Контролюють невидиме, але підступне і небезпечне

Після введення в дію першого  енергоблока  Хмельницької  АЕС  на   проммайданчику, у санітарно-захисній зоні, а також 30-кілометровій зоні спостереження контроль за радіаційною обстановкою став постійним. На початковому етапі цим займалась служба радіа­ційного контролю, яка належала до відділу охорони праці. У 1990 році її виділено у окремий підрозділ – цех радіаційної безпеки. За тридцять років діяльності підрозділу принципи роботи не змінились, здійснено лише модернізацію апаратури і вдосконалювались методи досліджень.

Із введенням у експлуатацію другого енергоблока подвоївся інтерес громадськості,  зарубіжних і    віт­чизняних контролюючих органів до роботи ядерного енергетичного об’єкта.

Підрозділи цеху опікуються великим колом обов’язків. Сьогодні у службах радіаційної безпеки, експлуатації,  індивідуального дозиметричного контролю, ремонту апаратури, чотирьох лабораторій - індивідуального дозиметричного  контролю; спектрометрії та контролю герметичності оболонки; зовнішнього радіаційного контролю, автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки -  працюють кваліфіковані працівники, біль­шість з яких має багаторічний досвід роботи.

Першим керівником цеху був В.В.Бордачов. Згодом цю посаду обійняв О.Г.Гільов. Роботою підрозділу також опікувались  А.Г.Фатькін та В.В.Костенко. Зараз цех радіаційної безпеки очолює В.В.Андрійчук.

- Наші працівники постій­но здійснюють контроль за радіаційною обстановкою на проммайданчику, у виробничих приміщеннях  ХАЕС,  а  також  на визначеній   навколишній території, -  розповідає  виконувач обов’язків начальника цеху радіаційної безпеки Олександр Ізюмов. - Усі спостереження ми порівнюємо із так званим “нульовим фоном”, тобто з показниками, що були за­фік­совані ще перед пуском першого енергоблока. До безпеки експлуатації та радіаційної безпеки на ХАЕС підхід особливий. Із пуском другого енергоблока вдалося ввести у промислову експлуатацію автоматизовану систему контролю за радіаційною обстановкою в зоні спостереження, яка допомагає оперативно визначити радіаційний стан у будь-якій точці спостереження.

Для працівників цеху радіаційної безпеки під час кожної ремонтної кампанії визначена певна низка функціональних обов’язків. Особлива увага прикута до  ймовірного дозового навантаження персоналу. Розробляються квоти дозових навантажень у період планово-попереджувальних ремонтів та у міжремонтний період. Ведеться планомірна робота над програмою, яка передбачає здійснення низки заходів щодо зменшення колективної дози опромінення персоналу. Під особливим контролем виконання радіаційно-небезпечних робіт.

Керівники служб і підрозділів цеху радіаційної безпеки у роботі з персоналом насамперед враховують людський фактор, бо на  кінцевий  результат у роботі, як відомо, впливає мікроклімат у колективі. За штатним розписом цех ра­ді­аційної  безпеки  склада­ється із 110 осіб. Досвідчені працівники, які здатні взяти на себе відповідальність за якісне і точне виконання виробничих функцій вдосконалюють свій професіоналізм та навички молоді. Цех радіаційної безпеки став  стартовим майданчиком для професійного зростання багатьох керівників служб та підрозділів ХАЕС.

 

У ногу з часом

На Хмельницькій АЕС налагоджено  відображення на офіційному веб-сайті інформації про радіаційний стан та погодні умови 30-кілометрової зони спостереження  в режимі «он-лайн». Дані безупинно обробляються на метеостанції та постах контролю автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки (АСКРО) і автоматично передаються на веб-сайт у розділи: «Значення гамма-фону» і «Метеопараметри». Відображення такої інформації впроваджено завдяки створеному фахівцями станції програмному продукту, що дозволяє транслювати всі показники про радіаці­йний стан, отримані від АСКРО.  Вона призначена для здійснення безупинного автоматичного контролю радіаційної обстановки на промисловому майданчику Хмельницької АЕС, у санітарно-захисній зоні, у 30-кілометровій зоні спостереження при всіх режимах роботи електростанції. АСКРО збирає інформацію у режимі реального часу, довгостроково її зберігає і надає поточну і ретроспективну інформацію про метеорологічні параметри та радіаційний стан у встановлених місцях контролю. До її складу  входять 15 постів-контейнерів радіаційного контролю, чотири з яких розміщені на проммайданчику, а решта - у тридцятикілометровій зоні спостереження. Також на проммайданчику знаходиться 14 постів контролю потужності дози гамма-випромінювання. Інформація з постів передається на станцію збору даних центрального поста контролю та на дві станції збору даних, які розташовані на проммайданчику АЕС. Інформація надходить кабельними лініями зв’язку і радіоканалами. Персонал лабораторії зовнішнього радіаційного контролю слідкує за  функціонуванням всіх технічних і програмних засобів АСКРО у цілодобовому режимі. Радіаційна безпека на Хмельни­ць­кій АЕС забезпечується такими методами і засобами -  організаційними, технічними, радіаційно-гігіє­нічними та засоби інформаційного забезпечення. Технічні засоби – це, передусім, застосування захисних екранів, сучасного обладнання, яке мінімізує присутність людини в зоні проведення робіт із підвищеною радіаційною небезпекою, проведення дезактивації обладнання, заповнення обладнання хімічно знесоленою і боро­вмісною водою. Застосування основних і додаткових засобів індивідуального захисту передбачене радіаційно-гігієнічними нормами. А до сфери засобів інформаційного забезпечення належать блоки вимірювання радіаційних параметрів, системи баз даних, призначених для отримання, опрацювання і надання інформації персоналу станції та широкому загалу.

