Острожани мають претензії

14 червня відбулася сесія Острозької районної ради. Серед питань, винесених на обговорення, – схвалення громадою району до­будови третього та четвертого міль­йонників Хмельницької АЕС.

Спорудження третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС є пріоритетним завданням енергетичної стратегії України. Згідно із законом «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», такі державні задачі повинні бути узгоджені із громадськістю, тому усі проектні матеріали, на основі яких мають добудовуватися нові мільйонники, виносяться на огляд громади.

Згідно із чинним законодавством у лютому поточного року Міністерство екології та природних ресурсів розпочало громадські обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля з питань будівництва третього та четвертого енергоблоків ХАЕС. Такі заходи відбулися у ряді обласних центрів, зокрема у Хмельницькому, Рівному, Тернополі, Житомирі, Вінниці, Чернівцях, Луцьку, Києві, Івано-Франківську. Крім того, Міністерством заплановані та проводяться експертні консультації із прилеглими до України державами – Білорусією, Польщею, Австрією в рамках транскордонної оцінки впливу на довкілля.

Острог – найближчий сусід у зоні спостереження атомної електростанції. З його найвищих точок добре видно два енергоблоки ХАЕС, на водосховищі атомної електростан­ції, яке омиває околиці стародавнього містечка, полюбляють відпочивати та рибалити мешканці округи. Багато острожан та жителів району працюють на енергопідприємстві і знають, як мовиться, з перших вуст, чим живе і як розвивається ХАЕС.

Свого часу, коли вводився у експлуатацію другий енергоблок Хмельницької атомної електро­станції, багато фінансових питань, які непорушно висіли на дотаційному бюджеті району та міста, вдалося вирішити саме за кошти, виділені на соціальну сферу зони спостереження навколо ХАЕС, куди входить саме місто та район.

Зокрема, майже в усіх селах Острозького району були проведені актуальні на той час підвідні та вуличні газопроводи, здійснено реконструкцію систем опалення та теплопостачання у закладах та установах міста і району. А село Стадники в рамках цього фінансування отримало власний водопровід. Острог покращив благоустрій вулиць, відремонтував та частково побудував нові дороги із твердим покриттям, виготовив новий генеральний план міста.

Усі мешканці регіону пам’ятають старий пологовий будинок - без зручностей та у аварійному стані. Тоді, майже 10 років тому, завдяки коштам на соціальну сферу (більше 2 млн. грн.) із добудови другого мільйонника ХАЕС, в центрі міста був введений в експлуатацію новий сучасний медичний заклад для жінок. Також було реконструйовано лікарську амбулаторію у Оженині, придбано медичне обладнання для центральної районної лікарні. Стали ошатнішими школи, дитячі садочки, заклади творчого розвитку дітей, Будинки культури та клуби району та міста. Молодята наразі реєструють шлюби у оновленому відділенні РАГСі, а жителі Хорова мають побудовану лінію електропередач на 4 кВ. Загалом на район тоді було виділено більше 9 мільйонів гривень, а Острог освоїв на свій розвиток соціальної інфраструктури трохи більше 4 млн 205 тис. грн. Рівненська область, населені пункти якої входять до зони спостереження Хмельницької АЕС, отримала майже 19 мільйонів гривень.

З будівництвом третього та четвертого енергоблоків ХАЕС фінансування програми соціально-економічної компенсації ризику населення знову діятиме. Потрібно уже сьогодні визначитися з об’єктами у сфері освіти, медицини, культури та комунальних господарств, що потребують освоєння коштів.

В разі прийняття Верховною Радою законопроекту про розміщення, проектування та будівництво блоків №3 та №4 ХАЕС  до 10% від вартості будівництва буде спрямовано на соціальну інфраструктуру регіону розташування Хмельницької атомної електростанції.

Депутатам Острозької районної ради була надана повна інформація щодо проекту третього та четвертого мільйонників Хмельницької АЕС, вказано на ряд переваг будівництва у рамках існуючих конструкцій. Заступник генерального директора ВП ХАЕС із капітального будівництва Олег Рахлінський у своїй промові наголосив, що після агресії з боку Росії виникла необхідність у коригуванні матеріалів техніко-економічного обґрунтування вищезгаданого будівництва в частині зміни постачальника реакторної установки, адже планово вона мала бути російською. Київським енергопроектним інститутом було відкориговано документ. Власне, останні зміни передбачили використання ядерної установки ВВЕР-1000 чеського виробництва.

