Нетішин пам’ятає тепло її рук
Кілька років тому жителька Нетішина Леонтіна Макаревич вийшла на заслужений відпочинок. Тепер у пенсіонерки достатньо часу для того, аби помилуватись краєвидами міста енергетиків. Прогулюючись вулицями, вона мимоволі пригадує роки інтенсивного будівництва.
Леонтіна Степанівна влилася у велику сім’ю будівельників 1978 року.
Де тільки бралась сила у тендітних жіночих руках, адже займалась далеко не жіночою роботою: потрібно було штукатурити стіни зведених будинків. Для працівників другого житлово-будівельного управління постійно доводились плани, час був, як мовиться, на вагу золота. Значні зусилля затрачено під час введення в експлуатацію першої школи. Важко сказати, скільки квадратних кілометрів будівельного розчину там покладено Леонтіною Степанівною. Душу переповнює радість, що не одне покоління дітлахів має можливість здобувати знання у просторих класах, які згодом осучаснились оформленням інтер’єрів.
У місті енергетиків височіють чотирнадцятиповерхівки. В їх оздобленні також чимала частинка душевного тепла працелюбної жінки. Поряд із Леонтіною Степанівною трудився великий колектив. Вона часто пригадує спільну працю з Валентиною Захарчук, Галиною Михайловою, Лідією Єржовою та Людмилою Савчук. Молоді були роки, багато енергії було і великі надії покладались на майбутнє.
Леонтіна Степанівна народилась в селі Оженин Острозького району. З огляду на сімейні обставини, дівчині довелось працювати з чотирнадцяти років. Щоб не відставати від ровесників, вона продовжила навчання у вечірній школі. Далі життя приготувало свої «університети». Леонтіна набула навичок обліковця молока у місцевому колгоспі, догляду за дітьми у дитячому садочку, була вантажником готової продукції на хлібзаводі. Одного дня заявила, що хоче у колгоспну будівельну бригаду. Майстер похитав головою, що, мовляв, доню, не жіноча це парафія, але погодився зарахувати у штат. Саме тут Леонтіна Макаревич набула будівельних навичок, які згодом допомогли їй утвердитись у житті, зокрема на будівництві міста атомників.
Після реорганізації другого житлово-будівельного управління Леонтіна Степанівна працевлаштувалась у житлово-комунальне управління. Тут займалась ремонтними роботами у житлових та господарських спорудах. Згодом перейшла у ремонтно-будівельне управління енергоремонтного підрозділу ХАЕС.
За характером Леонтіна Степанівна оптимістка. Зрештою життя приносило чимало радісних подій. Зокрема донька, Оксана Ємельянова, нині займається питаннями водоочищення у хімічному цеху ХАЕС, власну дорогу торує син Володимир. Нещодавно онук Юрій та його дружина Марія подарували щасливій бабусі правнучку Даринку.
Леонтіна Степанівна горда, що онуку Юрію випало під час строкової служби у Збройних Силах України займатись бойовою підготовкою на водолазному кораблі, який гордо називається «Нетішин». Разом із донькою Оксаною вона приїздила на свято урочистого прийняття присяги.
У Леонтіни Степанівни багато знайомих, з якими спілкується і які також залишили добрий слід на цій благодатній землі. Добрі справи не забуваються.
Олександр Шустерук
На знімку: Л. Макаревич з донькою і сином
Фото автора
