Вхід

Галина Дем’янівна Волошина

 У цьому році вже чверть століття виповнюється з тієї пори, коли Галина Волошина почала працювати у нашій великій будівельній організації. Як прийшла 25 років тому на БРЗ, так і залишилась у складі того підрозділу, до якого завод входить - у теперішньому товаристві «Будіндустрія УБ ХАЕС». І самій не віриться, що такий солідний відтинок життя і долі пов’язує її з рідним підприємством. Приїхала сюди у 1981-му сповненою ентузіазму, з найкращими надіями та сподіваннями. За комсомольською путівкою вирушили разом з чоловіком на ударну молодіжну будову, а направлення дав Вінницький обком. Галина родом з Козятина Вінницької області, в обласному центрі і ос-віту отримала, закінчивши вечірнє відділення політехнікуму за спе-ціальністю «Електрообладнання промислових підприємств». Звичайно, довелося паралельно працювати. Яких тільки робіт не приміряла до свого плеча!

Розпочала трудову діяльність кондуктором на автобусі, це було вдома, у райцентрі. А у Вінниці трудилася диспетчером на газо-підшипниковому заводі. Потім знову повернення на батьківську землю і п’ять років роботи автоклавником у лабораторії місцевого медичного закладу. Коли вже завела власну сім’ю, відчула неабияку потребу реалізувати себе як людині енергійній, з творчими здібностями, неспокійною вдачею. І ось Нетішин, 25 років тому. Тут побачила робочі вагончики, кілька гуртожитків, перших житлових будинків та ще болотисті доріж-ки до БРЗ... Труднощів не боялася, адже це була весна життя, простягалася широка перспектива. Майже 10 років пропрацювала Галина Дем’янівна мотористкою на бетонозмішувачі. Активна життєва позиція, старанність у виконанні доручених справ були завжди для неї притаманними. Стверджує, що вона - одна з багатьох таких же подруг, із якими пліч-о-пліч трудилася в колективі багато літ. Це Лідія Федорівна Гуменюк, Надія Сергіївна Степанюк, Надія Володимирівна Радушинська, Тетяна Соколова, Галина Яківна Кулькова, Валентина Михайлівна Пончук та інші. Разом були і в напружені робітничі будні, разом у свята. Виручали один одного, коли було це потрібно, завжди жили дружно. Хороші слова адресує і директору товариства, в якому працює, Тамарі Андріївні Самковській, і першому керівникові, що приймав її багато років тому на роботу, Іванові Тимофійовичу Кузьменку. Це добрі господарі, які завжди дбали про людей, виробництво. Згодом Волошина перейшла на посаду інженера з тех-ніки безпеки, на якій вже майже п’ятнадцять років працює. А за те, що до людей уважна, зі співчуттям ставиться до кожної біди, та й радість залюбки розділить, - колеги обрали її своїм профспілковим лідером. Товариство «Будіндустрія УБ ХАЕС» утворилося шість років тому, і увесь цей час вона, як може, старається бути корисною на своїй роботі. Окрім виконання основних обов’язків, Галина Дем”янівна не забуває привітати співробітників з ювілеями, урочистими подіями, до неї часто звертаються люди зі своїми житейськими проблемами. Важкі часи доводиться переживати будівельникам після завершення робіт на 2-му енергоблоці ХАЕС, в тому числі і на БРЗ, полігоні, арматурному та мозаїчному цеху, які входять до складу «Будіндустрії». Але пані Галина каже, що не сидять вони, склавши руки, шукають різноманітні замовлення і вчасно виконують їх. Колектив скоротився не набагато, залишається віра у кращі часи, у нарощення обсягів робіт.

Днями Галина Дем’янівна Волошина відсвяткувала день народження. Як завжди, її вітали найперші друзі, товариші по роботі. «Я вдячна Богові і долі за те, що потрапила у такий хороший згуртований колектив, - констатує Галина Дем’янівна, - я щаслива на цьому місці...» Погодьтеся, не часто зустрінеш людей, які можуть сказати такі слова від душі через чверть століття роботи. А втім, у нас в управлінні будівництва таких людей немало. Людмила Рудковська. № 36, 2006 «Енергобудівник»


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

faberlic