РИБАЛЬСЬКА ФОРТУНА ПРИВЕРТАЄТЬСЯ ЩЕДРІСТЮ

На річці Гнилий Ріг відбулися змагання зі спортивної риболовлі з льоду на приз «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС».

З чого розпочинається будь-яка риболовля? Із програми-мінімум, суть якої полягає в ретельній підготовці рибальських обладунків. Для зимової риболовлі вони є специфічними: вудочка із чутливим кивочком та «мормишкою», живою наживкою. Варто мати й специфічний льодобур чи пешню для формування ополонок та ящик-сумку, що використовується як крісло і контейнер. Саме із таким «арсеналом» члени «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС» прибули в район річки Гнилий Ріг, щоб стати учасниками спортивної риболовлі на «мормишку» з льоду.

Кожні змагання розпочинаються з реєстрації. У протоколі свої підписи поставили два десятки рибалок. Цим вони засвідчили, що згідні дотримуватись основних правил спортивної риболовлі та не нехтуватимуть настановами безпечного поводження на кризі. Після офіційної процедури голова «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС» Сергій Онищук оголосив про початок змагань.

Вервечка рибалок попрямувала на визначену територію на кризі річки. Пересуватись можна без застережень, бо товщина льоду перевищує п'ятнадцять сантиметрів. Це є гарантією, що не виникне непередбачуваних ситуацій.

Зашелестіли ножі льодобурів, утворюючи біле місиво крижаної крихти. Сформовано перші ополонки. Як мовиться, гаяти часу не слід, бо ж кожному рибалці треба працювати на результат, який може залежати не тільки від кілограмів улову, а й кількох грамів.

Вже перші хвилини змагань за­сві­дчили, що риба демонструє активність. Ось упіймані окуні затріпотіли біля ополонок Сергія Ільющенкова, Валерія Максимюка, Богдана Волянського, Миколи Конченка, Кадима Каржау, Олександра Єсіна. Інші же продовжують пошуки місць дислокації косяків хижої риби. І це вдається Олександру Гапончаку, Василю Тихолізу, Олександру Брайлівському...

 Як на перший погляд, риба ловиться порівняно невеликих розмі­рів: не усім рибалкам таланить упі­й­мати окуня більшого за  людську долоню. Дехто з рибалок намага­ється експериментувати із підбором «мормишок». До речі, їх використання придумане  не десь там, як мовиться, за океаном, а в Сибіру у сорокових - п’ятидесятих роках минулого століття. Такий зимовий вид риболовлі швидко знайшов прихильників у державах, в яких взимку замерзають водойми. Навіть дійшло до проведення світових змагань. Кілька років тому чемпіонами світу у риболовлі на мормишку вперше в історії  стала українська команда, до складу якої входили два мешканці міста Рівне.

На водоймі чути вже про перші втрати: у Михайла Воскобойніка риба обірвала дві «мормишки». Рибалка переконаний, що до ополонки підібрались окуні, як прийнято їх називати серед рибалок, залікових кондицій. Дехто з учасників змагань наголошує, що треба не забувати про вузли на жилці. Са­ме вони є причиною втрати металевого оснащення.

Коли трапляється пауза, рибалки дістають термоси із чаєм та кавою, щоб трохи зігрітись. Цьогоразову  риболовлю не можна назвати екстремальною за погодними показниками: нульова температура вважається комфортною, бо навіть не спричиняє замерзання основної наживки – мотиля. Пригадується, торік під час спортивної риболовлі стовпчик термометра опускався до мінус 18 за Цельсієм, був пронизливий вітер. Тоді багато рибалок пригадали стару народну приказку, що місяць лютий запитає чи одягнений, чи взутий. Отож теплим одягом ніколи не можна нехтувати. Здоров’я цінніше, ніж вдалий улов.

Три години, які були відведені для проведення змагання, пролетіли швидко. Суддівська колегія у складі Анатолія Бєлокобильського, Петра Карпова, Миколи Новікова, розпочала фіксувати улови, щоб приступити до основної церемонії зважування.

- Ці спортивні змагання відрізняються від попередніх, - каже голова «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС» Сергій Онищук, - тим, що всім учасникам пощастило мати улов.

Слова бувалого рибалки під­твер­дились під час зважування риби. Найбільш везучими виявились Валентин Апарін із уловом 1 кілограм 713 грамів, - третій результат. Лише на 8 грамів випередив свого колегу Юрій Савченко. А приємно вразив своїм досягненням Володимир Завадський – 2 кілограми 579 грамів. Йому й було присуджене перше місце. Усі призери відзначені кубками, грамотами та подарунками від спонсора, підприємця Ігоря Борійчука, який постачає у місто енергетиків якісні рибальські обладунки.

Володимир Завадський на сьогодні є неодноразовим переможцем та призером різних змагань із спортивної риболовлі, які організовує «Клуб рибалок-аматорів ВП ХАЕС». Виникло бажання поспілкуватись із досвідченим рибалкою.

- Володимире, тобі вдалося із солідним відривом обійти своїх суперників. А чи є в тебе особисті рибальські секрети?

- Насамперед треба мати жагу до перемоги. З іншим настроєм це вже не змагання, а звичайна участь, - розповідає переможець. - Треба зрозуміти, що риба сама не стане в чергу, щоб упійматись на гачок. Її треба приманити. У цьому випадку без пості­йної підгодівлі не обійтись. Вона повинна бути щедрою. Щодо використання специфічних «мормишок», то вони у мене звичайні. Принаймні такі «вольфрамки» і можна придбати у звичайних торгівельних закладах.

Батьківщиною Володимира Завадського є село Кобзарівка Старосинявського району. Саме тут на ставках він з п’ятирічного віку почав вивчати хитрощі риболовлі. Коли влаштувався на роботу в електроцех Хмельницької АЕС, облюбував  місцеві водойми, згодом приєднався до великої когорти рибалок-аматорів.

Під час церемонії відзначення переможців було озвучено, що голова «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС» Сергій Онищук цього дня відзначає 45-літній ювілей. На його адресу прозвучала низка щирих побажань.

Олександр Шустерук

Фото  Миколи Новікова