Вхід

Такий хокей нам... потрібен

Чт, 11 Лютого 2010

 

Пригадуєте, як у дитинстві? Сніжок, морозець... Ми, хоч і без ковзанів, за саморобні ключки, і, розбившись на дві команди та зімпровізувавши ворота з камінців, до діла... І шайба – у політ! ...Так було у дитинстві...

Чесно кажучи, давненько не доводилося бачити щось подібне – хлопчаків, які б, покинувши теплі приміщення, кидалися у вир хокейних вуличних баталій... Не сподівався, що цієї зими щось зміниться... А воно взяло – й змінилося. Зібралися добрі люди докупи, та й вирішили утворити в Нетішині справжній хокейний клуб. А це означає, що й хлопчаків з ключками невдовзі побачимо, які потягнуться за дорослими. Зима цьогоріч, дякувати Богу, сприяє.

Зізнаюся чесно. Великого хокею на власні очі не спостерігав іще з часів битв радянських гігантів, серед яких не пас задніх бронзовий призер чемпіонату СРСР – київський «Сокіл». Відвідував матчі за участю українського клубу, котрі приймав столичний Палац спорту... У суботу, 8-го лютого, справжній хокей завітав у Нетішин! Нехай і аматорський, нехай і на обласному рівні, але ХОКЕЙ! А кілька сотень нетішинців стали свідками того, як їхнє місто долучилося до міст, котре знайшло прописку серед незначної кількості українських населених пунктів, де править льодовий бал її величність ШАЙБА! Неважливо і те, що у дебютному матчі нетішинська дружина спершу губилася в круговерті, котру створила біля її воріт більш досвідчена хмельницька «Насолода». Навіть здалося, що слово «насолода» похідне не від чогось солодкого, а від «насолити». «Насолоді» це вдалося  одразу і сповна. Навіть почала снувати думка, аби хоч на одну закинуту шайбу нашим спромогтися, бо декілька влетіло до сітки, не довго думаючи... Та у хокей грають справжні чоловіки, котрі не здаються до останнього. Неважливо, що на них поки відсутня професійна амуніція, котра, як у суперника, коштує від 200 до 300 «зелененьких». Приблизно усередині поєдинку трапилося те, на що прихильники «Нетішина» (таку назву має наш клуб) дуже-дуже сподівалися, але десь глибоко-глибоко в душі. Вмілу атаку до логічного завершення довів (також логічно) голова хокейного клубу Андрій Шпакович! Навіть тренер гостей, після того, як наша команда стрепенулася, визнав, що її хокей – доволі добротний, як для стартового матчу. А ХК «Нетішин» і не збирався здаватися на милість. Сибірські хокейні навички вчасно проявив Геннадій Горохов, котрий не лише був одним із найкращим на льодовому майданчику протягом усього поєдинку, але й двічі поспіль заставив капітулювати голкіпера хмельничан. Невдовзі «енергетичні» хокеїсти провели четверту шайбу у ворота суперника. І неважливо, що не змогли відповісти на всі одинадцять «Насолодових». Покидали майданчик під публічне скандування «молодці». Дебют, погодьтеся, у плані морально-вольового настрою – хороший! Адже закинуто чотири шайби у ворота суперника, котрий у березні відзначить річницю ігрової та тренувальної практики. При цьому наша команда показала ще й «зуби», що похвально і гідне уваги.

Це був третій поєдинок першого ігрового туру другого чемпіонату Хмельницької області з хокею з шайбою серед аматорських команд. В обласній столиці  на той момент уже з’ясували стоосунки між собою «Атріум» та «Лада» (4:4), «Ротор» та «Льодовий період» (10:4). Уся п’ятірка клубів-суперників, що екзаменуватимуть наших у найближчий час, – з Хмельницького. За попередньою згодою, доки лід у Нетішині це дозволяє, хмельничани приїздитимуть на побачення до нашого міста. Пізніше (у Проскурові лід затримається надовше) настане час візитів у відповідь.

Тепер справа за малим – за зацікавленістю з боку небідних та небайдужих осіб, котрі добре розуміють, що без спонсорської допомоги солідно і пристойно на фоні хмельничан виглядати буде досить складно. Зовнішній вигляд (я про наявність спортивного спецспорядження) неабияк доречний, чи не так?!

Передувало хокейному поєдинку офіційне представлення та відкриття турніру нетішинцям. Завітали на нього міський голова Олександр Смишляєв, голова федерації хокею Хмельниччини Сергій Мандзій, профспілковий лідер ХАЕС Михайло Гук, спеціаліст міськвиконкому Василь Базан.

Богдан Фединчук

 




Богдан Фединчук 15 Feb 2010 в 16:42 # Відповісти
Re:
Шановний Віктор Павловичу, внесіть корективу в рахунок матчу, адже в газетному варіанті за моїм підписом, зафіксований остаточний варіант. Електронний варіант на той час змін не зазнав. Хоча суддею поєдинку Сергієм Мандзієм одразу ж після двобою був озвучений саме рахунок 11:4. Буває - і судді помиляються :)
Дякую.

ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!