Коли сонце у воді купається…

Магія купальської ночі, яка прийшла до нас ще з язичницьких часів, і досі манить своєю незвіданістю і таємничістю. І хоч у святкуванні нині Івана Купала більше бутафорності, аніж справжнього відзначання літнього сонцестояння, торжества сонячного світла й тепла, дійство і дотепер заворожує. Саме тому зберігся звичай спалювати опудала Купала й Марени – основні атрибути свята,- які уособлюють зимове божество, що студить землю холодом, а землю голодом.

Відомі багато інших дійств і прикмет, за якими визначали долю, загадували на багатство, добрий приплід у господарстві і врожайність на городах. Купала відзначала переважно молодь у Купальську (Іванівську) ніч. Свято поєднувало елементи культу Сонця, аграрної магії, очисних та еротичних обрядів. Так, наприклад, наші предки вірили, що стрибаючи через багаття, можна позбутися хвороб, злих чарів, безпліддя. Виходячи з того, вдалим чи невдалим виявився стрибок через вогонь, дівчата й парубки ворожили про своє майбутнє, ранній чи пізній шлюб. За пущеними на воду вінками дівчата визначали з якої сторони буде суджений.

Купальську ніч вважали чарівною, коли пробуджувалася нечиста сила. Звідси – широко розповсюджені численні обряди і магічні прийоми, за допомогою яких застерігались від відьом. Вірили, що трави, зібрані на Івана Купала, мають особливо цілющі властивості. Варто зазначити, що в кожному регіоні є свої особливості святкування Івана Купала, хоча за своїм змістом ті чи інші традиції мало різняться.

У понеділок на березі Горині за старим млином зусиллями творчих колективів Палацу культури було організоване свято Купала по-нетішинськи. Найціка­віші миттєвості театралізованого дійства можете побачити на світлинах Віктора Гусарова.