Наставник самбістської дружини Нетiшина

Нетішин – територія аномальна. Доказом цього твердження служить той факт, що на один квадратний кілометр площі приходиться надзвичайна кількість непересічних людей, чия слава давно сягнула меж міста. Це стосується виробництва і науки, мистецтва і спорту. Тут вам і заслужені енергетики, і музичні та педагогічні знаменитості, і найсильніші люди планети, і Олімпійські чемпіони… У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі немає де розташовувати портрети провідних спортсменів України і світу – тут підготовлено дванадцять (!) заслужених майстрів спорту, двадцять одного майстра спорту міжнародного класу, понад сімдесят майстрів спорту України. Провідні спортсмени школи в різні роки постійно входили і входять зараз до складу різних збірних команд України. На офіційних змаганнях тільки світового та європейського рівня ними здобуто майже 250 медалей. Семеро вихованців КДЮСШ стали учасниками чотирьох Олімпійських ігор поспіль. Три заслужені працівники фізичної культури та спорту, дев’ять заслужених тренерів опікувались цією когортою спортивних достойників. В їх числі Геннадій Васильович Горохов. Саме він ще у 1994-95 роках заставив поважно вимовляти слово Нетішин на європейських і світових аренах.  Вихованці першої хвилі Костянтин Врачов, Роман Шашков, Роман Ріпа, Сергій Пилаєв, Руслан Задворний, Віктор Максимчук, Олександр Степаненко, Олександр Криворучко були віце-чемпіонами Європи та світу, бронзовими призерами Кубка світу серед молоді та студентів, а зрештою і дорослих, багаторазовими призерами світових та континентальних першостей, чемпіонами України. 1998 року переможець молодіжних чемпіонатів Європи, призер і переможець Кубка світу Руслан Задворний першим у Нетішині отримує звання майстра спорту міжнародного класу, а 2004 року здобуває звання заслуженого майстра спорту.

Видатний спортсмен і тренер (на той момент головний тренер самбістської дружини України) Олександр Ноухатько писав:«Готувався Руслан із максимальною віддачею за ретельно розробленим тренером планом і вже за десять днів до від'їзду був у чудовій формі. І раптом – біда. Спаррингуючи з одним з місцевих самбістів, Руслан надірвав хрестоподібний м'яз ноги. На зборах у Кончі-Заспі обмотував коліно 6-метровим еластичним бинтом, зміцнював його наколінником, але його тренування зводилися лише до обережних кидків у спарингах з легковаговиками та бігом. На світ все ж таки вирушив. Першу сутичку з калінінградцем Міхєєвим, по суті, відстояв. Лише на останній хвилині кинув на 4 бали. А в поєдинку з американцем трапилося жахливе: Руслану вдався кидок через голову, потім він перейшов на утримання, суперник сильно притис його груди ногами, і Руслан відчув, як щось у нього хруснуло. Гострий біль пронизав бік. Глянув – його зламане ребро стирчить! Як крізь вату, долинали до нього відчайдушні заклики тренера, товаришів по команді: «Руслан, залишилося лише 40 секунд! Тримай!». І він утримав. Наступна сутичка з грузином, призером Європи. Лікар, подивившись груди Руслана, похитав головою: «Тобі не можна виходити. Знімайся». Проте, налаштувавшись на продовження боротьби, Задворний тихо, але твердо сказав: «Я вже вирішив. Прошу вас, заморозьте мені ребро!». Медик звернувся за підтримкою до Горохова, той погодився з ним: «Я зараз зніму його зі змагань». Руслан перегородив йому дорогу, тренер вийшов із себе: «Я забороняю тобі боротися!». Він був обурений, адже ніколи раніше у них не виникало подібних конфліктів, його слово було для учня законом. Але, побачивши погляд Руслана, Горохов відступив. – І тут якраз мене викликали на килим, – згадує Руслан. – Іду і думаю: «Ну все. Васильович, мабуть, так на мене розлютився, що навіть дивитися мою сутичку не буде». І як я зрадів, коли побачив його на звичному місці біля краю килима. Обличчя начебто сердите, але у примружених очах співчуття, схвалення. Він уже весь виразними жестами показує, що я маю змінити тактику. Я зрозумів. Після двох хвилин мені віддали активність. Бачу, що суперник побоюється. Наші хлопці дружно мене підтримують, а найголосніше кричить Світлана Лисянська: «Ломай його, ломай!» Ламаю, прохід у ноги, кидок два бали. Грузинський борець, природно, кинувся відіграватися, але я вдало сконтрив – ще два бали. Потім він упав на бік, і мені мали додати ще 4 бали, але чомусь залишили без оцінки. А я відчуваю біль, що наростає, – бинт давно вже сповз, дія заморозки слабшає. Але треба триматись. Проводжу ко­рон­ний прийом: шке­реберть зі стійки і відразу на один больовий, на інший. І, нарешті, довгоочікуваний гонг. Я – бронзовий призер чемпіонату світу! До мене кидаються тренер, хлопці – на обличчях радість, але я застерігаю: «Тільки не обіймайте! Ребро! Це був найважчий поєдинок. І найпам'ятніша перемога».

