Пульсуюче серце енергоблока №2

В історії незалежної України є ряд подій, які слід назвати визначальними для економіки. В числі таких – пуск другого енергоблока Хмельницької АЕС. Однокрила станція набула стабільності. 17 років тому, 7 серпня 2004 року о 20.33  розпочався життєвий цикл нового об’єкта атомної енергетики – енергоблока №2 Хмельницької АЕС.

За  роки експлуатації енергоблока в енергосистему нашої держави надійшло 112,3  мільярда кВтг електроенергії. Двічі за період експлуатації енергоблока вдавалося виробити рекордні, понад 7,5 млрд кіловат*годин електроенергії із коефіцієнтом використання вста­новленої потужності (КВВП) більш як 86%. Зокрема, у 2007 році було вироблено 7 млрд 542 млн кіловат*годин електроенергії, і при цьому КВВП склав 86,1%.  У 2019 році вдалося ще покращити ці показники, виробивши 7 млрд 569 млн кіловат*годин електроенергії із коефіцієнтом використання встановленої потужності 86,4%.

За 17 років експлуатації на енергоблоці втілено багато новітніх технологій, запроваджено низку заходів Комп­лексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків України.

Його введення в дію стало колосальним внеском у майбутнє атомної енергетики. Україна довела, що спроможна власними силами забезпечувати будівництво надзвичайно складних об’єктів, а якісне функціонування енергоблока №2 певною мірою стало еталоном для вітчизняної атомної енергетики. Тут засто­совано нову автоматизовану систему управління технологічними процесами (АСУ ТП), створену за найновішими технологіями на українських підприємствах «Радій», «Імпульс», «Моноліт». Особли­востями цього обладнання, яке ще називають «мозком» енергоблока, є великі інформаційно-обчислювальні можливості, ідеальне регулювання, унікальна здатність архівувати процеси.

Заходи з пожежної безпеки, здійснені з урахуванням рекомендацій наукових, експлуатаційних організацій, а також МАГАТЕ, відповідають стандартам надійної експлуатації.

Крім того, на енергоблоці №2 підприємство має антисейсмічну апаратуру для попередження про землетрус, яка може оперативно подавати сигнал про коливання земної кори, викликане на­ближенням хвилі землетрусу чи цунамі, а за умови підвищення амплітуди таких коливань до небезпечної величини, приводити в дію автоматизований аварійний захист реактора.

Енергоблок №2 також  цікавий із погляду фізики реактора – тут застосовано альтернативну паливну збірку, що дає високі гарантії надійності. Після переоцінки безпеки за підсумками розгляду аварій на японській АЕС «Фукусіма» весь світ загалом й українські фахівці зокрема дійшли висновку: якщо якась подія, навіть малоймовірна, можлива, варто передбачити на рівні організаційних і технічних заходів усе, щоб їй запобігти чи мінімізувати наслідки. Розглянуто багато чинників, які впливають на безпеку, зокрема землетруси, лісові пожежі, знеструмлення через бойові дії тощо.

Енергоблок №2 став пілотним в Україні у дослідженні режиму добового регулювання потужності, впровадження якого необхідне в умовах перерозподілу структури енергетичної генерації та важливою передумовою для експорту електроенергії. Атомникам було поставлено завдання «навчити» атомний блок працювати в режимі маневрування потужністю – зниженням до 750 МВт і навантаження до 1000 МВт упродовж доби.

На другому енергоблоці упроваджено високопріоритетні заходи третьої категорії за ступенем впли­ву на безпеку за класифікацією МАГАТЕ. Це заміна запобіжних клапанів парогенераторів на імпульсно-запобіжні пристрої з кваліфікацією на пару, пароводяну суміш і воду, тому з’явилася можливість реалізації поставарійних режимів; також модернізовано клапани першого контуру, які атестовані на пропуск пароводяної суміші й води.

Закуплені та введені в дію системи вихрострумового контролю теплообмінних трубок парогенараторів, корпусів реакторів. Усунення дефектів на трубках парогенераторів виконує роботизована система, у складі якої автомат для зварювання. Виконано великий проект, що стосується оцінки крихкої міцності корпусів реакторів.

На ХАЕС установлено системи, що дають змогу контролювати метал корпусу реактора зсередини мачтовими маніпуляторами, застосовувати вихрострумові методи контролю.

