З утворенням державної незалежності України з кожним днем зростає інтерес народу до першого Президента країни, видатного історика, літературознавця, громадського і наукового діяча академіка Михайла Сергійовича Грушевського. Масовими тиражами нині друкуються повернені з небуття мого історичні та літературні праці, засовуються маловідомі сторінки життя мислителя. Цікавим і до недавна майже не знаним штрихом біографії М.С. Грушевського е його давні і багаторічні зв'язки з науковцями і краєзнавцями Поділля.

Як відомо, у 1890 р. у м. Кам"янці-Подільському було засновано історичний музей /Давньосховище/. Його організаторами були Ю.Й.Сіцінський, М.І. Яворовський, І.С. Якубович та інші краєзнавці, які розгорнули активну діяльність по збору в фонди музею старожитностей, по формуванню історичної бібліотеки, по залученню до цієї роботи науковців України. На цій основі буди встановлені стосунки з М.С. Грушевським, який саме у 1890-1895 роках плідно досліджував на Поділлі історію Барського староства ХV-ХVIII ст. i захистив на дану тему магістерську дисертацію. Уперше до Кам"янця-Подільського М.С.Грушевський спільно зі своїм учителем-наставником В.Б.Антоновичем прибув у літку 1891 року. Тут він працював над у фондах Давньосховища над документами з Історії Барського старостаства, вивчав минуле Поділля, заприятелював з Ю.Й.Сіцінським та іншими місцевими краєзнавцями. За повідомленням "Подольських епархіальних ведомостей" за 1892 рік, М.С. Грушевський подарував історичному музею свою книгу "Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця Х1У ст." /1891/. Згодом він надіслав книги і відбитки статей "Опис подільських замків 1494 року", "Королівський дозвіл на викуп Камінецького староства 1456 року", "Барське староство" /1894/, ряд томів його головного видання "Історія України - Руси" та ін. На жаль протягом 30-60-х років XX ст. це зібрання творів Грушевського у музеї неодноразово вилучалося різними "комісіями" по боротьбі з націоналізмом в Україні. Результаті ця цінна колекція поки втрачена для сучасників.

Одночасно наприкінці ХІХ ст.- початку XX ст. М.С. Грушевський як керівник наукового товариства ім, Шевченка у Львові і редактор його видань, сприяв публікації статей подільських краєзнавців Ю.Й. Сіцінського, Широцького та ін.

Наприкінці березня - квітня 1919 року М.С. Грушевський вдруге прибув на прожиття до м. Кам'янця - Подільського, де у тої час зібралися навколо створеного у місті державного Українського університету і кращі представники наукової інтелігенції /Д.І.Дорошенко, І.І.Огієнко, П.В.Клименко, П.П.Клепатський та ін./. На М.С. Грушевського повторно справило хвилююче враження краєвиди і архітектурні ансамблі старого міста. Тут він поринув у громадську діяльність. Встигав виступати з лекціями в гімназії, на жіночих курсах, зустрічатися з студентами університету, хоча за особистих складних відносин з ректором І.І. Огієнком відмовився викладати в університеті. Захопився редагуванням газети "Життя Поділля", яку зробив демократичною і доступною широкому загалу читачів, активно працював над написанням книг. За заслуги і в дослідженні історії і культури України і Поділля 22.06. 1919 р. М.С. Грушевський і І.І.Огієнко були обрані почесними членами Подільського церковного історико-археологічного товариства.

Невдовзі М.С. Грушевський виїхав з міста за кордон і повернувся на Україну в 1924 році. Обраний до складу Академії наук України М.С. Грушевський очолив секцію Історії України. На цій посаді він уважно стежив за розвитком історичної науки, за краєзнавчим рухом в регіонах республіки, схвально поставився до заснування в 1925 році Кам'янець-Подільського наукового при Українській Академії наук товариства. Кабінету вивчення Поділля при Вінницькій філії бібліотеки ВУАН, продовжував копітку працю над написанням "Історії України-Руси", на сторінках якрї вкраплені цікаві епізоди минувшини Поділля.

Подільський край відіграв важливу роль у творчості М.С. Грушевського, зайняв певну часточку його життя. Тому жахливим завданням для дослідників і краєзнавців є виявити усі аспекті біографії академіка і державного діяча пов"язані з Поділлям і домести їх і широкої громадкості.