Розділяє спільну радість ювілею

Автотранспорт увійшов в життя Святослава Миколайовича Кастрама змалечку: батько працював водієм в УМ Управління будівництва ХАЕС і у вільну хвилину садовив сина в кабіну та демонстрував можливості і якості тієї чи іншої машини. А малеча всотувала в свідомість, що транспорт потребує ретельного догляду, певних технічних знань, «любить» дбайливого господаря. Після закінчення місцевої десятирічки №1 він не бачив іншої професії, як водій, і з 1992 року працює у АТЦ Хмельницької АЕС. Сідав за руль легковиків та вантажівок, автобуса. Звичайно, удосконалював знання, здавав на права різних кате­горій. Щоб відчувати себе професіоналом, вступив у Рівненський автодо­рожній технікум, після закін­чення якого обіймав посаду автомеханіка. На цьому не зупинився і згодом закінчив Національний уні­верситет водного господарства та природокористування. Вища освіта­, прекрасне знання техніки, навички роботи з людьми дали йому право на отримання посади інженера техбюро АТЦ Хмельницької АЕС.

Він користується повагою в колективі, а вдома авторитет для сина Юрія та донечки Інни. Діти активно займаються спортом, а дружина Людмила з професійної точки зору (працює медсестрою у СМСЧ-4) спостерігає, аби вони не хворіли, гармонійно розвивались у фізичному і духовному планах.

Станіслав Миколайович у ці дні розділяє спільну радість транспортників атомної станції, адже цьому колективу щойно виповнилось 30 років.  Поруч працюють колеги, які у 1983 році прийшли у новостворений цех. І він докладає певних сил, щоб якомога більше працівників ТрЦ любили і гордились рідним підприємством.

Петро Шелепало