З 2008 по 2013 роки на ХАЕС були виконані ремонтно-відновлювальні роботи, повторні обстеження будівельних конструкцій енергоблоків №3, 4  будуть виконані цьогоріч та відповідні відомства нададуть експертні висновки.

Загалом світова практика має досить багато прикладів успішної реалізації та експлуатації подібних довгобудів в таких країнах як Чехія, Словаччина, Румунія та Сполучені Штати Америки. Рекордсменом у цьому процесі є США, де на АЕС Watts Bar (штат Теннессі)  енергоблоки добудовувались 45 років - з 1972 до 2017 року. Зараз тривають будівельні роботи на АЕС Моховце у Словаччині. Ці світові приклади добудови демонструють позитивні результати завершення будівництва. Іноді виробничі показники енергоблоків-довгобудів більш результативні та успішні, ніж у їх вчасно введених в експлуатацію «братів». За цінами позаминулого року вар­тість добудови третього і четвертого енергоблоків ХАЕС складала 72 млрд.грн. (2,6 млн євро). Подібне ж будівництво нового енергоблока у світі буде коштувати майже втричі дорожче – 7 млрд. євро.

Враховуючи світовий досвід експлуатації на нових енергоблоках, на ХАЕС  мають бути реалізовані додаткові системи безпеки на виконання вимог нині діючого законодавства, введено шість систем безпеки для запроектних аварій.

Після презентації оновлених матеріалів техніко-економічного обґрунтування добудови Х-3/Х-4, депутати Острожчини цікавилися рядом питань, які були адресовані представникам Хмельницької АЕС. Стосувалися вони і постачання ядерного палива, його зберігання та захоронення. Олег Васильович довів до відома присутніх інформацію щодо програми диверсифікації палива, яка впроваджується в енергокомпанії. Згідно з нею вітчизняні атомні електростанції мають до 2022 року повністю перейти на пали­во американської компанії «Westinghouse», яке виготовляється на заводі у Швеції. Наразі вже до шести з п’ятнадцяти реакторів українських АЕС завантажено тепловиділяючі збірки Westinghouse. Олег Рахлінський зауважив, що Україна поки що не має власного виробництва ядерного палива, але урядом схвалена програма будівництва відповідного заводу, проте це довготривалий та дороговартісний процес. До слова, Україна займає 9 місце в світі щодо запасів урану.

Депутати піднімали і досить болюче для регіону питання бу­дівництва у Бадівці нового сміт­тєзвали­ща, хоча 10 років тому було розроблено навіть проект на сміт­тєпереробний завод. Причина його існування лише на папері досить банальна – відсутність коштів.

Власне, їх хронічне ненадхо­дження до районного бюджету Острожчини (а мова йде про 1 %, відрахований щорічно з прибутку ХАЕС, який енергопідприємство сумлінно направляє до державного бю­джету) і вплинуло на позицію представників громади Острожчини. Депутати розчаровані ставленням держави до коштів, які б мали спрямовуватися із спецфонду держ­бюджету на соціальні потреби насе­лених пунктів зони спостереження, та, на жаль, ще із 2014 року не на­дійшли до районного бюджету у повному об’ємі.

Як зазначила депутат Острозь­кої райради Надія Дем’янчук, група представників громади направила лист до Міністерства фінансів України. «Виявилось, що Верховна Рада внесла зміни у законодавчі акти, і всі кошти із спецфонду були переведені у загальний фонд державного бюджету, а отже і були направлені на загальні витрати держави. Щодо гострого питання повер­нення субвенцій на фінансування заходів соціально-економічної ком­пенсації ризиків населення, яке проживає в зоні спостереження ХАЕС, то кошти ніхто і не збирається переводити із загального бю­джету і повертати на місця. Тобто, нам знову лишається займати позицію прохача із протягнутою рукою, навіть не можемо отримати те, що належить нам за законом», - зазначила вона.

Виходячи з цього, переважна більшість депутатів Острозької ра­йонної ради своїм рішенням не підтримала добудову третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС і скасувала згоду на добудову, яку острожачи надали у жовтні 2011 році після проведення громадських слухань.

Тетяна Степанюк

Фото Віталія Ляшука