Гармонійна особистість з твердим характером

Характер твердий, нордичний, прой­шов випробування Чорнобилем, знається на ядерних технологіях, активний спортсмен, «Лицар спорту» Хмельницької АЕС, відзначений численними нагородами компанії ДП «НАЕК «Енергоатом», гарний сім’янин. Так можна окреслити у кількох рядках особистість Володимира Вікторовича Константінова, заступника начальника цеху дезактивації та поводження із радіоактивними відходами. Нордичний характер він набув у Норвегії.

Саме там, на архіпелазі Шпіцберген у сім’ї шахтарів (мати – маркшейдер, батько – гірничий майстер,  згодом маркшейдер) 1957 року Володимир з’явився на світ. За статусом ніби там  народжуватись не належить. Але життя є життя. Майже два роки провів малюк на землі архіпелагу. Нині має намір провідати малу батьківщину, бо щось відклалось з того часу у пам’яті і головне – характері.

Далі був Кузбас. Шахтарські містечка живуть своїм суворим життям. Коли батько завів хлопчака у забій, де лише навприсядки можна пересуватись і весь час порода потріскує та осипається, збагнув, що у вугілля дорога ціна, подекуди – життя.

Навчався Володимир залюбки, здоров’ям теж не був обділений. Після школи вступив у Томський політех, де до 1980 року опанував фах інженера-фізика за спеціальністю "Дозиметрія і захист". Пригадує, що в інституті була можливість наочно осягнути ядерні технології, «доторкнутись» до реактора.

А вже потім займався дослідами та вимірами у якості інженера з ядерної і  радіаційної безпеки на підприємстві “Об'єднана експедиція” Міністерства середнього машинобудування СРСР у м. Се­мипалатинськ-21. Так, це там, де досліджували атомні бомби і таке інше. Поїхав у цей віддалений і засекречений край, бо фахівцям відразу давали квартиру, а він уже був одружений.

Від місця дислокації до робочого місця було добрих 140 кілометрів. З радіаційними матеріалами знайомий не за розповідями «бувалих». Одного разу навіть скупався у озері, що утворилось в результаті випробування ядерної бомби. «Ядерні вибухи» не тримають довгий час шкідливі ізотопи, тому ніяких пересторог не виникало», - стверджує Володимир. До речі, плавання – один з улюблених видів відновлення сил. До цього часу вранці його можна зустріти на водних плесах Нетішина.

Проте, 31 грудня 1982 року купання виявилось надто екстремальним. Під час полювання на дичину провалився у холодну річкову воду Іртиша. Гарна фізична підготовка дозволила вибратись на лід. До домашнього вогнища було добрий десяток кілометрів. Обмерзаючи на вітрові, Володимир добіг до хати і звалився з ніг. А на ранок йому повідомили, що відтепер має піклуватись ще за одного члена сім’ї – народився син Роман.

Зрештою, закритість структури, у якій працював Володимир, неможливість без дозволу пересуватись світом, спонукала його до пошуку нового місця роботи. Маючи досвід науково-дослідної і експериментальної роботи, участі у науково-технічних нарадах і конференціях підвищення кваліфікації у Московському філіалі центрального інституту підвищення кваліфікації інженерів (ЦІПКІ), він не сумнівався, що буде затребуваний у народному господарстві. Побував у різних місцях України і Росії, залишив свої резюме щодо вмінь і навичок, і серед перших відгукнулись з Нетішина.

Відтак він з січня 1986 року працівник Хмельницьої АЕС. Працював начальником зміни відділу охорони праці та техніки безпеки.

Вже того ж року з 30 травня по 30 червня був командирований у місто Чорнобиль, де брав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Багато оповідок може донести до слухача про організацію боротьби з атомом, що вийшов з-під контролю, про героїчні вчинки ліквідаторів.

Після створення на Хмельницькій АЕС цеху переробки радіоактивних відходів, перейшов туди 1997 року на посаду заступника начальнику цеху з експлуатації. Під керівництвом В.В.Константінова була розроблена і діє по даний час «Програма поводження із радіоактивними відходами на Хмельницькій АЕС».

За його участі було проведене ліцензування майданчика тимчасового збереження контейнерів типу “ББ-куб”, установки спалювання радіоактивного масла, уведені в експлуатацію блок збереження будівлі сховища твердих радіоактивних відходів (СТРВ), будівля зберігання відпрацьованих парогенераторів, шатро-навіс над сховищем твердих радіоактивних відходів спецкорпусу, місця збору твердих радіоактивних відходів, розроблена і підтримується в актуальному стані база даних з обліку радіоактивних відходів.

У зв'язку з реструктуризацією підрозділів 2004 року був переведений на посаду заступника начальника з експлуатації цеху дезактивації та поводження із радіоактивними відходами.

До його обов'язків входить: організація технічно грамотної експлуатації уста­новок та устаткування поводження з радіоактивними відходами згідно із законами України, нормами, правилами та інструкціями; підготовка та керівництво підлеглим персоналом; створення безпечних умов праці. Під безпосереднім керівництвом знаходиться ділянка поводження з радіоактивними відходами та лабораторія контролю радіоактивних відходів. Крім того, до його обов'язків відноситься  складання звітної документації відносно поводження із радіоактивними відходами, експлуатації сховищ для збереження радіоактивних відходів, виконання ліцензійних умов, робіт з реконструкції та модернізації, контроль ведення значної частини експлуатаційної документації цеху. Одним з головних завдань є супровід створення на Хмельницькій АЕС комплексу з переробки радіоактивних відходів.

Урівноважений. У роботі використовує багатий досвід та професійні навички,  вирішує складні проблеми і задачі, належним чином представляє цех та Хмельницьку АЕС у процесі співро­біт­ництва з організаціями, підприємствами, вищестоящими інстанціями відносно пи­тань поводження з радіоактивними відходами.           

Веде активний спосіб життя. Ще на зорі своєї діяльності у Нетішині,  тренував на базі «коридору» гуртожитка №6 самбістів і дзюдоїстів міста, адже свого часу виконав розрядні норми кандидата у майстри спорту з цих дисциплін. За високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у розвиток атомної енергетики неодноразово був відзначений нагородами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, ДП «НАЕК «Енергоатом» та ВП «Хмельницька АЕС».

Пишається, що донька крім виконання своїх обов’язків у ГТЦ станції, активно займається художньою творчістю, а онук виявляє зразки кмітливості у плані маркетингу.Володимир Вікторович - гармонійно розвинута людина із вольовими рисами характеру і ясним поглядом у майбутнє.

Віктор Гусаров