Вона так прагнула висот
Цими святковими днями знайомі та близькі Ольги Мороз мали у дружньому колі зустріти 45-річчя землячки: 13 січня – день її народження. Та зібрались вони біля приміщення редакції газети «Нетішинський вісник» з іншої причини – аби взяти участь у церемонії увічнення пам’яті колишньої редакторки часопису. Нетішинська міська організація Національної спілки журналістів України виступила з ініціативою встановити меморіальну дошку на честь Ольги Мороз – журналіста і громадського діяча, непересічної особистості, що залишила слід у серцях багатьох нетішинців. І така дошка стала реальністю.
Зазвичай подібне дійство залишає по собі чимало емоцій, бо ж минулий час у промовах не сприяє пафосу. Коротке, яскраве життя її обірвалось підступною смертю, причина якої до сьогодні не розгадана.
У одній із публікацій Ольга Михайлівна прямо вказувала, що журналістська діяльність несе ризики не лише для морального стану, але й фізичного. Ніби віщувала, хоча цього не виключає жоден журналіст.
2002 року вона прийняла «Нетішинський вісник» під своє крило. Для необстріляного керівника поважної газети це був непростий період. Навчилась премудростям планування і редагування, а головне – спілкування з опонентами і відвертими недругами, знаходження золотого балансу між побажаннями влади і потребами громади, зберегла основу колективу. Вона не була дівчинкою для биття, не була й «паінькою». Мала власний голос і думку, розумно розставляла пріоритети на сторінках часопису. Гарно товаришувала з колегами, не завжди поділяючи ідеологічні платформи та погляди товаришів по перу.
Виступаючи перед численним загалом людей, що прийшли на відкриття меморіального знаку, міський голова Олександр Супрунюк зауважив, що дуже часто ми лише після смерті людини визначаємо її справжнє місце в суспільстві. Ольга Мороз була яскравим прикладом патріота громади, провідником багатьох передових ідей, людиною з твердими принципами. Вона пішла з життя у розквіті творчих сил...
В ході пам’ятних урочистостей багато теплих та скорботних слів було сказано на адресу О.Мороз від сестри Ганни Михайлівни, нинішнього головного редактора газети «Нетішинський вісник» Галини Косік, священика собору святого архістратига Божого Михаїла та архангела Гавриїла УПЦ Київського патріархату отця Олега, який здійснив освячення меморіальної дошки. Право відкриття меморіального знаку було надано міському голові О.Супрунюку, нинішньому редактору часопису Г.Косік, автору цих рядків. Можу лише додати:
Вона так прагнула висот, жадала святості і волі, жила завжди на видноколі, у вирі справи і пригод. Вона холонула від зла, вона тепліла в дружнім колі. І сумно нині всім без Олі. І добре, що вона була!
Віктор Гусаров,
секретар Нетішинської міської організації Національної спілки журналістів України
Фото автора
