Все просто

Життя Галини Володимирівни Требик склалось з радощів і смутку: не вдалось зберегти маленьку донечку Руслану, рано пішов з життя чоловік Олексій, але двадцять років поспіль працює вона на Хмельницькій АЕС, де також трудяться діти Наталія, Надія та Володимир.

Закінчила Іванівську середню школу, і майже відразу перебралась в Нетішин. Працювала на різних посадах, а з 1992 року – у відділі робітничого постачання ХАЕС. Найбільше її запам’ятали нетішинці на касі овочевого відділу п’ятого магазину. Сподівалась працювати там до пенсії, але певні структури відокремились від станції, тому вона з 1999 року переходить у спорткомплекс «Енергетик»  опікуватись чистотою приміщень, порядком. Нині вона найстарша серед подруг по роботі і водночас в числі найвідповідальніших. За сумлінне ставлення до обов’язків неодноразово відзначалась грамотами, грошовими преміями, подяками від керівництва.

З дитинства Галина Володимирівна закохана в народну пісню, традиції хорового співу. В компанії її голос найчистіший, адже чимало  років співала у церковному хорі. Вона полюбляє відвідувати культурно-мистецькі заходи, як мовиться, збагатитись настроєм, духовними  силами. Так і зустрічає свою п’ятдесяту весну: спокійно, гідно, родинно.

Петро Глібовецький