НА ШВЕДСЬКУ СТІНКУ  - У 85 РОКІВ

Кожна людина прагне комфорту. Життєвий досвід свідчить, що ми стали його заручниками. Телевізор, комп’ютер, диван стали уособленням відпочинку більшості людей. І наслідки не забарились – позбавлений навантажень людський організм став пасувати перед багатьма недугами. Ще в давнину підмічено, що у стані спокою і метал покривається корозією, швидко старіє. А як обманути старість?..

…У залі лікувальної фізкультури медико-сані­тарної частини №4 на лавці примостилась жінка похилого віку. Подумалось, старенька прийшла поспостерігати за іншими, отримати консультацію з достойного для її віку пересування в просторі. Але наша потенційно хвора після серії нескладних фізичних вправ підійшла до «шведської драбини», зачепилася ногами за верхні щаблі та по­висла дугою. Це сталось неочікувано для автора наведених вище рядків. Далі я вже з цікавістю спостерігав за відвідувачкою, яка крутила педалі велотренажера, підстрибувала і робила «силові» вправи.

Коли закінчились лікувально-профілактичні процедури, випала нагода познайомитись з незвичною гімнасткою. Це жителька Нетішина Марія Бубенщикова. Зайнятися власним здоров’ям її змусили постійні хвороби, високий артеріальний тиск, який сягає критичної межі. В якийсь момент жінка перестала сподіватись на допомогу ліків, які люб’язно рекомендували медики. Від знайомих  дізналась, що  зал лікувальної фізкультури медико-санітарної частини постійно відвідує  група літніх людей з метою проходження комплексу реабілітації, серед них є люди, яким передрікали «лежачий режим».

Відтак жінка звернулась до спе­ціалістів відділення, і незабаром  отримала тут «постійну прописку».

Спочатку вправи давались важко. Але Марія Дмитрівна відчула їх чудодійну силу. Під наглядом лікаря вона збільшувала фізичні навантаження, і нині година тренувань збігає, як одна мить. Позитив занять у тому, що вони проводяться у групі з іншими пацієнтами. Відтак панує дух колективізму та випадає нагода поспілкуватись.

Лікар з лікувальної фізкультури медико-сані­тарної частини №4 Ольга Гусарова зауважила: «Марія Дмитрівна - приклад для пропаганди фізичної культури. Як мовиться, результат видно на власні очі. Марія Бубенщикова спроможна  виконувати невластиві для свого віку вправи. Хочу наголосити, що ця жінка ніколи спеціальною гімнастикою не займалась. Коли вперше прийшла до нашої групи, то спроможна була робити нескладні фізичні вправи, зі шведською стін­кою «потоваришувала» через півроку активних занять. Тепер вона ас»!

Під час спілкування Марія Бубенщикова охоче розповіла про життя. Вона народились в Алтайському краї. З дитинства пізнала важку селянську працю. Із землею-годувальницею «товаришувала» і після здобуття педагогічної освіти.

Невблаганні роки спливли швидко. Хвороби не забарились. Мусила інтенсивно вивчати  інтер’єри лікувальних закладів та аптек.

- Мамо, переїжджайте до Нетішина, вам буде легше, і нам спокійніше, - наполягла донька  Людмила.

- А як же я буду без рідної тайги, моїх чистих сибірських озер? – забідкалась Марія Дмитрівна­.

Провівши деякий час у місті енергетиків, Марія Дмитрівна погодилась, що Всевишній благословив цю місцину. І оселилась у Нетішині. Біля телевізора за переглядом телесеріалів, як це прийнято у більшості людей, не засиджувалась, хоча заслужила на подібну розкіш, як пенсіонерка­.

- Буду, діти,  впорядковувати городину на вашій дачі, - наполягла вона, і у теплу пору року там проводить весь світловий день.

Кілька років тому Марія Дмитрівна познайомилась із 75-річним Георгієм Соловйовим. Про що можуть розмовляти літні люди? Звичайно, якщо не про політику, то власних болячок не оминуть. Чоловік бідкався, що не може й дня прожити без пігулок.

-Я завтра вранці буду у залі лікувальної фізкультури, приходьте, познайомлю з друзями, - на прощання запропонувала жінка.

Георгію Соловйову спочатку було важко виконувати вправи, які складають основу лікувальної фізкультури. Але опіку над новачком взяла на себе Марія Дмитрівна.

Перед візитом до лікувальної установи Георгій Соловйов страждав постій­ними перепадами артері­ального тиску в межах 220 на 120, і був на особливому рахунку медиків. Через півроку занять у залі лікувальної фізкультури у чоловіка підступний тиск перейшов у параметри 120:80.

- Це якесь диво. Марія стала рятівницею! - не приховує емоцій чоловік.

Подібні результати  лікарю з лікувальної фізкультури Ользі Гусаровій не в дивину, бо протягом багатьох років вдалося привести до нормальних кондицій не один десяток пацієнтів, змучених «букетом» недуг.

- Ніяких секретів, - зауважує Ольга Вікторівна, - лікувальна фізкультура дає можливість рівно­мірно розподілити навантаження на різні типи людських м’язів. В комплексі це дає позитивний ефект. Помиляються ті, хто вважає звичну фізичну роботу альтернативою фізкультури. Це хибне уявлення. Як і те, що фізичні кондиції спортсменів забезпечують здорове самопочуття. Але це окрема тема.

Після знайомства з Марією Бубенщиковою у Георгія Соловйова ніби відкрилось друге дихання. Чоловік перестав боятись, що у кишені відсутні пігулки для швидкого зниження артеріального тиску. Він значно збільшив дистанції своїх прогуля­нок околицями міста. Коли побачив, що кущами, які зросли на береговій смузі, ніхто не опікується, то взявся за їх облагородження. Він завжди в русі.

- Я дочекаюся моменту, коли Георгій повторить те, що я вже вмію робити на шведській стінці, - переконливо мовила фізкультурна активістка.

Олександр Шустерук

На знімках: Марія та Георгій разом перемагають недуги