно бувають на екскурсіях у Нетішині.

«Рибний» досвід успішно застосовують і на інших вітчизняних атомних електростанціях. Для вирішення подібних проблем чорний амур із Нетішина передали колегам в Енер­годар. Тепер риба трудиться і для Запорізької АЕС. А в Кахов­ському водосховищі з’явилася резервна популяція амура - на випадок, якщо щось станеться зі спіль­нотою cтаву біля ХАЕС.

- 26 років експлуатації Хмельницької атомної електростанції дали можливість зберегти навколишнє середовище в тому­ стані, який був до моменту її будівництва. Зокрема, це стосується й гамма-фону. Яскравим підтвердженням тому служать дикі тварини і птахи, які почуваються у нас вільно й захищено. Минулої зими на ставку залишалися зимувати лебеді, і наші пожежники допомагали їм у сильні морози перебратися із замерзаючої ополонки на велику воду, - каже Микола Панащенко.

Василь Поліщук

Gazeta.ua