Вхід

Віражі на життєвих дорогах

Чт, 24 Грудня 2009

Він добре знає смак сирітського хліба, сповна відчув його в ранньому дитинстві, зовсім малим залишившись без батька і матері. Не пам’ятає їх зовсім, бо мав на той час три роки від роду. Знає лиш імена – Арсентій і Одарка, та те, що пішли з життя, не витримавши масштабного голоду. На рідній Харківщині він вирував і ширився, косив людей сім’ями, вулицями й цілими селами. Прихистком маленькому Григорію став патронат у селі Пекельному  Зачепилівського району, де призначена колгоспом для догляду вихователька варила їсти, прала білизну й одяг та вчила грамоти десятьох таких, як він, осиротілих душ.

Усе витримав – і голод, і холод, до війни встиг закінчити чотири класи місцевої школи, поволі зіп’явся на ноги, скуштував колгоспної праці. Та не все в казенних стінах коротав дні і ночі, знайшлася милосердна жінка, забрала до себе. Відучився шість місяців на курсах у ФЗУ, набувши навичок слюсаря з ремонту верстатів. Далі був Комунарськ, там зустрів свою долю. Не знав , що таке батьківське благословення та пишне весільне застілля. Брат молодої, котра також приїхала в Комунарськ на роботу, купив пляшку горілки та півкілограма ковбаси – ото й усе частування було. Але чи ж то на щедрих частунках сім’я тримається? Он як зареєстрували шлюб у 1960 році, так і дотепер разом. І радощі й незгоди - усе ділили навпіл, і долали труднощі, допомагаючи одне одному. Виховали двійко дітей, донька Наталія працює на ХАЕС, син Віктор у Києві. Гідними продовжувачами роду Лебединів - Любові Андріївни та Григорія Арсентійовича - стали четверо внуків і внучок, одна з яких мешкає нині в Сполучених Штатах Америки, та один правнук.

Свого часу доля закинула подружжя в Прип’ять, працював чоловік там зварювальником, монтажником, був і свідком, і безпосереднім учасником будівництва всіх енергоблоків Чорнобильської АЕС. Отож День енергетика по праву і його день, до того ж народився ветеран за два дні до нашого професійного свята – 20 грудня. Цьогоріч йому виповнилося вісімдесят. На свої літа чоловік, дякувати Богу, тримається чіпко, завжди бадьорий, енергійний, тактовний. Він незмінний учасник хору ветеранів війни і праці «Журавка», активіст ветеранської організації.

Здоров’я й наснаги вам, ювіляре!

 




ВідмінитиДодати коментар