Під такою назвою днями у Нетішинському міському краєзнавчому музеї з нагоди Дня енергетика відкрилась виставка монет
На ХАЕС працює багато людей, інтереси яких не обмежуються лише знанням технологічних процесів. Про таких кажуть, що вони мають хобі. Світ захоплень атомників доволі багатогранний. Вистачає і колекціонерів. Принаймні інженер з ремонту хімічного цеху Олександр Добровольський вже п’ятнадцять років збирає монети. У науковому світі таке захоплення класифікують, як нумізматика.
У більшості колекціонерів потяг до збирання та систематизації будь- яких предметів, народжується у шкільні роки. Подібне сталось і з Олександром. Спочатку його захопила філателія - поштові марки. Дістати їх було не важко, цілі тематичні серії продавались у кіосках, які займались розповсюдженням періодичних видань. Але одного разу хлопець навідався у гості до рідної бабусі Марії і побачив монети, які вона знайшла під час роботи на городі. Це були мідні гроші періоду Російської імперії - «деньга» 1753 року випуску та «три копійки» (1813 рік). Знахідку Олександр показав друзям у школі, а вони, маючи і в себе деякі «запаси», подарували йому металеві гроші іноземних держав. Згодом у новоспеченого колекціонера нумізматичних зразків назбиралось біля сотні.
Спочатку підхід до формування колекції був спонтанний, але згодом Олександр Добровольський зрозумів, що необхідно класифікувати монети за певними серіями і напрямками. За таким принципом діють серйозні колекціонери. Не обійшлося без вивчення спеціальної літератури про історію карбування грошей. А коли стало доступним таке благо цивілізації, як Інтернет, інформацію про нумізматику стало отримувати значно швидше.
Частину своєї колекції монет Олександр представив для широкого загалу кілька років тому під час виставки “Світ захоплень працівників ХАЕС”, яка була організована у Нетішинському міському краєзнавчому музеї. Поряд із марками, значками, пивними етикетками, календариками, поштовими листівками з приватних зібрань атомників, у виставковій вітрині були виставлені і монети Добровольського із серії “Флора та фауна”.
Від того часу, як мовиться, багато води спливло. А колекція Олександра поповнилась не одним десятком цікавих нумізматичних екземплярів.
Для працівників Нетішинського міського краєзнавчого музею стало очевидним, що Олександр Добровольський вже “доріс” до персональної виставки. Сьогодні в “арсеналі” колекціонера нараховується понад півтори тисячі штук металевих грошей.
Під час презентації нумізматичної виставки директор Нетішинського міського краєзнавчого музею Оксана Кононюк схвально відгукнулась про захоплення нетішинського колекціонера. За її словами, це є пізнавальним, бо збирання грошей примушує постійно цікавитись довідковою літературою. Практично нумізматика пересікається із багатьма сферами життєдіяльності людини. А з назвою виставки музейні працівники довго не мудрували, вирішили її назвати просто і оригінально – “Монетний двір” Олександра Добровольського”.
У ході презентації розділити радість “іменниника” і підтримати його захолення зголосились друзі та знайомі. Для декого стало справжнім відкриттям, що Олександр активно колекціонує монети. Сам колекціонер із задоволенням представив наявні напрямки та серії його “монетного двору”.
Незвичними для нас виглядають металеві гроші періоду Російської імперії, які карбувались у вісімнадцятому, на початку дев`ятнадцятого століття. Вони великі за розміром. Важко уявити розміри гаманця, в який треба було покласти декілька десятків монет номіналом “п`ять копійок”, коли вага кожної більше ста грамів.
У різні періоди для карбування грошей використовували спеціальні сплави. Більш традиційними були монети із міді, срібла, золота. У двадцятому столітті в пригоді стали бронза, алюміній, нержавіюча сталь, цинк, латунь. Оригінальні зразки таких монет можна було побачити в одній із вітрин на виставці.
Гроші - не тільки платіжний засіб, а й своєрідна візитівка кожної держави. І не обов`язково на монетах представлено правителів. Олександр продемонстрував цілі серії екземлярів, на яких можна побачити, крім зазаначеного номіналу та року випуску, - архітектурні пам`ятки, звірі, птахи, рослини, риби, молюски тощо.
А хто чув про Кокосові (Кілінгові) острови? Це група із 27 коралових островів, які розташовані у Індійському океані. Їх загальна площа складає 14,3 квадратних кілометри, що значно менше території ставка - охолоджувача ХАЕС (22 квадратних кілометри). На островах мешкає майже шістсот жителів. Але вони мають власну валюту. Такі екзотичні гроші були також представлені на виставці під загальною рубрикою “Острівні держави”. У колекції Олександра Добровольського також є платіжні засоби таких держав, як Багами, Вануату, Барбадос. Колекціонер поряд із зразками монет розмістив додаткову інформацію про географічні особливості цих країн.
Серйозне ставлення до колекціонування монет змушує нумізмата черпати багато інформації у різних напрямках науки, культури, історії іноземних держав. Для прикладу можна взяти будь-яку монету з колекції Олександра Добровольського. Приміром, сучасні грузинські “20 тетрі”. На них зображено оленя, який є репродукцією з картини грузинського художника - примітивіста Ніко Піросмані (Піросманішвілі), який жив у 1862 - 1918 роках. Крім цього, олень є символом відомої у світі торогової марки із продажу мінеральної води «Боржомі». Піросмані у свій час сильно закохався у актрису Маргариту, це його змусило піти на авантюрний крок - продати своє майно, картини і на ці гроші придбати для коханої велику кількість квітів. Такий вчинок надихнув поета Андрія Вознесенського та композитора Раймонда Паулса на написання пісні «Миллион алых роз», яка завдяки співачці Аллі Пугачовій стала шлягером початку вісімдесятих років. Монета номіналом “20 тетрі” випущена у 1993 році, коли Грузією правив Георгій Шеварднадзе. Ось скільки цікавої і пізнавальної інформації допомогло нам зібрати невеличке металеве кружальце із зображенням оленя.
Під час презентації її учасники з приємністю дізнались, що днями Олександр став татусем: у нього народився син, якому дали ім’я Ярослав. Отож, перефразовуючи відомий афоризм, можна сказати, що нумізматичному роду немає переводу. Можливо, син згодом допомагатиме татові примножувати колекцію.
Олександр Добровольський на ХАЕС не єдиний з тих, хто захоплюється нумізматикою. Збиранням монет цікавляться заступник головного інженера з підготовки персоналу Володимир Ісупов, заступник голови профкому Сергій Ростовцев, провідний інженер цеху теплової автоматики та вимірювань Микола Павленко, майстер цеху теплової автоматики та вимірювань Олександр Хоружий, токар енергоремонтного підприємства Віктор Степанов та інші.
Як свідчить історія, пристрасть до збирання монет масово почала поширюватись в епоху Відродження, коли пішла мода на античність. Древньоримські та грецькі металеві гроші стали першоосновою для створення унікальних колекцій. Завзятими нумізматами були поет Петрарка, імператори Максиміліан І, Генріх ІV, Людовик ХІV, Петро І та ін. А тепер їх послідовники є й у Нетішині.
Олександр Шустерук
Фото автора
