Газети Іспанії повідомляють, що у зв’язку з економічною кризою зменшилась кількість жінок, які віддають перевагу косметологам. Натомість збільшилась кількість осіб прекрасної статі, які відвідують спортивні зали.

Видання, що спеціалізуються в сфері здоров’я, стверджують, що в разі, коли у вас так званий «букет» захворювань, - необхідно лікувати хребет. Наш кореспондент відвідав зал лікувальної фізкультури фізіотерапевтичного відділення СМСЧ-4, аби перевірити, чи є підстави для наведених вище тверджень. 

...Коли б ровесники жительки Нетішина Марії Бубенщикової побачили, які фізкультурні «кульбіти» вона витворяє на шведській стінці, тренажерах, то заявили б, що таке підвладне лише надзвичайно обдарованим здоров’ям  людям.

За Марією Дмитрівною я спостерігав добрих півгодини. Жінка, після невеликої розминки на велотренажері, підійшла до шведської стінки і за кілька секунд вже звисала вниз головою, тримаючись ногами за верхню щаблину. Потім вона робила піднімання тулуба на схиленій вниз дошці. І так далі, і далі.

- Марія Дмитрівна спроможна  виконати невластиві віку вправи. Треба зауважити, що вона два роки тому розміняла дев’ятий десяток років, - зауважила лікар лікувальної фізкультури СМСЧ-4 Ольга Гусарова. - Наполегливість і постійне підтримування себе в «тонусі» принесло результат, на який ми не особливо й розраховували.

Зайнятися собою Марію Бубенщикову змусили часті хвороби, високий артеріальний тиск, який почав досягати критичної межі. Жінка зрештою  перестала надіятись на ліки, які люб’язно рекомендували медики. Від знайомих вона дізналась, що  зал лікувальної фізкультури медико-санітарної частини постійно відвідує  група літніх людей для проходження комплексу реабілітації, серед них є люди, яким передрікали «лежачий режим». Отож жінка звернулась за допомогою до спеціалістів відділення і незабаром  стала постійним від­відувачем залу ЛФК.

Спочатку вправи давались важко. Але Марія Дмитрівна відчула їх чудодійну силу. Під наглядом лікаря вона почала збільшувати фізичні навантаження і нині година тренувань для неї збігає, як одна мить. Позитив  заняття у тому, що вони проводяться у групі з іншими пацієнтами. Відтак панує дух колективізму та випадає нагода поспілкуватись.

Минулого року, коли Марія Бубенщикова впорядковувала земельну ділянку на дачному масиві, познайомилась з Георгієм Соловйовим. 75-річний чоловік переймався хворобами, що дошкуляли вже не один рік.

- Ти про свої болячки скоро забудеш,- сказала Марія знайомому. І завела чоловіка в зал лікувальної фізкультури. Як більш досвідчена у сфері лікування, жінка взяла на себе обов’язки інструктора. Відтоді  минуло майже півроку.

- Я щасливий, що вона зустрілась на моєму шляху,- ділиться враженнями Георгій Соловйов. - Вона стала моєю рятівницею. Донедавна я не міг і години прожити без пігулок, боявся  підвищення артері­ального тиску, який «стрибав»  до 220:120. Лікарі постійно намагались покласти мене в ліжко, аби медикаментозними методами так-сяк привести його до належних значень.  Але, якщо я скажу, що нині в  мене тиск 120:80, то ви не повірите. Але це так!

Під час спілкування Марія Бубенщикова охоче розповіла про життя. Вона народились в Алтайському краї. З дитинства пізнала важкий селянський труд. Із землею-годувальницею не розлучалась і після здобуття педагогічної освіти.

Роки спливли непомітно. Додались проблеми із здоров`ям. Донька Людмила із зятем Олександром, які працюють на ХАЕС, запропонували мамі переїхати із Сибіру до міста енергетиків, аби мати змогу допомагати не лише матеріально. Проте працелюбна жінка знайшла і тут собі заняття, обробляти землю на дачі.

- Коли знайомі дізнались, що я почала займатись лікувальною фізкультурою,- розповідає Марія Дмитрівна,- то  не могли второпати, навіщо мені це потрі­бно, бо ж не сиджу склавши руки. А тепер я всім кажу, що праця і фіз­культура – різні речі. На собі випробовувала.

Хоча обличчя жін­ки помережив час,  не скажеш, що вона ось-ось святкуватиме  83-й рік народження. Її жвавості можуть позаздрити і молоді люди, більшість з яких багато часу проводять біля телевізорів, моніторів комп’ютерів. Марія Дмитрівна переконалася, що постійний рух дає життя, бо ж не дарма підмічено, що навіть метал у стані спокою швидко піддається корозії.

Про наслідки  гіподинамії переконався й автор цих рядків. Лікар Ольга Гусарова запропонувала виконати деякі гімнастичні вправи, які під силу Марії Бубенщиковій. Зізнаюсь, вдалося їх зробити через великі зусилля. Чим не привід для роздумів…

Коли я вийшов з приміщення полі­клініки, то побачив, як весело між собою розмовляли Марія та Георгій. Щасливі люди! Кажуть: за щастя треба боротись, не дивлячись на роки, які можна перехитрити.

 Коментар спеціаліста. Лікар з лікувальної фізкультури Ольга Вікторівна Гусарова.

- Відомо, що протягом тисячоліть людський організм був розрахований на великі фізичні навантаження. Ще на початку 19 століття понад дев’яносто п’ять відсотків роботи припадало на мускульні рухи. Нині все навпаки: лише 2-5 відсотків роботи пов’язані з рухами.  Природа не може так швидко адаптуватись до невластивих умов. Серцево-судинні захворювання в числі найнебезпечніших і головним чином пов’язані з малорухливим способом життя. Багато хто вважає, що праця на городі чи навіть на будівництві вирішує проблему рухливості. Нічого подібного. Маю практику, коли й заслужені майстри спорту були неспроможні зробити як слід вправу, яку виконує, приміром, Марія Дмитрівна. Одні м’язи перенавантажені, інші «ніякі». Ми допомагаємо людям зняти певні проблеми. Звичайно, головне наше завдання допомогти стати на ноги тим, хто отримав травму, реабілітується після хвороби тощо. Однак і відносно здоровим слід задумуватись як підтримати себе у належному стані. Почасти люди «соромляться» фізкультури, а для декого психологічно важко визнати, що він «слабенький». Вважаю, що не зайве було б у лікарні мати практикуючого психолога, який би допомагав позбуватись забобонів, страхів тощо. Іншого шляху підтримання здоров’я, як фізичні навантаження, не­має. Це можуть підтвердити мої пацієнти і люди, які відвідують групу здоров’я, яку я веду в Спорткомплексі ХАЕС. Закликаю всіх до здорового способу життя, який базується на різносторонніх вправах, пості­йному русі.

Олександр Шустерук

Фото автора