Водосховище ХАЕС: екологічне благополуччя у гармонії з довкіллям
Ставок-охолоджувач Хмельницької АЕС - унікальна екосистема, рукотворна водойма русло-наливного типу площею 20 квадратних кілометрів. Призначений для забезпечення технічного водопостачання та охолодження теплообмінного обладнання енергоблоків ВВЕР-1000. Для його створення у долині р.Гнилий Ріг була споруджена водонапірна гребля.
Має довжину берегової лінії 23,4 кілометра, об’єм води - 120 мільйонів кубометрів. Згідно із морфометричними характеристиками глибина водосховища сягає від 3 до 12 метрів, довжина греблі - 6,85 км.
Водойма споруджена за проектом Київського відділення «Атоменергопроект» у 1979 – 1986 роках з метою технічного водозабезпечення технологічного обладнання ХАЕС.
Особливістю водойми ХАЕС є те, що її південно - західна і східна прибережні зони – мілководні та заповнені болотною рослинністю. Глибини тут сягають 0,5 – 1,5 м. Це чудові місця для нересту більшості риб, яких тут зареєстровано 23 види, в тому числі є і значна популяція раків.
Відповідно до технічного проекту Хмельницької АЕС на водосховищі ведеться в повному обсязі рибогосподарська діяльність, яка передбачає розведення риб, що є біомеліорантами. Зокрема, тут вже виростили потомство далекосхідного чорного амура, що належить до родини коропових. Він є типовою рибою для рік Далекого Сходу Росії (Сунгарі, Уссурі, Амур), а також Китаю та острова Тайвань. Восени випускають у водойму ХАЕС кілька тисяч мальків чорного амура, з яких за рік-півтора виростають особини в середньому вагою 3 – 4 кілограми. Матеріал для потомства одержують в інкубаторах, розташованих на дільниці біомеліорації гідротехнічного цеху. Чорний амур має масивні горлові зуби, тому легко поїдає молюски дрейсени.
Колонії молюска дрейсени створюють біологічні перешкоди у роботі технічних систем. Вони мають здатність швидко розмножуватися та прикріплятись до грубих решіток блочних насосних станцій, внутрішньої поверхні теплообмінного обладнання, фільтрів, трубопроводів, що може призвести до порушення роботи обладнання.
Поширення чорного амура у водоймі запроваджене саме у зв’язку з потребою біологічного регулювання чисельності цих молюсків. Рекомендації щодо поширення чорного амура у ставку-охолоджувачі дала група українських науковців Інституту Гідробіології Національної академії наук України
Хмельницька АЕС налагодила тісне співробітництво з Інститутом гідробіології НАН України. У процесі співпраці виконуються комплексні дослідження на ставку-охолоджувачі, встановлені особливості локалізації молюска дрейсени, проведена оцінка її біомаси і фільтраційної активності, розпочаті спільні роботи з організації гідробіологічного моніторингу на водоймі.
На ХАЕС у складі загону відомчої воєнізованої охорони (ЗВВО) організована спеціальна група з охорони ставка-охолоджувача. Одним із завдань, що стоїть перед даною групою, є збереження водних живих ресурсів ставка-охолоджувача, а також дотримання карантинного режиму ставка-охолоджувача Хмельницької АЕС (режим господарської діяльності на водоймі-охолоджувачі, що перешкоджає стихійному вселенню у водойму гідробіонтів, що можуть сформувати біоперешкоди в роботі Хмельницької АЕС). Для створення сприятливого режиму для зимування перелітних птахів на ставку-охолоджувачі за узгодженням з товариствами мисливців та рибалок запроваджена заборона проведення полювання на водоплавну дичину.
Територія водосховища вирізняється біорізноманіттям. Соснові, грабово – дубові та березові ліси, болота, озера, що оточують ставок–охолоджувач, сприяють комфортному проживанню цілих колоній різноманітних птахів: жайворонків, куріпок, удодів, трясогузок.
Для лісових масивів характерні зяблик, дрізд чорний, дрізд співучий, неясить сіра, великий строкатий дятел, піночки, зорянка, синиця велика, славка чорноголова, сойка. У зимову пору року, під час лютих морозів, багато водоплавних птахів знаходять прихисток на ставку-охолоджувачі. Птахів приваблює тепла вода та наявність різноманітної їжі. Це є підтвердженням діяльності Хмельницької АЕС у гармонії з довкіллям.
Фауна проживаючих ссавців нараховує близько 50 видів. Найпоширенішими представниками є: кріт, їжак, бурозубка звичайна. Часто зустрічаються руда вечерниця й нетопир карлик. Найбільш поширена лисиця, зрідка зустрічається вовк, єнотовидна собака, занесені у Червону книгу України борсук та видра. Зустрічаються також – червонокнижні куниці, журавель сірий, тхір чорний, тхір степовий, горностай, норка європейська, лелека чорний, шуліка рудий. Також тут широко розповсюджений звичайний заєць.
Цікавим є факт появи поряд з Хмельницькою АЕС бобрів, що є підтвердженням екологічного благополуччя навколишньої території.
Еколого-хімічна лабораторія відділу охорони навколишнього середовища веде постійний контроль якості води ставка-охолоджувача. При цьому контролюється 33 фізико-хімічних показники якості води, зокрема: водневий показник (рН), кальцій, магній, натрій, калій, амоній, сульфати, хлориди, фосфати, нітрати, нітрити, нафтопродукти, кисень, хімічне споживання кисню (ХСК), біохімічне споживання кисню за 5 днів (БСК5), залізо, мідь, хром, цинк, марганець, сухий залишок та інші. Перелік контрольованих показників та періодичність контролю визначені «Графіком відбору проб та виконання хімічних аналізів вод природоохоронних об’єктів і стічних вод ХАЕС» (графік погоджений з Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області та СЕС).
Еколого-хімічна лабораторія ВОНС ВП ХАЕС атестована на право фізико-хімічних вимірювань під час контролю стану навколишнього природного середовища – “Свідоцтво про атестацію №КН-2/12-58-4” від 27.04.2011р. (дійсне до 27.04.2016р.).
Ставок-охолоджувач є дуже складною технічно-екологічною системою. Додатковий підігрів води збільшує вегетаційний період та суттєво впливає на протікання гідробіологічних процесів, які, в свою чергу, впливають на формування гідрохімічного режиму. Не випадково ставку-охолоджувачу Хмельницької АЕС присвячена окрема книга. Наприкінці 2011 року вийшла з друку монографія за редакцією професора, доктора біологічних наук Олександра Протасова «Техно-экосистема АЭС. Гидробиология, абиотические факторы, экологические оценки». У книзі представлені результати багаторічних досліджень водосховища Хмельницької АЕС (гідродинаміка ставка-охолоджувача, гідрохімія, планктон, зообентос, періфітон, іхтіофауна, паразітологічна ситуація, вищі водні рослини). Розглянуті деякі аспекти методології екологічних оцінок впливу техногенних факторів.
Слід зазначити, що для забезпечення правильної експлуатації водосховища Хмельницька АЕС працює у тісному контакті з провідними науково-дослідними інститутами України, зокрема з: Публічним акціонерним товариством “Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ”, Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (УкрНДІЕП) м. Харків, Державним підприємством “Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування” (ДП “ДНІЦ СКАР”), тощо
Створена силою рук і розуму людини штучна водойма ставок-охолоджувач Хмельницької АЕС є свідченням екологічного благополуччя, гармонійного співіснування потужного промислового виробництва з навколишнім середовищем.