Льодяники від ангела

Щороку 3 грудня, у Міжнародний день інвалідів, ми разом із світовою спільнотою переосмислюємо все, що зроблено на підтримку людей з особливими потребами, і спрямовуємо наші зусилля задля їх інтеграції у сучасне су­спільство. Найвразливішою категорією таких людей є діти.

Доброта,  чуйність і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину, розрадити у горі та біді – ці риси завжди були притаманні українському народу.

Милосердя й доброта - як два крила, на яких тримається людство. Неможливо жити спокійно і щасливо, коли знаєш, що поряд є діти, яким без допомоги батьків, суспільства, нас з вами просто не обійтись. У нашому місті на обліку в Центрі соціального захисту населення перебуває 172 дітей-інвалідів.

Дуже хотілось порадувати наших малят у цей день. Тому комісією профкому по роботі з дітьми  спільно з працівниками Палацу культури були проведені заходи із святковим концертом, ігровою та розважальною програмами. Казкові персонажі запросили дітей у чудовий світ, сповнений добра і чуйності. Маса конкурсів, розваг, ігор і танців спонукали дітвору брати посильну участь у дійстві, малята водили хороводи і зачаровано дивились на Карлсона, Ведмедика та Тигреня. А задоволені батьки щедро плескали у долоні.

Цього року в гості на свято до нетішинських дітей приїхали наші давні підопічні з Берездів­ської спеціальної школи-інтернат. Діти швидко порозумілися, і старші з них дбайливо допомагали молодшим брати участь у конкурсах.

Час промайнув швидко, але сюрпризи не закінчились. На виході із зали дітей чекали гарні іграшки, і кожен міг вибрати собі іграшку до вподоби, а також гарну повітряну кульку – чи то казкову принцесу, чи літак, коника, чи Діда Мороза. І, звичайно ж, солодощі – кіндер-сюрпризи та льодяники. Гості із Берездова додатково отримали в дорогу соки, вафлі, кукурудзяні палички.

От про льодяники не можу не розповісти окремо. Коли голова нашої комісії Л.М. Малько закупляла солодощі у магазинчику на зеленому ринку, продавець поцікавилась, для кого така велика кількість. Почувши, що це для особливих діток, дістала цілу упаковку льодяників – 100 штук і з сумом промовила: «Моя донька також хотіла займатись благодійністю». На запитання­, що ж сталось з її дитиною, прозвучало трагічне: «померла…». Зависла гнітюча тиша. «А вашу доцю часом не Діана було звати?» - запитала Людмила Михайлівна. Жінка ствердно кивнула у відповідь. Це була мама Діани Боднар. Тож малюки отримали в подарунок льодяники від ангела на ім’я Діана.

Щира подяка всім нашим колегам, які щедро поділились своїми статками. Саме завдяки їм ми змогли зібрати достатню кількість подарунків і забезпечити дітям свято та радість. Велика подяка Р.Романко (ВОП) за придбані святкові повітряні кульки, працівникам відділу забезпечення якості, відділу охорони праці, навчально-тренувального центру, подружжю Затонських –  Марині (УПАГР) та Сергію (ЦРБ) за яскраві іграшки­, кольорові олівці та блокноти, всім, хто відгукнувся на наше прохання і подарував дітям частинку свого тепла.

Людина живе лише один раз, і так хочеться залишити добрий слід на згадку про себе. І що б не сталося в житті у кожного з нас, завжди па­м’ятаймо, що ми живемо на планеті Земля і носимо ім’я Людина. Людина починається з добра. І творити добро – значить бути щасливим.

Ріта Грицаєнко,

член комісії профкому по роботі з дітьми та шефській роботі