Вихованці Г.Горохова не раз доводили зразки мужності і волі.2004 року заслуженим майстром спорту стає дворазовий чемпіон світу з бойового самбо нетішинець Юрій Пилипчук.

За цими видатними спортсменами підтягується нова хвиля талановитих спортсменів. Особливо наполегливими були Дмитро Бабійчук та Іван Васильчук. Вони буквально наступали на п`яти один одному, йдучи за званнями та нагородами, виборюючи чемпіонські та призові місця на першостях світу і Європи, престижних міжнародних турнірах у вазі 74 та 90 кілограмів відповідно. У листопаді 2011 року на чемпіонаті світу у Вільнюсі Іванові Васильчуку вдається піднятись на найвищу сходинку п’єдесталу пошани. Згодом він стає переможцем  Всесвітніх ігор єдиноборств – своєрідної олімпіади серед  кращих атлетів світу у різних видах боротьби. Нині Іван Васильчук веде власний відеоблог «Сила партера» та навчає досвідчених і юних самбістів премудростям досягнення успіхів.

Як ми зауважили, виводив у майстри цих атлетів нині заслужений тренер України Геннадій Васильович Горохов, якому усі роки асистує тренер молодшої групи Сергій Антипович Шершень. Цьому тандему вдячні за науку крім вищеназваних також майстри спорту міжнародного класу Ігор Музика та Сергій Оніщук, «просто» майстри спорту, чемпіони першостей та чемпіонатів Всеукраїнського та світових рівнів Олександр Брус, Дмитро Бондарук, Олександр Бойко, Андрій Ломаєв, Олександр Нікішов, Сергій Пилаєв, Олександр Остапчук, Андрій Соколовський, брати Гонгало Віталій та Володимир, низка спортсменів, що тільки піднялись на крило. Серед останніх переможець Європейських і світових турнірів  майстер спорту міжнародного класу Ярослав Давидчук.

Самбо в Нетішин прийшло ніби випадково, завдяки збігу обставин. Багато років тому, ще за часів  колишнього Союзу, направили сюди на роботу випускника тульського педагогічного інституту Євгена Стасюка. Він з свого боку написав колезі лист приблизно такого змісту: «Місто сподобалося. Роботи "валом", особливо для такого фаната, як ти». Геннадій Горохов  не став відтягувати справу у довгий ящик. Був він на той час призером першості Росії, переможцем Кубка СРСР, майстром спорту. Відразу пішов по школах і заінтригував хлопців захоплюючими розповідями про єдиноборства, легко «завербував» до себе на тренування десятки нетішинських хлопців. Саме з успіхів учнів Геннадія Васильовича і почала формуватися слава нетішинського спорту. Більшість закордонних поїздок юних самбістів відбувалися на спонсорські кошти і пробивали вони у ті роки «вікно у Європу» напівголодними, жили у скромних номерах і їздили, як мовиться, «на перекладних». Тренер ділив із ними негаразди і славу. На міжнародних турнірах вихованцями «Школи Г. Горохова» завойовано понад 70 нагород, за роки незалежності України борці-самбісти здобули понад 2 тисячі медалей, добилися міжнародного визнання. Геннадій Васильович Горохов певний час був тренером національної збірної. Нині продовжує виховувати нову плеяду майстрів самбо. В когорті найперспективніших – самбіст року майстер спорту  міжнародного класу Ярослав Давидчук. Теперішня зміна видатного тренера – Богдан Цисар, Василь Сидор, Максим Луцик, Владислав Жоган, Тарас Кравчук, Олексій Терлецький, Олександр Мирончук,  Сергій Гончарук, Антон Вагнер, Олександр Остапчук, Сергій Шпак, Анатолій Хмелюк, Сергій Ісаков…

Зауважу, що «попутно» вихованці Г.Горохова ставали майстрами спорту з дзюдо – І.Васильчук, Задворний, Бабійчук, О.Брус, К.Врачов, А.Соколовський, з бойового самбо - С.Пилаєв, універсального бою – І.Ющук, джиу-джитсу - Д.Бондарук.

Але всі чекають, що самбо стане олімпійським видом. І нетішинці доведуть, що вони з аномальної зони, де готуються найсильніші, найвправніші люди планети.

Віктор Гусаров

На знімках з архіву редакції: вихованці Г.Горохова; чемпіон світу та Всесвітніх ігор єдиноборств І.Васильчук з тренером; перші заслужені майстри спорту міста Ю.Пилипчук, Д.Бабійчук та Р.Задворний