Розвиток ядерної галузі – наше спільне завдання

зазначив у своєму заключному слові, закриваючи роботу міжнародної конференції «Український ядерний форум – 2012: плани і перспективи розвитку атомно-енергетичної галузі», яка проходила 27-28 березня в Києві, президент ДП НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський 

Конференція - вже друга за ліком - організована Асоціацією «Український ядерний форум», яка об’єднує провідні підприємства ядерної галузі України. Сьогодні в Асоціацію входять 9 учасників з числа промислових підприємств, проектно-конструкторських та науково-дослідних організацій. Вони об’єдналися заради координації діяльності для вирішення загальних економічних та соціальних завдань, впливу на формування державної політики розвитку ядерної галузі, сприяння досягненню більш високого рівня довіри українського суспільства до використання ядерної енергії в галузях економіки. Завданнями Асоціації «УЯФ» є формування єдиної позиції її членів з актуальних питань ядерної політики, представлення інтересів галузі у відносинах з державними органами, встановлення діалогу підприємств ядерної галузі України з інституціями Європейського союзу, атомними енергетичними компаніями європейських країн та їх об’єднаннями.

За кілька місяців «УЯФ» відзначатиме першу річницю свого перебування в Європейському Форатомі, зелене світло йому ввімкнула Генеральна асамблея Асоціації Європейський атомний форум (Форатом) 15 червня минулого року, проголосувавши за приєднання Асоціації «УЯФ» в якості асоційованого члена до цієї організації. Показовим є той факт, що в її складі організації винятково країн Європейського Союзу, куди Україна тільки намагається прокласти собі дорогу. Отож, членство в Форатомі - це своєрідний аванс високої довіри до нашої національної Асоціації, президентом якої обраний керівник «Енергоатому» Юрій Недашковський. Він розці­нює подію річної давнини як важливий крок на шляху інтеграції України до європейських структур, який має започаткувати діалог, обмін досві­дом і співробітництво між підприємствами атомної промисловості нашої держави з провідними компаніями Європи.

Конференція проходила за шістьма тематичними напрямками, які охоплювали сьогодення і перспективи атомної енергетики в світі, Європі й Україні, зокрема. Вона зібрала за круглим столом представників Європейського Форатому, Всесвітньої Асоціації операторів АЕС, МАГАТЕ, провідних компаній Росії, Казахстану, США, Франції, Іспанії, посольств Чехії, Франції, Сполучених Штатів Америки. Мета такого представницького форуму – обмін інформацією про найближчі плани і перспективи української ядерної галузі, звіряння відповідності своїх кроків з європейськими і світовими тенденціями.

Якої б тематики не стосувалися виступи учасників конференції, практично в кожному з них були присутні постфукусімські нотки. Адже 2011 рік став справжнім випробуванням для світової ядерної енергетики. Аварія на японській АЕС породила хвилю дискусій стосовно майбутнього галузі серед фахівців та експертів, у світовій спільноті. Деякі країни негайно взялися ревізувати свої енергетичні стратегії, нерідко вдаючись до радикальних дій. Яскравий приклад цьому Німеччина. Через рік після аварії на Фукусімі фахівці схиляються до думки, що тодішні рішення урядів зарубіжних країн приймалися під тиском громадськості, на високому емоційному підйомі, наскрізь просякнутому негативом і не сприйняттям ядерної енергетики як такої через можливу високу загрозу для життя людей. З плином часу та миттєва реакція потроху почала змінюватися, емоційний запал переріс в прагматичний аналіз як причин самої аварії, так і її наслідків, над огульним спротивом взяли гору аргументи науковців, проектантів, експлуатаційників про недоцільність необачної відмови від розвитку ядерної галузі, альтернативи якій поки що немає.

Нагадаємо, що вище керівництво України ще в березні минулого року зробило однозначну заяву: ядерна енергетика  є і надалі залишатиметься базовою генерацією в країні. На засіданні Ради національної безпеки і оборони 8 квітня 2011 року розглянуто питання підвищення безпеки експлуатації атомних електростанцій України в контексті аварії на АЕС «Фукусіма-1». Рішення РНБО, яким визначено необхідність проведення поглибленої позачергової оцінки стану безпеки енергоблоків вітчизняних АЕС, введено в дію Указом Президента України в травні минулого року.

Україна офіційно приєдналася до ініціативи Європейського Союзу щодо проведення переоцінки безпеки АЕС, так званих стрес-тестів, з використанням методології і підходів Європейської групи регуляторів ядерної безпеки, підписавши 24 червня минулого року відповідну Декларацію. За результатами розгляду результатів проведення стрес-тестів підготовлено Національну доповідь, у якій зазначається: 1) послідовність подій, які відбулися на АЕС «Фукусіма-1», практично неможлива для АЕС України. Реалізовані за останні 10-15 років заходи з підвищення безпеки енергоблоків АЕС значною мірою знизили ймовірність пошкодження активної зони і викидів радіоактивних речовин; 2) не виявлено нових критичних зовнішніх природних впливів чи їх комбінації, крім тих, що розглядалися при проектуванні АЕС і детально проаналізовані у Звітах з аналізу безпеки АЕС.

