Цю вимогу під час змагань кричать ті, хто наступає «на п’яти» попереднику. Степан Олександрович Назар не бере участь у змаганнях, і вимогу йому немає до кого пред’являти, адже лижників у місті раз - два і обрахувався. Тим більше таких, що у будь- який мороз виходять, як мовиться, з голим торсом. Він не хизується своїм виглядом у двадцятиградусні морози, а живе за тим принципом, що коли обличчя (дуже ніжне, до речі) витримує холод, то чому має мерзнути тіло? Звичайно, прийшов до подібного загартування не зразу. Понад п’ятдесят років він займається системою оздоровлення. В юності займався спортивною гімнастикою. Добре згодилось загартування під час строкової служби у Ханкалі та Грозному. Та й робота не надто дозволяла ніжитись. З перших днів будівництва Хмельницької АЕС він працює кранівником ХМУ ТЕМ. Давно на пенсії, але не дає собі послаблення і щоденно загартовує тіло, займається фізкультурою. «Нас таких чимало в місті, - каже ветеран. Купаємось в ополонці, тренуємось. От тільки на лижні у мене немає компаньйона».
Фото Віктора Гусарова
