Сьогодні важко уявити гостини різних делегацій, які відвідують ХАЕС та Нетішин, без екскурсій у міський краєзнавчий музей. Цей заклад по праву став візитною карткою міста енергетиків. У ньому, як мовиться, є що подивитись і є чому подивуватись. Трапляється, що члени делегацій, яким пропонуються відвідини музею, скептично ставляться до цього, мовляв, що можна цікавого побачити, коли раніше доводилось ходити експозиційними залами в обласних центрах та у столиці. Але після годинної екскурсії в Нетішинському міському краєзнавчому музеї, такі настрої розвіюються миттєво. Тут на порівняно невеликій площі виставкових залів – кілька сотень квадратних метрів - представлено унікальні експонати, на основі яких можна дізнатись про історію Полісся, Поділля, їх географічні та етнографічні особливості, а також простежити розвиток енергетичної галузі у краї та й зокрема ХАЕС.

Про історію міста Нетішин та електростанції досконало знає кожен працівник Нетішинського міського краєзнавчого музею. З їх уст можна почути розповіді про особливості функціонування діючих енергоблоків. Але як не парадоксально, чимало працівників закладу ще жодного разу не побували на території проммайданчика. Саме це стало приводом для організації екскурсії для колективу музею на ХАЕС. Після її завершення випала нагода поспілкуватись із директором Нетішинського міського краєзнавчого музею Оксаною Кононюк.

- Перше знайомство із роботою електростанції, - розповідає Оксана Василівна, - розпочалось із контактування з працівниками служби захисту. Ми на собі відчули ретельність перевірки персоналу на прохідній. Спеці­альні прилади зафіксували найдрібні­ші металеві речі. Ми розуміємо, що захист електро­станції, як стратегічного об’єкта, має бути на високому рівні.

У машинному залі нас вразили масштаби турбіни. Ніколи не доводилось бачити агрегати такої ваги і розмірів. При її огляді дискомфорт вносив значний шум від роботи агрегатів. Спочатку було важко уявити як можуть в таких умовах працювати люди. Але нам пояснили, що сучасні методи спостереження за роботою численних систем дозволяють все контролювати на відстані, тобто за допомогою пультів та моніторів. Людський фактор у турбінному відділенні зводиться до мінімуму. Навіть візуаль­не ознайомлення із                технологічними процесами наштовхує на висновок, що на електростанції працюють високо­кваліфіковані спеціалісти.

- Вони ще й «вічні студенти»…- налаштовую на продовження розмови Оксану Кононюк.

-У цьому ми переконалися під час відвідин навчально-тренувального центру. Про його роботу нам розповів заступник начальника Іван Абрамів. Ми маємо досвід проведення екскурсій, і тому фаховий рівень та доступ­ність донесення інформації Іваном Євгеновичем ми оцінили. Він нас переконав, що до обслуго­вування складних систем на ХАЕС випадкові люди просто не потраплять. Тут, як мовиться, на   кожному кроці треба підтверджувати свою професійну майстер­ність і часто складати іспити, проходити навчання із підвищення кваліфікації. Я переконана, що ознайомлення наших працівників із роботою електростанції допоможе більш якісно проводити нам екскурсії у експозиційній залі  музею, де представлено історію міста та ХАЕС.

- Про що можуть дізнатись відвідувачі вашого музею?

- Кожна зала краєзнавчого музею оформлена із врахуванням специфіки наявних експонатів. Практично інтер`єр не повторюється. В експозиції, де представлено історію ХАЕС та міста, використано вітрини сучасних конструкцій. Всі експонати розміщені за певною хронологією. Перше уявлення про початок будівництва електростанції складається під час перегляду фотознімків та документів сімдесятих років  минулого століття. У рішенні Міністерства енергетики та електрифікації СРСР від 17 квітня 1975 року за №80 затверджено техніко-економічне  обгрунтування розташування АЕС у Нетішинському пункті Хмельницької області. Актом і              Постановою Ради Міністрів УРСР 10 грудня   1975 року визначено офіційну назву майбут­нього  будівництва - Хмельницька атомна електро­станція. Через два роки розпочалась підготовка будівельного майданчика. Той   період відтворений на знімку, де зображено ділянку після  вирубування лісу, посередині якої встановлено перший кілочок із багатозначним написом: ”Здесь будет построена Хмельницкая АЭС”.

На архівних фотознімках    також представлені урядові і галузеві делегації, які контролювали початок будівництва важливого енергетичного об`єк­та та міста. Фотографи    для історії зафіксували виймання першого ковша грунту під  котлован фундаменту першого енергоблока. Ця подія сталась у січні 1981 року. Є експонати, які розпо­відають про пуск першого та другого енергоблока. Завдяки макету енергоблока можна познайомитись із його будовою. Принаймні тепер під час екскурсій ми будемо наголошувати, що деякі системи ми бачили на власні очі. Наша експозиція згодом може поповнитись новими експонатами, які роз­повідатимуть про історію спорудження третього та четвертого енергоблоків. Кожен прожитий нами день – це вже історія. Творімо її разом.

Олександр Шустерук

Фото  Віктора  Войковського