Найважче - перемога  над собою

Нещодавно в Нідерландах відбувся Кубок Світу зі спортивних танців на інвалідних візках. Він став тріумфальним для нетішинців, майстрів спорту міжнародного класу Івана Сівака та Наталії Вербицької. Вони повернулись із двома чемпіонськими золотими медалями, які вибороли у латино-американській та європейських програмах.

На сьогодні спортивний здобуток наших земляків складається з шести перемог на чемпіонатах України, двічі вони піднімались на найвищу сходинку чемпіонату світу та чотири рази завойовували золото Кубка світу. Сіваки вважаються віртуозами у виконанні бальних танців на візках. Кілька років поспіль нетішинці становлять беззаперечну конкуренцію відомим танцювальним парам на всіх континентах.

Спорт вимагає належної фізичної форми і витривалості. День  подружжя розписаний по годинах. Вони змушені постійно навідуватись до Рівного, де під наглядом тренера «Іваспорту» Влади Костак відточують танцювальну майстерність.

У шкільні та студентські роки Іван Сівак  не міг уявити, що присвятить життя спортивним танцям. Більше десятка років тому він фатально пошкодив ноги та хребет. Лікарі були безсилі  повернути втрачене здоров’я. Довелось змиритися з думкою, що  все подальше життя  пройде у інвалідному візку. Але й за цих обставин Іван знайшов у собі сили не коритись долі. Випробувавши основні методики реабілітації інвалідів-спинальників та правила поводження із інвалідним візком, став інструктором. Згодом його з нетерпінням чекали у лікарнях та пансіонатах, де він допомагав таким, як і сам, адаптуватись до непростих життєвих обставин.

Одного разу Іван Сівак побачив відеосюжет про  танці на інвалідних візках. І вирішив спробувати. Через інтернет знайшов багато потрібної інформації. А в Рівному його доля звела із талановитим вчителем бальних танців Сергієм Корочансь­ким.

Одного разу під час навчання танцям групи інвалідів-спинальників Іван познайомився із дівчиною з Макіївки Надією Вербицькою, яка також після нещасного випадку втратила можливість самостійно пересуватись. Запропонував їй займатись в парі. Згодом запропонував утворити сімейний дует.

Весілля відбулось зі всіма урочистими атрибутами: наречена у білосніжній сукні, а наречений у шикарному костюмі-трійці.

Після першого року занять з’явилась можливість виступити на чемпіонаті Європи, який проходив у Польщі. Дебют виявився вдалим – четверте місце. Відтак потрапили  на світовий форум у Голландії. Тут Іван та Надія стали чемпіонами світу. Згодом підтвердили свій «золотий» статус  на чемпіонаті Європи у Білорусії.

Стрімкий тріумф нетішинських танцюристів  підніс спів­вітчизників до визнання:  їх відзначено у всеукраїнській номінації «Гор­дість країни». На церемонії відома співачка Наталія Могилевська не могла стримати сліз радості за наших земляків, що наперекір долі торують свою щасливу стежину.

Важко уявити відчуття людини, якій медики ставлять діагноз як вирок – все життя у інвалідному візку. Іван Сівак зумів себе перебороти. Згодом Всевишній послав йому справжню надію в особі дружини.

Коли лікарі довідались, що Надія чекає дитину, почали переконувати перервати вагітність. Але подружжя не піддалось на такі «рекомендації» і вирішило боротись за батьківство до кінця. У столиці знайшлися добрі люди, які вирі­шили допомогти.

Надія Вербицька пригадує, що до столичного пологового будинку часто навідувалась співачка Наталія Могилевська зі своїми друзями і робила все для того, щоб у майбутньої мами були тільки позитивні емоції. Впевненості додавало й те, що поряд постійно був Іван. Народж­ена Даринка стала справжнім даром Божим.

Коли подружжя вирушає на тренування чи бере участь у престижних міжнародних змаганнях, їх донечкою опікуються батьки. Вже стало традицією під час повернення додому давати Даринці відчути вагу нагород найвищого ґатунку, які дістаються нетішинським спортсменам, як мовиться, у поті чола.

Попереду знову тренування, хвилюючі миті спортивних змагань. Наші земляки добре усвідомлюю­ть, що зірки з неба просто так не падають.

Олександр Шустерук