Нетішинське подружжя знову стало кращим у світі у змаганнях серед танцюристів на візках

Чемпіонат відбувся у столиці Японії  Токіо. Він зібрав 150 найсильніших учасників з 23 країн світу. Наші танцюристи стали переможцями відразу в двох категоріях - «дует - латино » і «дует - стандарт».

Для Івана та Надії Сівак цей чемпіонат світу був уже третім. Однак,  перед виходом на паркет все одно відчувалося хвилювання. «Кожен танець - це маленька історія. Якщо говорити про латино, то самба - це зустріч двох , ча-ча-ча - загравання, румба - флірт, пасодобль - пристрасть, а джайв має грайливий настрій. У стандартній програмі ми танцювали легкий і повітряний повільний вальс, пристрасне танго­, а ще віденський вальс, повільний фокстрот і квікстеп. Для нас «стандарт», напевно, найбільше цікавий», - розповідає Надія.

Взагалі на змаганнях Сіваки виступають з 2007 року. Першим призвичаївся до танцювання на візку Іван. Одного разу він натрапив на необхідну інформацію в Інтернеті. Зацікавився, знайшов у Києві людей, які займалися цим, поїхав до них, і вже в столиці Івану Сіваку допомогли підшукати  тренера Владиславу Костаки, і партнерку. «Спочатку танцював із дівчиною, яка не була прикута до візка (такі пари виступають у категорії «комбі»), а згодом зустрів Надію»,- згадує чоловік.

Іван Сівак познайомився з майбутньою дружиною і партнеркою в таборі, де працював інструктором з техніки їзди на візках. Вона була його ученицею. Пізніше Надія зважилася переїхати з Макіївки (Донецька область) на Рівненщину - до Івана. Відтоді вони разом.

До нинішнього чемпіонату світу з танців на візках серед спортсменів з порушенням опорно -рухового апарату подружжя Сіваків готувалося ретельно. Тренувалися кожен день. Правда, під час попередніх змагань виникли проблеми з візками. Їх довелося везти на завод, щоб відремонтувати. «Коли майстри побачили характер пошко­джень, то поцікавилися, яким видом спорту ми займаємося. І були вражені, дізнавшись, що це танці, - розповідає Іван Сівак. - Справа­ в тому, що ми виступаємо на спеціальних візках, вони легші і, до речі, виготовлені з титану. Матеріал досить міц­ний. Водночас людям важко уявити, що на візок під час танцю буває настільки значне навантаження».

Від Токіо у подружжя Сі­ваків залишилися тільки позитивн­і враження. Кажуть, вони не відчули жодних незручностей - там для людей на візках доступно все.

Тепер у планах чемпіонів світу  участь у наступних змаганнях. Зокрема, вони хочуть виграти чемпіонат Європи. Адже Сіваки дебютували на ньому 2007 року. Тоді зайняли 4 - е місце. Це їх єдиний непризовий результат. Тому хочеться реваншу. А ще Іван і Надія мають намір віддати на танці п’ятирічну доньку Дашу. Щоб вона продовжувала сімейну традицію.

Тетяна Ільницька