Коли 2+2 не завжди чотири
День перший (радісний)
Гандбол потроху оговтується від зимової сплячки. Хоча сонливим гандбольне міжсезоння назвати важко. Команди проводили навчально-тренувальні збори, зміцнювали склад. І ось 8 лютого до Нетішина прибули донеччани, щоб завадити місцевим «енергетикам» здобути надто вже довгоочікувані очки у свою скарбничку.
Не можна сказати, що все й одразу пішло, як по маслу, але в середині першого тайму перевага досвідченіших нетішинських «ручників» почала втілюватися у голи. Після першої половини поєдинку за рахунку 13:10 на користь «Енергетика-НАЕК» було помітно, що навіть глядачі почали впевнено та задоволено потирати руки.
З початком другої тридцятихвилинки поєдинку сподівання глядачів почали підкріплюватись влучними кидками нетішинців, - рахунок на той час був 15:11. Але невдовзі рахунок зрівнявся – 15:15. Фортуна була явно не на боці енергетиків, бо кілька гарних кидків їм «змарнував» страж воріт «Академії». Проте наполегливість господарів майданчика принесла позитивні результати і «енергетики» знову почали відриватись у рахунку від донеччан. Навіть проблеми з табло, яке приблизно за чотири з половиною хвилини до завершального свистка головного арбітра відмовилося сповіщати необхідну інформацію, не зіпсували настрій, адже рахунок зріс до 29:22 на користь «Енергетика- НАЕК».
Чим іще запам’яталася зустріч? Чималою кількістю жовтих карток та вилучень, луцьким суддею Миколою Шнітом запалювалося навіть «червоне світло». Попри це, гру назвати грубою язик не повернеться.
День другий (дещо печальний)
Наступного дня три чверті поєдинку між «Енергетиком-НАЕК» та «ДВУОР-Академія» нагадували сценарій попереднього ігрового дня, з тією лише різницею, що на перерву команди пішли за нічийного рахунку. У гандболістів з гербом Нетішина на грудях були усі підстави мати в активі невеличкий гандикап після того, як під кінець тайму вдалось ліквідовувати прогалину у три очки.
По перерві перебіг подій на майданчику місцевого Палацу спорту почав нагадувати неправильну гойдалку: господарі, повівши у рахунку, далі до фінальної сирени більше уперед не виривалися. Наздоганяли вони донеччан, наче вовк зайця з улюбленого радянського мультика, але так і не наздогнали. Гра переходила з перемінним успіхом: чудові перехоплення м’яча, що летів через усе ігрове поле, і безліч пострілів у «молоко» під час завершення атак, і гострі влучні випади суперників, і не вельми надійна гра одного нетішинського голкіпера, зате майже бездоганна – іншого. Зрештою 27:30 на користь гостей і по два очки командам за перемоги.
Чудово проявили себе новобранці «Енергетика-НАЕК» Олексій Андрусенко та Сергій Румянцев. Вони були кращими бомбардирами в обох поєдинках. У першому Сергій закинув на м’яч більше за партнера (9 проти 8), а в другому – вже Олексій був незаперечним лідером атаки: 13 влучань. Найвлучніші у перший день серед донеччан – Сергій Дубовик (11 м’ячів) та Андрій Басараб (5). Наступного дня форварди «Академії» у командно-заліковий баланс додали 25 очок: в активі Олександра Лебедя 8 потраплянь у площину воріт, в Андрія Моїсейчева та Андрія Басараба – по 6, в Сергія Дубовика цього разу – 5.
Замість епілогу (оптимістично)
Відповідаючи на запитання щодо продемонстрованого результату та подальші перспективи нетішинської команди, головний тренер Олег Каспаров зазначив: «Позаду тільки чотири тури. Ми провели у січні повноцінні передсезонні збори. Нам вдалося заявити 5-ох новобранців. Двоє з них – Олексій Андрусенко та Сергій Румянцев – проявили себе лідерами у звітних матчах, добре діяв на останньому рубежі наш кіпер Михайло Вовчок. А з приводу втрати двох очок, то, вважаю, що мої підопічні на мить забули, що з нами грала не просто молода команда, а дружина, гравці якої минулого року «понюхали порох» суперліги. Та й налаштування на другу гру було не таке, як на першу, хоч як тренер я намагався цього всіляко уникнути. Будемо виправлятись і боротися за підсумкове третє місце. Наступні поєдинки також домашні – 22-23 лютого, зі столичною командою «НАУ».
Богдан Фединчук