Національну доповідь України за результатами проведення стрес-тестів позитивно оцінили члени Європейської групи регуляторів ядерної безпеки у лютому цього року. А зовсім недавно, 20-21 березня, пройшла партнерська перевірка місії Європейської групи регулюючих органів з питань ядерної безпеки на Південно-Українській АЕС. До складу місії входили представники регулюючих органів Великобританії, Болгарії, Угорщини, Франції, Італії, Німеччини (6 експертів і 2 спостерігачі). Метою місії стала підготовка остаточного звіту, який передадуть Держатомрегулювання і Європейській комісії.

Першим на конференції виступав директор Департаменту стратегічної полі­тики, інвестицій та ядерно-енергетичного комплексу Міненерговугілля України Микита Константінов. Він представив учасникам проект оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Прийнята в 2006 році, вона вже переглядалася, тим паче, що за шість років відбулося чимало подій, які на це вплинули: світова фінансова криза, важка аварія на японській АЕС. Зроблено суттєві корективи, але курс на розвиток атомної галузі залишається незмінним. У проекті відсутні, щопра­вда, амбітні плани стосовно будівництва до 2030 року двох десятків атомних енергоблоків, - тепер окрім Х-3/Х-4 є наміри спорудити одну нову АЕС потужністю 2 МВт. Бо хоч і започаткували ми процес продовження терміну експлуатації діючих потужностей, все одно прийде час, коли їх потрібно буде виводити з експлуатації і мати відповідну заміну. Йдеться в проекті і про створення в Україні власного виробництва ядерного палива, забезпечення безпеки поводження з РАВ тощо. До травня уряд планує завершити розробку Стратегії, і після цього розпочати її публічне обговорення.

Про європейську ядерну галузь після подій на АЕС «Фукусіма-1» розповів директор з інституційних питань Асоціації «Європейський атомний форум» Річард Івенс. На реформуванні ВАО АЕС після аварії на японській АЕС зупинився в своєму виступі директор Московського центру ВАО АЕС Михайло Чудаков, прогнози на майбутнє в світовій атомній енергетиці зробив експерт МАГАТЕ Андрій Грицевський.

Кожен виступ був по своєму актуальний і цікавий. Чимало питань, зокрема у журналістів, виникло в ході конференції до заступника головного інженера ПАТ «КІЕП» Віктора Шендеровича після його виступу, що мав назву «Кадастр майданчиків для будівництва енергоблоків нових АЕС в Україні». Він наголошував, що сьогодні нереально говорити про таке будівництво винятково на існуючих майданчиках, потрібно освоювати нові. А кадастр лише перший крок на тривалому й важкому шляху, і він (кадастр) має бути завершений до кінця року. В Україні визначено 33 можливих пункти розміщення АЕС: на вибраних майданчиках, за його словами, продуктивних земель немає. Найперспективніших пунктів сім. Науковці виїжджали на місця, мали предметну розмову з тамтешніми адміністраціями. Усі подальші дії проходитимуть в рамках чинного законодавства, обов’язковими будуть у разі остаточного вибору майданчика і громадські слухання. І хоч, як зазначив Віктор Якович, сподіватися в сьогоднішніх умовах на аплодисменти не приходиться, згортати роботи не будуть.

Про долю наших третього і четвертого енергоблоків йшлося у виступі генерального директора ВП «Атомпроектінжиніринг» Олександра Рибчука. Він висловив сподівання, що Закон, який би давав дозвіл на будівництво, з’явиться до кінця поточного року. А енергоблоки мають запрацювати – третій у 2017, четвертий роком пізніше.

Майже кожному доповідачу після свого виступу доводилося відповідати на ряд запитань від учасників конференції. Рекордсменами за кількістю поставлених їм запитань я б назвала заступника головного конструктора ОКБ «Гідропрес» Михайла Никитенка та  відповідальну за плазмові установки Департаменту з поводження з відходами та зняття з експлуатації компанії Iberdrola Сузанну Гутієрес.

Рефреном впродовж двох днів роботи конференції звучали кілька ключових позицій: атомна енергетика мусить розвиватися і гарантувати безпечну роботу ядерних об’єктів; Україна та всі інші держави, на території яких працюють АЕС, мають винести уроки з  японської трагедії. І на міжнародному, і на національному рівнях сьогодні скрупульо­зно вивчаються причини і наслідки, пов’язані з печальними подіями на «Фукусімі», вживаються заходи, спрямовані на посилення експлуатаційної безпеки, жорсткішими стають вимоги до проектної безпеки АЕС. Адже, як підкреслив Юрій Недашковський, глобальні виклики потребують глобальних зусиль. Тільки за таких умов можна буде відновити довіру людей і спрямовувати свою діяльність на їх благо.

Ольга Сокол

Фото  Сергія Гузенка

 

Акціонувати можна, приватизувати ні

На прес-конференції за участі президента «Енергоатому» Юрія Недашковського перше запитання від журналістів стосувалося корпоратизації компанії. Юрій Олександрович пояснив, що  Указом Президента передбачається проведення корпоратизації протягом 9 місяців після прийняття відповідного Закону українським парламентом. Усі заходи з приводу реформування енергетичного сектора України наразі знаходяться в профільному міністерстві, розробляється план їх виконання. Отож, поки що жодної конкретики. При цьому він зауважив, що чинним законодавством не передбачено продаж акцій такої компанії, як «Енергоатом». Якщо дослівно, то «ми знаходимося в так званому списку №2, який передбачає, що «Енергоатом» можна акціонувати, але його не можна приватизувати».