Хмельницька АЕС – краща в енергокомпанії

Два тижні роботи партнерської перевірки вилилися у 76 звітів, 210 «білих карток», виявлення 11 областей для покращення та 9 позитивних практик. Для порівняння заступник директора Московського центру ВАО АЕС Сергій Фролов, котрий в якості експерта брав участь у передпусковій перевірці енергоблока №2 ХАЕС, навів у своєму виступі показники 2004 року. На той час експерти виявили 14 областей для покращення і 6 позитивних практик. Збільшення «позитиву» не може не радувати, як і не повинно стати приводом для самовтіхи. Ми маємо бачити краще, прагнути до кращого і використовувати його у своїй діяльності, постійно розвиваючи й удосконалюючи.

На нараді виступив кожен з експертів, стисло доповівши про результати за всіма з 10 напрямків. Попередній звіт  генеральний інспектор – директор з безпеки НАЕК «Енергоатом» Данко Білей запропонував розіслати для озна­йомлення і вивчення на всі вітчизняні АЕС. Буде зроблено належні висновки й уроки, винесені з результатів перевірки, і це сприятиме покращенню експлуатації наших ядерних енергоблоків, де на першому місці – високий рівень безпеки. Це та складова виробництва, яка у всі часи залишалася актуальною, була «під прицілом» фахівців, контролюючих органів і громадськості, але ще більшої ваги набрала після подій на «Тримайл айленд» у 1979 році, згодом у Чорнобилі, а зовсім недавно на японській «Фукусіма-1».

Як зазначив на нараді відповідальний представник Московського центру ВАО АЕС, заступник  директора з виробництва і  експлуатації ВАТ «Концерн Росенерго­атом» Анатолій Концевой, вже після негараздів на американській атомній електростанції західний світ утвердився в думці про необхідність вивчення й передачі досвіду інших країн, врахування чужих помилок для недопущення власних, і таким чином підвищення безпеки ввірених об’єктів.

- Але ми тоді, - констатував Анатолій Олександрович, - опинилися осторонь такого рішення Заходу, залишившись як би у власному колі. Коли ж грянув Чорнобиль, жодних підстав, жодного сенсу  для подальшого перебування у власній «шкаралупі» не було. Необхідність для «повного контакту спеціалістів-атомників усіх країн» стала очевидною. Він можливий завдяки плідній і ефективній роботі Всесвітньої організації операторів АЕС.

Анатолію Олександровичу Хме­льницька АЕС добре знайома і знана, адже він був активним учасником пуску нашого першого енергоблока. Як зазначив генеральний директор станції Микола Панащенко, тоді Анатолій Концевой півроку перебував у Нетішині, керуючи пусковими роботами. Вивчивши стан справ на об’єкті сьогодні, представник «Росенергоатому» побачив тут великий поступ вперед як у налагодженні виробництва, так і в питаннях, йому супутніх. Навіть чисто візуально ХАЕС справляє приємні враження. Не приховуючи задоволення він сказав, що в рамках цієї партнерської перевірки прибув на одну з кращих АЕС   з-поміж тих, де випало побувати останнім часом. І констатував, що колектив нашого під­приємства постав перед вибором яким шляхом піти далі. Їх кілька: перші два – триматися на досягну­-тому, або ж рухатися вперед, потихеньку позбавляючись від тих позицій, які експерти називають «область для покращення». Головне, що є бажання досягти світових стандартів і відповідати вимогам часу.

- Є й третій шлях, про який не хочеться ні говорити, ні думати, - завершив свій виступ Анатолій Концевой. – Бо робити хоча б крок назад просто неприпустимо!

Запорукою успіху в галузі атомної енергетики та руху вперед перший заступник голови міжнародної спілки ветеранів атомної енергетики і промисловості Юрій Сараєв вважає спадковість поколінь. Це видно хоча б на прикладі нинішньої партнерської перевірки, до участі в якій залучалися фахівці багатьох АЕС світу різних вікових категорій. Свої враження про її результати він висловив наступним чином: «Ознайомившись з матеріалами перевірки ХАЕС та безпосередньо робочими місцями на станції, переконався, що традиції високого рівня технологічної дисципліни і культури атомного виробництва зберігаються і постійно удосконалюються відповідно до світових сучасних вимог».

За великим рахунком мета та завдання партнерської перевірки, як, зрештою, і завдання всієї спільноти атомників, за словами Данко Білея,- не допустити жодних інцидентів на АЕС. Бо вони не просто накладають негативний відбиток на всю подальшу роботу, а й гальмують, а то й унеможливлюють розвиток і рух вперед. Печальна історія з недалекого минулого, коли серйозні аварії на АЕС приголомшили всю планету і трансформували світову оцінку діяльності атомників, не дозволяє забути, як через ці події призупинялося будівництво нових енергоблоків і наскільки складно було його відновити. Отож усі разом, підставляючи плече один одному, маємо подбати про те, як унеможливити подібні ситуації і не тримати в напрузі планету. Маємо залишатися партнерами і діяти в дусі часу.

- Міняємося ми, міняється світ, і ми повинні відповідати його вимогам та бути актуальними в атомній енергетиці, - наголошував Сергій Фролов.

Він також зазначив, що події в Японії змусили внести сер­йо­зні корективи в діяль­ність об’єктів атомної енергетики та організацій, які цей процес відслідковують. Суттєвої реформації зазнає ВАНО, відтепер, зокрема, партнерські перевірки проходитимуть частіше. Якщо до цього вони були раз у 6 років, то надалі цей термін зменшується до чотирьох років. «Отож, зустрічатимемося з вами частіше».

Двотижнева робота експертів була насиченою і скрупульозною, відображене у звітах і те, що залишилося поза рамками написаного, народжувалося в дискусіях, порою надто гарячих. Дискусіях професіоналів і партнерів, спрямованих на пошук найбільш оптимальних шляхів розвитку.

Взаємообмін досвідом та знаннями стане, за визначенням Миколи Панащенка, серйозним спонукальним мотивом для подальшої роботи і покращення діяльності ХАЕС. А напрацьовані за результатами перевірки документи – дороговказним орієнтиром на найближче майбутнє.

Ольга Сокол               

Фото  Валерія  Валуєва