Місія – бути фахівцем

Провідний інженер дільниці з ремонту та обслуговування технологічних захистів, блокувань та сигналізації цеху теплової автоматики та вимірювань Андрій Карпов разом зі своїми колегами причетний до низки заходів,  важливих для безпечної експлуатації діючих енергоблоків. Фахівці обслуговують обладнання, яке було встановлене ще перед пуском першого та другого енергоблоків, а також нові системи, які  за технологічними характеристиками є на порядок кращими  і надійнішими від впроваджених на першому етапі.

Запам’яталась ремонтна кампанія, яка відбулася на другому енергоблоці три роки тому. Тоді реалізовувались заходи, що передбачені «Комплексною (зведеною) програмою підвищення безпеки» АЕС України. Була виконана заміна обладнання уніфікованого комплексу технічних засобів на сучасні аналоги. У ході планово-попереджувального ремонту спеціалісти цеху теплової автоматики та вимірювань замінили дві тисячі вісімсот одинадцять блоків, які забезпечують працездатність системи контролю та управління технологічним процесом енерго­блока.  Велику частину заходів з реконструкції та модернізації реалізувала дільниця з ремонту та обслуговування  технологічних захистів, блокувань та сигналізації цеху теплової автоматики та вимірювань, якою опікується Олександр Кравченко.  Працівники дільниці  у рамках реалізації «Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки» АЕС України причетні не тільки до модернізації управляючих систем безпеки із заміною уніфікованого комплексу технічних засобів, - свого часу за їх участю модернізовано технологічні алгоритми роботи обладнання каналів безпеки. Також спільно із спеціалістами реакторного цеху вони проводили модернізацію режимів роботи запобіжних клапанів системи компенсації тиску. У ході реалізації заходів з модернізації обладнання, яке закріплене за цехом теплової автоматики та вимірювань, великий об’єм робіт також здійснено спеціалістами інших дільниць та лабораторій. Всі заходи проводились за участі працівників підрядних організацій.

- Я у цеху теплової автоматики та вимірювань працюю із 1993 року, - розповідає Андрій Карпов, - тому можу порівняти різні етапи діяльності нашого підрозділу. Позитивною тенденцією вважаю активну співпрацю із вітчизняними виробниками сучасної продукції, яка встановлюється на Хмельницькій АЕС за участі моїх колег. Як приклад, - у процесі модернізації уніфікованого комплексу технічних засобів використовується обладнання підприємства харківського НВП «Хартрон-Енерго ЛТД», об’єднання «Радій». До речі, наша лабораторія з ремонту та обслуговування технологічних захистів, блокувань та сигналізації, що входить що складу дільниці, зараз займається заміною обладнання каналів управляючих систем безпеки першого енергоблока. Тут буде встановлений програмно-технічний комплекс, виготовлений саме на «Радії». Заходи здійснюються згідно  з програмою продовження терміну експлуатації першого енерго­блока. Отож, приємно усвідомлювати і лепту моїх колег у цьому важливому технологічному процесі.

Під час розмови із Андрієм Карповим склалось враження, що фахівець надзвичайно дорожить репутацією лабораторії, колектив якої для нього став практично ріднею. Тут всі налаштовані на позитивний результат, а він, як відомо, можливий тільки завдяки зусиллям всієї команди однодумців. Згодом з’ясував для себе, що дружні взаємини між колегами Андрія Володимировича не обмежуються суто виробничим регламентом. І поза роботою у них є спільні інтереси. Провідний інженер Іван Кузьмук активно захоплюється садівництвом, і на цьому поприщі набув значного практичного досвіду. Цей досвід згодом став у пригоді й для Андрія Карпова, коли той також почав опікуватися фруктовими деревами у власному саду. Іван Опанасович показав основи прищеплення яблунь, груш, навчив ефективній боротьбі із  хворобами рослин та шкідниками. Така взаємодопомога принесла неабияку користь – сад щедро плодоносить.

- Що робите із врожаєм? – цікавлюсь у Андрія Володимировича.

- Моя сім’я любить свіжі фрукти. Вони ж до­стигають, як мовиться, під наглядом. Немає сумніву в їх екологічній придатності. А надлишок дарів мого саду переводимо у сухофрукти. Так надійніше зберегти врожай. Взимку зварений              із них компот має неперевершений смак та аромат.

Але не лише садом переймається Андрій Карпов. Його захоплень  не перелічиш на пальцях двох рук. Майже всі вони пов’язані із активним та пізнавальним відпочинком. На першому місці фізкультура. Андрій може без особливих вагань вийти на кількакілометрову кросову дистанцію, або просто гайнути велосипедом стежинами та лісовими дорогами навколо водосховища Хмельницької АЕС. У будь-які зимові вихідні він із дружиною та донькою може опинитись на гірськолижній трасі у Буковелі чи у вервечці підкорювачів вершин Карпат.

Карпови не обмежуються відвідинами най­цікавіших куточків України. У їх активі відвідини різних країн Європи. Там вони не почуваються, так би мовити, пасивними мандрівниками. Цьому сприяє володіння англійською мовою дружини Андрія - Тетяни Олексіївни. До речі, вона цю іноземну мову викладає у «Нетішинському НВК» «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей».

- Коли пізнаєш чужу країну, мимоволі порівнюєш її із рідною Україною. Вважаю, що до відвідин іноземних держав потрібно заохочувати якомога більше наших співвітчизників. Це допомагає позбутись багатьох стереотипів та стимулює до самовдосконалення, зобов’язує ставати більш цивілізованими, сучасними. Доречно пригадати мудру настанову нашого Великого Тараса – «Чужому научайтесь, та свого не цурайтесь».

- Андрію Володимировичу, знаю, що ви народились у Норильську. Як доля завела в Нетішин, який знаходиться за майже десяток тисяч кілометрів?

- До Нетішина батьки переїхали коли мені виповнилося дванадцять років. Переконаний, що цей переїзд став дарунком Всевишнього. З краю вічної мерзлоти та надлюдських випробувань нам вдалося потрапити у своєрідний «рай», яким я вважаю Нетішин та його околиці. Тут  можна мріяти, тут можна розвиватись, тут можна радіти життю. Коли я інколи в Інтернеті натрапляю на інформацію про романтику щодо Норильська, то мимоволі посміхаюсь. Це місто входить до десятки найбільш забруднених міст нашої планети. Цим все сказано.

- Андрію Володимировичу, до ваших колишніх землячок належить і наша співачка Катерина Бужинська.

- Не знав. Приємна новина. Але ж, бачите, – вона стала популярною не у Норильську чи деінде, а в Україні. Тут її коріння. До речі, в Норильську мешкає багато українців. Частина з них – це нащадки ув’язнених так званого ГУЛАГУ. У цей суворий край відправляли політично ненадійних. Норильськ виріс на їх кістках…

Андрій Володимирович має підстави пишатись власними трудовими здобутками, досягненнями родини.

Його дружина, Тетяна Олексіївна, крім української, досконало володіє англійською, як викладач відзначена  орденом «Освітянська слава», має низку перемог у фахових конкурсах. Від мами не відстає й донечка Анна. Вона неодноразовий переможець різних конкурсів знавців української мови та літератури.

Напередодні Нового року Андрія Карпова чекав своєрідний сюрприз – його портрет занесено на «Дошку пошани» Хмельницької АЕС.

Олександр Шустерук

 

На знімку: провідний інженер Андрій Карпов (перший зліва) разом із колегами – провідним інженером Іваном Кузьмуком, інженером Сергієм Петровим,  провідним інженером Олександром Мазуром обговорюють хід реконструкції та модернізації на першому енергоблоці.

Фото автора