Його щаслива стезя
Володимир Якович Вем з числа старожилів конструкторсько-технічного відділу ХАЕС. Прийшов у колектив 1985 року після закінчення Дніпродзержинського індустріального технікуму. Працював деякий час на знаменитому «Південно-механічному заводі» токарем, коли там керував майбутній президент України Леонід Кучма. Відслужив у Збройних Силах в Новосибірську в інженерних військах. Тоді серце покликало на малу батьківщину. Знайшов місце викладча у Нетішинському СПТУ, де наставляв майбутніх газоелектрозварювальників. А коли в конструкторсько-технологічний відділ ХАЕС набирався штат, вирішив, що то його справа. Так і пішов професійними щаблями: інженер-технолог третьої, другої, першої категорій, провідний інженер-технолог, і вже понад десяток років на посаді заступника начальника відділу. Нині опікується групою інженерів-технологів.
Звичайно, доводилось вчитись. Зочно закінчив Рівненський інститут інженерів водного господарства. Чимало літератури «перелопатив» з конкретних напрямків, що стосуюються роботи на ХАЕС. Специфіка його діяльності така, що треба знати норми і правила, закріплені у відповідних документах, адже все це є елементом безпеки. Справу любить і приділяє їй левову частину часу.
Але є й захоплення. Воно також з інтелектуальної царини. Володимир Якович любить гру в шахи. Має гідних суперників, які «підбадьорюють» до удосконалення. Звичайно, з Касабланкою, чи Ботвініком мірятись силами не доводилось, але класних шахістів обігрував, про що свідчать грамоти, отримані за перемоги у Спартакіаді Хмельницької АЕС.
Звичайно, вільний від роботи час присвячується батькам, городнім клопотам у селі Хоросток. Мама, Надія Павлівна та батько, Яків Сергійович, з нетерпінням чекають сина, невістку Жанну, яка також є працівницею Хмельницької АЕС, онучок Оксану і Аліну. Оксана вже отримала вищу освіту, працює у Київській держадміністрації. Аліна опановує науки десятого класу. Батько гордий, що донечки поважно ставляться до знань, бо завжди намагався сам дізнатись про техніку, про природу, про рідний край якомога більше. І в свої 50, які щойно відзначив в колі друзів та близьких, він прагне удосконалення, поступу вперед.
Віктор Гусаров
Фото Валерія Валуєва