Крім постів автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки персонал ЦРБ проводить контроль об’є­мної активності у пробах об’єктів довколишнього середовища – повітряному басейні, водному середовищі (р. Горинь, ставок-охолоджувач і контрольні свердловини на проммайданчику). Також здійснюється об’ємний контроль питної і мережевої води, атмосферних опадів, ґрунту, рослинності (хвоя, трава), сільгосппродуктів і продуктів харчування – зерна, молока, риби. Періодичність відбору проб для кожного виду досліджуваних об’єктів різна – від одного разу у квартал до одного разу на місяць, тиждень, так як це передбачено регламентуючими документами.

- У період робіт з продовження терміну експлуатації першого енергоблока Хмельницької АЕС, - розповідає далі Олександр Михайлович, - цехом радіаційної безпеки проведено модернізацію обладнання радіаційного контролю на енергоблоці № 1 та спецкорпусі  шляхом заміни застарілого обладнання на таке, що відповідає сучасним вимогам  безпеки АЕС. Це дало змогу значно підвищити рівень радіаційного захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища від негативного впливу іонізуючого випромінення. Зокрема, у поточному році введено в експлуатацію «Систему нерозповсюдження радіоактивного забруднення», яка дозволила у автоматизованому режимі відслідковувати та упереджувати розповсюдження радіоактивного забруднення в межах контрольованих зон за рахунок миттєвого сповіщення оперативному персоналу цеху та блокування проходу. На даний час розробляється автоматизована система радіаційного контролю для КП РАВ (комплексу з переробки радіоактивних відходів), який буде розміщуватись на майданчику ВП ХАЕС. З урахуванням світового досвіду експлуатації атомних електростанцій, спільно із європейськими партнерами ДП «НАЕК «Енергоатом» планує придбати  і встановити на блоках ВП ХАЕС сучасне обладнання для контролю тритію (3Н) та вуглецю-14 (14С) у газо-аерозольних викидах енергоблоків.

 

Активні у всіх проявах

Свого часу на Хмельницьку АЕС надійшов лист від головного редактора Дубнівської газети «Замок» Миколи Мороза, в якому він звернувся з проханням посприяти у проведенні акції із визначення гамма-фону на території міста Дубно та району. Керівник газети зокрема зазначив: «Мені, як журналісту із багаторічним стажем, доводиться часто стикатись із думками пересічних громадян про різні аспекти нашого життя, зокрема, й діяльності ядерних об’єктів. Саме ця сфера нашої економіки овіяна багатьма домислами та чутками».

Відділом роботи із громадськістю та ЗМІ Хмельницької АЕС був організований екологічний прес-тур на територію Дубнівського району Рівненської області. У цій акції взяли участь  представники різних підрозділів, серед яких начальник лабораторії зовнішнього радіаційного контролю цеху радіаційної безпеки станції Андрій Тіщенко, а також представники станційної телестудії, пері­одичних видань Нетішина, Острога, Рівного, Дубно.

Під час проведення екологічного прес-туру представники владних структур Дубнівського району, періодичних видань, переконалися, що ця місцевість на сьогодні  у радіологічному плані є екологічно стабільною.

Спеціалісти цеху радіаційної безпеки за останній час взяли участь у десятках різних акцій, що проводились у населених пунктах зони спостереження Хмельницької АЕС, і численним свідкам, за участі представників ЗМІ, демонстрували покази сертифікованих дозиметрів. Ще жодного разу не було виявлено відхилень від природного радіаційного фону. Це вкотре є переконливим аргументом у безпечній експлуатації енергоблоків станції.

Працівники цеху не тільки сумлінно працюють, а й змістовно проводять дозвілля. Тут багато прихильників спорту, які беруть участь у спартакіадах, інших спортивних форумах. Футболісти цеху були призерами турніру з міні-футболу  на призи   газети  “Перспектива”. Інженер з експлуатації Антон Кудін став призером змагань серед представників АЕС України з армспорту. Хороші навички рибальства демонструють Олександр Брайловський  та Сергій Христюк.

За сумлінну працю працівники цеху відзначені на різних рівнях. Звання «Заслужений енергетик України» удостоєні колишній ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС Віталій Обух та Олександр Добровольський, який зараз перебуває на заслуженому відпочинку. У «арсеналі» відзнак Михайла Савича  Грамота Мінпаливенерго України.

Християнські принципи добра і милосердя вже багато років сповіють Едуард Шира, який є «Почесним донором України» та Віктор Тимошенко, якого також представлено  до  такої відзнаки.

Гарними організаторськими здібностями відзначаються Роман Олішевський, Олексій Прокопенко, Максим Міклушинський. Учасника бойових дій в Афганістані Анатолія Тураса знають у цеху як досвідченого наставника молоді.

Про трударів цеху радіаційної безпеки можна розповідати як про колектив однодумців, для яких у пріоритетах є  безпека та позитивний імідж Хмельницької АЕС.

Олександр Шустерук

Фото з архіву редакції