Вони люблять свою роботу, інакше не залишались би протягом стількох років відданими обраній професії.  Працювати з людьми – їх покликання, адже вони поштовики.

На цьому тижні працівниці місцевого відділення поштового зв’язку, що входить до ЦПЗ №6 (вузла, що об’єднує Славутський, Ізяславський райони та  Нетішин) відзначили професійне свято. Практично від основ - з часу відкриття ВПЗ - працюють листоноші Олена Черещук, Ніна Москалик, Світлана Школьнюк, Валентина Кравченко, Наталія Сітарська, оператори Валентина Романюк, Ганна Михайленко, Людмила Павленко, заступник начальника відділення Алла Яцюк. Порівняно недавно, близько 10 років тому,  поповнили ряди зв’язківців оператори Тетяна Сергієнко, Тетяна Лисюк, Валентина Заворотна, кіоскер Оксана Ісакова. А загалом у місцевому ВПЗ, відкритому  1983 року, - дев’ятнадцять працівниць.

Тридцять чотири роки у поштовій справі начальник відділення Марія Францівна Хмельницька, яка довгий час працювала у сільській місцевості нинішнього Нетішина. «Люблю цю роботу, - зізнається співрозмовниця, - змінювати її не було ні часу, ні бажання. Не приховуватиму: працювати стає дедалі складніше. Проблеми з передплатою видань. Статистично на рівні області ми виглядаємо, як місто, що мало читає. Та дійсність така, що у нетішинців вибір значно кращий за інші міста та населені пункти: це й Інтернет, і велика мережа приватних кіосків.

Помиляються ті, хто вважає нашу професію простою. Галузь наша доволі складна. Зі специфічною бухгалтерією, спеціальними знаннями, адже ми допомагаємо здійснювати обмін інформацією та матеріальними цінностями не лише на рівні країни, а – з усім світом».

Поштовики – люди особливі, як і часто – їх місія. Адже, ніхто не заперечить, що нерідко листоноша – єдина людина, котра відвідує стареньких наших батьків, і не лише для того, аби принести пенсію чи газету з телепрограмою. З собою сумлінні праці

На цьому тижні працівниці місцевого відділення поштового зв’язку, що входить до ЦПЗ №6 (вузла, що об’єднує Славутський, Ізяславський райони та  Нетішин) відзначили професійне свято. Практично від основ - з часу відкриття ВПЗ - працюють листоноші Олена Черещук, Ніна Москалик, Світлана Школьнюк, Валентина Кравченко, Наталія Сітарська, оператори Валентина Романюк, Ганна Михайленко, Людмила Павленко, заступник начальника відділення Алла Яцюк. Порівняно недавно, близько 10 років тому,  поповнили ряди зв’язківців оператори Тетяна Сергієнко, Тетяна Лисюк, Валентина Заворотна, кіоскер Оксана Ісакова. А загалом у місцевому ВПЗ, відкритому  1983 року, - дев’ятнадцять працівниць.

Тридцять чотири роки у поштовій справі начальник відділення Марія Францівна Хмельницька, яка довгий час працювала у сільській місцевості нинішнього Нетішина. «Люблю цю роботу, - зізнається співрозмовниця, - змінювати її не було ні часу, ні бажання. Не приховуватиму: працювати стає дедалі складніше. Проблеми з передплатою видань. Статистично на рівні області ми виглядаємо, як місто, що мало читає. Та дійсність така, що у нетішинців вибір значно кращий за інші міста та населені пункти: це й Інтернет, і велика мережа приватних кіосків.

Помиляються ті, хто вважає нашу професію простою. Галузь наша доволі складна. Зі специфічною бухгалтерією, спеціальними знаннями, адже ми допомагаємо здійснювати обмін інформацією та матеріальними цінностями не лише на рівні країни, а – з усім світом».

Поштовики – люди особливі, як і часто – їх місія. Адже, ніхто не заперечить, що нерідко листоноша – єдина людина, котра відвідує стареньких наших батьків, і не лише для того, аби принести пенсію чи газету з телепрограмою. З собою сумлінні працівники несуть у дім спілкування, те, що рятує від самотності та безпорадності. Неодноразово доводилось спостерігати, як, зокрема, у сільській місцевості доставляють вони й продукти харчування із магазину тим, хто сам не в змозі за ними піти.

Довіра до поштового зв’язку в Україні не згасає ще з радянських часів. Досі швидкий і надійний переказ коштів можна стовідсотково здійснити лише завдяки послугам «Укрпошти», адже відділення банків, навіть і найбільш знакових, є далеко не в усіх населених пунктах країни.

Нарешті приємна та обнадійлива новина спеці­ально для нетішинців. Не секрет, що ремонт поштового відділення дещо затягнувся. Так от, начальник повідомила, що нарешті роботи знову відновлено. Централізовані київські кошти з рахунку УДППЗ «Укрпошта» перераховано, з’явилась надія, що, як передбачає Марія Францівна, грудень вдасться зустріти в оновленому рідному приміщенні. А отже, і нам з вами стане знову зручно. А приємне та корисне спілкування з працівниками пошти триватиме на повну.

Богдан Фединчук