Які наші роки, коли гори поруч величні

Які наші роки, коли гори поруч величні

Декілька років тому на зборах пенсіонерів Людмила Михайлівна Малько запропонувала організувати поїздку в Карпати. На той час всі пенсіонери відмовились, бо злякались довгої дороги і поганої погоди.

Нещодавно вона знову запропонувала поїхати в Карпати і помилуватись неповторними  краєвидами. На цей раз відгукнулись 35 бажаючих.

16 листопада о 13.00 вирушили в триденну поїздку. У пенсіонерів настрій був чудовий, всі забули про свої болячки.

Увечері приїхали у Ворохту у відпочинковий комплекс «Десятка». Нас розмістили у затишному готелі, оформленому в гуцульському стилі. Ми відразу відчули теплу гостинність господарів. Зустрічали нас місцевим напоєм, настояним на гірських травах та ягодах і гарячою грибною юшкою.

Наступного дня зранку вирушили в похід до підніжжя Говерли, а потім стежкою, що веде до озера «Несамовитого». Милувались красою Карпат, бачили, як димлять гори, змінюючи колір. Неможливо передати словами ті відчуття і враження, які охопили нас, коли ми вдихали цілюще гірське повітря і самі ставали частиною величної незайманої природи.

Після походу нас чекала сауна, вечірній відпочинок біля вогнища з шашликами і піснями.

Побували ми і в Яремчі, слухали шум гірського водограю, захоплювались витворами народних умільців на ярмарку, пили холодну джерельну воду.

А потім настав кінець нашої мандрівки. Прощавай, Говерло! Прощавайте, Карпати!

Дякуємо вам за ковток здоров’я і радості, що ви нам подарували.

Дякуємо організаторам – профспілковому комітету і адміністрації ХАЕС, що не забуваєте пенсіонерів, дбаєте про їхнє дозвілля.

Ольга Яськів,

голова цехкому пенсіонерів