Водосховище  ХАЕС: екологічне  благополуччя у  гармонії  з  довкіллям     

Ставок-охолоджувач Хмельницької АЕС - унікальна екосистема, рукотворна водойма русло-наливного типу площею 20 квадратних кілометрів. Призначений для забезпечення технічного водопостачання та охолодження теплообмінного обладнання енергоблоків ВВЕР-1000. Для його створення у долині р.Гнилий Ріг була споруджена водонапірна гребля.

Має довжину берегової лінії 23,4  кілометра, об’єм води - 120 мільйонів кубометрів. Згідно із морфометричними характеристиками глибина водосховища сягає від 3 до 12 метрів, довжина греблі - 6,85 км.

Водойма споруджена за проектом Київського відділення «Атоменергопроект» у 1979 – 1986 роках з метою технічного водозабезпечення технологічного обладнання ХАЕС.

Особливістю водойми ХАЕС є те, що її південно - західна і східна прибережні зони – мілководні та заповнені болотною рослинністю. Глибини тут сягають 0,5 – 1,5 м. Це чудові місця для нересту більшості риб, яких тут зареєстровано 23 види, в тому числі є і значна популяція раків.

Відповідно до технічного проекту Хмельницької АЕС на водосховищі ведеться в повному обсязі рибогосподарська діяль­ність, яка передбачає розведення риб, що є біомеліорантами. Зокрема, тут вже виростили потомство далекосхідного чорного амура, що належить до родини коропових. Він є типовою рибою для рік Далекого Сходу Росії (Сунгарі, Уссурі, Амур), а також Китаю та острова Тайвань. Восени випускають у водойму ХАЕС кілька тисяч мальків чорного амура, з яких за рік-півтора виростають особини в середньому вагою 3 – 4 кілограми. Матеріал для потомства одержують в інкубаторах, розташованих на дільниці біомеліорації гідротехнічного цеху. Чорний амур має масивні горлові зуби, тому легко поїдає молюски дрейсени.

Колонії молюска дрейсени створюють біологічні перешкоди у роботі технічних систем. Вони мають здатність швидко розмножуватися та прикріплятись до грубих реші­ток блочних насосних станцій, внутрішньої поверхні теплообмінного обладнання, фільтрів, трубопроводів, що може призвести до порушення роботи обладнання.

Поширення чорного амура у водоймі запроваджене саме у зв’язку з потребою біологічного регулювання чисельності цих молюсків. Рекомендації щодо поширення чорного амура у ставку-охолоджувачі дала група українських науковців Інституту Гідробіології Національної академії наук України

Хмельницька АЕС налагодила тісне співробітництво з Інститутом гідробіології НАН України. У процесі співпраці виконуються комплексні дослідження на ставку-охолоджувачі, встановлені особливості локалізації молюска дрейсени, проведена оцінка її біомаси і фільтраційної активності, розпочаті спільні роботи з організації гідробіологічного моніторингу на водоймі.

На ХАЕС у складі загону відомчої воєнізованої охорони (ЗВВО) організована спеціальна група з охорони ставка-охолоджувача. Одним із завдань, що стоїть перед даною групою, є збереження водних живих ресурсів ставка-охолоджувача, а також дотримання карантинного режиму ставка-охолоджувача Хмельницької АЕС (режим господарської діяльності на водоймі-охолоджувачі, що перешкоджає стихійному вселенню у водойму гідробіонтів, що можуть сформувати біоперешкоди в роботі Хмельницької АЕС). Для створення сприятливого режиму для зимування перелітних птахів на ставку-охолоджувачі за узгодженням з товариствами мисливців та рибалок запроваджена заборона проведення полювання на водоплавну дичину.

Територія водосховища вирізняється біорізноманіттям. Соснові, грабово – дубові та березові ліси, болота, озера, що оточують ставок–охолоджувач, сприяють комфортному проживанню цілих колоній різноманітних птахів: жайворонків, куріпок, удодів, трясогузок.

Для лісових масивів характерні зяблик, дрізд чорний, дрізд співучий, неясить сіра, великий строкатий дятел, піночки, зорянка, синиця велика, славка чорноголова, сойка. У зимову пору року, під час лютих морозів, багато водоплавних птахів знаходять прихисток на ставку-охолоджувачі. Птахів приваблює тепла вода та наявність різноманітної їжі. Це є підтвердженням діяльності Хмельницької АЕС у гармонії з довкіллям.

Фауна проживаючих ссавців нараховує близько 50 видів. Найпоширенішими представниками є: кріт, їжак, бурозубка звичайна. Часто зустрічаються руда вечерниця й нетопир карлик. Найбільш поширена лисиця, зрідка зустрічається вовк, єнотовидна собака, занесені у Червону книгу України борсук та видра. Зустрічаються також – червонокнижні куниці, журавель сірий, тхір чорний, тхір степовий, горностай, норка європейська, лелека чорний, шуліка рудий. Також тут широко розповсюджений звичайний заєць.

Цікавим є факт появи поряд з Хмельницькою АЕС бобрів, що є підтвердженням екологічного благополуччя навколишньої території.

Еколого-хімічна лабораторія відділу охорони навколишнього середовища веде постійний контроль якості води ставка-охолоджувача. При цьому контролюється 33 фізико-хімічних показники якості води, зокрема: водневий показник (рН), кальцій, магній, натрій, калій, амоній, сульфати, хлориди, фосфати, нітрати, нітрити, нафтопродукти, кисень, хімічне споживання кисню (ХСК), біохімічне споживання кисню за 5 днів (БСК5), залізо, мідь, хром, цинк, марганець, сухий залишок та інші. Перелік контрольованих показників та періодичність контролю визначені «Графіком від­бору проб та виконання хімічних аналізів вод природоохоронних об’єктів і стічних вод ХАЕС» (графік погоджений з Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області та СЕС).

 Еколого-хімічна лабораторія ВОНС ВП ХАЕС атестована на право фізико-хімічних вимірювань під час контролю стану навколишнього природного середовища – “Свідоцтво про атестацію №КН-2/12-58-4” від 27.04.2011р. (дійсне до 27.04.2016р.).

Ставок-охолоджувач є дуже складною технічно-екологічною системою. Додатковий підігрів води збільшує вегетаційний період та суттєво впливає на протікання гідробіологічних процесів, які, в свою чергу, впливають на формування гідрохімічного режиму. Не випадково ставку-охолоджувачу Хмельницької АЕС присвячена окрема книга. Наприкінці 2011 року вийшла з друку монографія за редакцією професора, доктора біологічних наук Олександра Протасова «Техно-экосистема АЭС. Гидробиология, абиотические факторы, экологические оценки». У книзі представлені результати багаторічних досліджень водосховища Хмельницької АЕС (гідродинаміка ставка-охолоджувача, гідро­хімія, планктон, зообентос, періфітон, іхтіофауна, паразітологічна ситуація, вищі водні рослини). Розглянуті деякі аспекти методології екологічних оцінок впливу техногенних факторів.

Слід зазначити, що для забезпечення правильної експлуатації водосховища Хмельницька АЕС працює у тісному контакті з провідними науково-дослідними інститутами України, зокрема з: Публічним акціонерним товариством “Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ”, Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (УкрНДІЕП) м. Харків, Державним підприємством “Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування” (ДП “ДНІЦ СКАР”), тощо

Створена силою рук і розуму людини штучна водойма ставок-охолоджувач Хмельницької АЕС є свідченням екологічного благополуччя, гармонійного співіснування потужного промислового виробництва з навколишнім середовищем.