Стабільною роботою енергоблок №2 Хмельницької АЕС підтверджує високий рівень безпеки, гарантує успішний еко­номічний розвиток не лише Хмельниччини та прилеглих до АЕС територій, а й всієї держави, забезпечуючи енергетичну незалежність України.

Пуск енергоблока став стратегічним рішенням, що сприяло потужному пош­товху в розвитку та зміцненні економіки держави, регіону розташування ХАЕС.

За техніко-економічними розрахунками під час добудови енергоблока №2 ХАЕС на соціальний розвиток було перераховано 64,6 мільйона грн, зокрема, Хмельницькій області було виділено 45,7 мільйона грн, Рівненській – 18,9 мільйона грн. Введено в експлуатацію  108 об’єктів.

У м. Нетішин згідно із планом підготовчих робіт до пуску 2-го енергоблока Хмельницької АЕС було побудовано акушерське відділення (пологовий будинок), завершено ряд житлових будинків, здійснено реконструкцію Палацу культури, стадіону.

За участі атомників (а це понад два мільйони гривень) в Острозі з’явився новий пологовий будинок. Пів­мільйона гривень витрачено з цих коштів  на Острозьку загальноосвітню школу №3. Реконструйовано систему опалення районного архіву, лікарську амбулаторію в с.Оженин, окремі приміщення оздоровчого комплексу «Корчагінець», телефонізовано ряд хуторів і сіл, здійснено підведення газопроводів до двох десятків сіл, газифіковано школу у Вельбівно, будинок культури в Плоскому, збудовано та газифіковано міні-котельню протитуберкульозного диспансеру, проведено реконструкцію Острозької системи центрального теплопостачання і системи освітлення міста, збудовано та реконструйовано дороги з твердим покриттям і таке інше.

У переліку використання коштів, отриманих на фінансування будівництва об’єктів соціального призначення 30-кілометрової зони по Острожчині, понад сімдесят найменувань. 

Здійснено підведення газопроводу до сіл Мощаниця, Волосківці, Бадівка, Милятин, Кутянка, Завидів, Верхів, Кургани, Вельбівно, Завозів, Бухарів, Грозів, Біланів, Гремяче, Країв, газифіковано будинок культури в с. Плоске. Здійснено будівництво ЛЕП в с. Хорів, реконструйовано міські системи освітлення та теп­лопостачання, розроблено генеральний план міста Острога, прокладено та реконструйовано дороги у райцентрі.

73 заходи сприяли покращенню соціальної сфери Острожчини, Гощанщини та деяких сіл Здолбунівщини.

У Хмельницькій області найбільші суми направлені на реконструкцію моста через річку Горинь у м. Ізяслав (1 млн 502 тисячі гривень) та реконструкцію Славутського відділення обласної протитуберкульозної лікарні (1 млн 674 тисячі гривень).

На Хмельниччині чимало кош­тів спрямовано на газифікацію сіл Миньківці, Старий Кривин, Жуків, Ганнопіль – на Славутчині, Михнів, Волоськівці та Мислятин – на Ізяславщині, та на газопровід між селами Карасиха-Залужне і Кур’янівка-Шимківці на Білогірщині. Проведено газопровід і на вулицях у райцентрі Славута.

Чимало коштів направлено на шкільні та дошкільні заклади. Завершено будівництво загальноосвітньої школи у селі Крупець, на яке виділено близько шести з половиною мільйонів гривень. Введено в дію школу в м. Славута (8 млн 863 тисячі гривень). На реконструкцію спец­школи-інтернат у м. Ізяслав спрямовано три мільйони двісті дванадцять тисяч гривень, а на ЗОШ с.Кунів того ж району – майже сімсот тисяч гривень.

Не оминули реконструктивні роботи Пліщинську школу на Шепетівщині, а саме місто Шепетівка здійснило будівництво першої черги водозабору, адже потерпало від нерегулярної подачі води у багатоповерхівки.

Щороку Енергоатом  сплачує збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження АЕС. Розмір збору складає 1% від обсягу реалізації електроенергії, що виробляється на атомній станції.

На сьогодні місто супутник Хмельницької атомної електростанції Нетішин – це близько 37 тисяч жителів, із поміж яких понад п’ять тисяч працює на цьому підприємстві. Енергетики ХАЕС безпосередньо формують близько 75% надходжень до бюджету міста, понад 20% – Хмельниччини.