Сімейної династії прибуло

Робочий день Оксани Олександрівни  Аржанцової розпочинається з огляду обладнання, перевірки показників маномет­рів, датчиків. Згідно з посадовою інструкцією машиніс­т-обхідник сьомої групи Оксана Аржанцова має не тільки контролювати і забезпечувати безперебійну роботу основного турбінного устаткування, а й знати будову і технічні характеристики  турбогенератора, допоміжного устаткування, теплових схем, технологічні процеси роботи установки та багато-багато інших технологічних тонкощів.

Знання ці вона здобула не лише з підручників та інструкцій, адже брала участь у пуско-налагоджувальних роботах на другому енергоблоці. На системах турбоагрегату здійснювався великий обсяг монтажних робіт, завершення яких су­проводжувались регламентними випробуваннями. Всі вони проходили за участі маши­ні­стів-обхідників.

Про атомну енергетику знає з дитинства. Її тато Олександр Васильович був спеціалістом-реакторником. Працював на Чорнобильській АЕС, а після аварії трудову біографію продовжив на Балаковській АЕС. Мама, Катерина Филимонівна, працювала поруч - в цеху дезактивації.

 У 1994 році сім’я переїхала до Нетішина. Батько працевлаштувався у реакторний цех, а  Оксана - маляром  ремонтно-будівельного підпри­єм­ства. В свідомості відклалось, що все-одно вона має закріпитись серед спеці­алістів, які, як мовиться, на «ти» із технікою. Нагода трапилась у 1999 році, коли  вона успішно склала вступні іспити до Севастопольського Національного університету атомної енергетики та промисловості.  До навчання підходила відповідально. Бажала охопити якомога глибше складові професії обхідника, на яку була прийнята того ж таки 1999 року. Свою допитливість задовільняла, коли розпочинався на станції черговий планово-попереджувальний ремонт. Турбіна перебувала в розі­браному стані, можна було на власні очі побачити її «нутро», осмислити, як саме протікають ті чи інші технологічні процеси.

Захист дипломної роботи Оксани Аржанцової відбувся напередодні пуску другого енергоблока. Вона довела членам екзаменаційної комісії, що до розкриття теми підійшла з великою відповідальністю, і показала високий рівень теоретичних знань. У практичних навиках викладачі не сумнівались, і остаточним вердиктом стала оцінка «від­мінно».

- Коли у Нетішині,- пригадує Оксана Аржанцова,- тривали урочистості з нагоди пуску другого енергоблока, ми на робочих місцях не розслаблялись ні на хвилинку. Важко описати  психологічний стан, відчуття підвищеної відповідальності і хвилювання.

Нині вона єдина в галузі жінка, яка працює машиністом-обхідником сьомої, найвищої групи. Уважна, прискіплива, наполеглива, допитлива. Це складові її успішної праці, яка у 2010 році була відзначена занесенням портрета на обласну Дошку пошани.

Не лише виробничі досягнення в багажі Оксани Олександрівни. Вона активно займається плаванням, легкою атлетикою. І в успіхах турбіністів у Спартакіаді Хмельницької АЕС чимала заслуга О.Аржанцової. Вона дружить з книгою, має улюблених авторів серед письменників України, залюбки читає поради психологів, праці філософів. Оксана Аржанцова розуміє, що  досягнення здобуваються тільки завдяки наполегливій праці.

Атомна енергетика стала сімейною справою Аржанцових. Після закінчення Севастопольського Національного університету ядерної енергетики та промисловості в колектив станції влився син Віктор. Життя триває.

Фото  Олександра  Шустерука